Ще 2020 року уряд України заклав основу для зростання вартості навчання в університетах. Тоді, 3 березня, Кабінет міністрів затвердив запровадження так званої індикативної собівартості. Цього року зростання мінімальної вартості контракту в деяких вишах зросло майже на 42%. Про це повідомляють Dengi.ua із посиланням на публікацію "Економічної правди".
Читайте також: Різко скоротилася кількість дітей з ТОТ, які бажають навчатися в Україні: причини
Зазначається, що тепер кожному університету індикативну собівартість визначають окремо. Вона слугує орієнтиром для встановлення мінімальної плати за навчання в закладі вищої освіти. Встановлювати ціну нижче за цей рівень виші не мають права.
Згідно з постановою уряду, мінімальна річна вартість навчання не має перевищувати трьох середніх зарплат у регіоні, де розташований університет.
Чиновники пояснювали це рішення тим, що держава витрачає на студента-бюджетника щонайменше вдвічі більше, ніж становить вартість навчання студента-контрактника. На думку уряду, виші спеціально утримували низькі ціни, щоб залучати більше студентів, але при цьому якість освіти страждала.
Однак запровадження мінімальних цін не ліквідувало розрив між вартістю навчання та витратами держави на одного студента. Так, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров повідомив виданню, що у 2025 році витрати на навчання одного бюджетника в КНУ становлять 117 тис. грн на рік. Водночас вартість контрактного навчання в цьому виші у 2025 році коливається від 31 тис. грн до 99 тис. грн на рік, навіть після підвищення цін.
Це означає, що контрактна плата все ще не покриває реальну собівартість навчання. В інших університетах розрив між цими показниками ще більший.
"Виявляється, держава бере на себе більшу частину витрат університету, а він демпінгує цінами і на шкоду якості бореться за кількість студентів, бо це збільшує надходження до їхнього спецфонду", - зазначив у коментарі виданню голова парламентського комітету з питань освіти Сергій Бабак.
Він також нагадав, що з 2020 року мінімальну вартість навчання підвищували поетапно. Після початку повномасштабної війни цей процес призупинили, але 2024 року його відновили. У 2025 році мінімальна вартість навчання знову зросла.
У 2025-2026 навчальному році мінімальна вартість навчання буде встановлена для 38 зі 110 спеціальностей з урахуванням індикативної собівартості. Серед них - найбільш затребувані напрями: "Психологія", "Менеджмент", "Філологія", "Комп'ютерні науки" та "Право". Ці п'ять спеціальностей влада називає кон'юнктурними, оскільки ринок праці ними перенасичений.
Крім того, для таких напрямів, як "Бізнес, адміністрування та право", "Економіка та міжнародні економічні відносини", "Міжнародні відносини", "Журналістика", "Стоматологія", "Готельно-ресторанна справа та кейтеринг", "Туризм і рекреація" встановлений окремий коефіцієнт, що робить навчання на 25% дорожчим.
Якщо 2025 року кількість вступників залишиться на рівні 2024-го, підвищення цін торкнеться близько 290 тис. студентів за п'ятьма найпопулярнішими напрямами.
За словами Сергія Бабака, уряд має намір обмежувати мінімальну вартість контрактного навчання, щоб мотивувати абітурієнтів обирати менш популярні, але потрібні державі спеціальності.
"Ми свідомо пішли на цей крок, щоб стимулювати людей вступати на програми, які потрібні державі, але ми не готові стимулювати ті, які державі не потрібні в такій кількості", - пояснив Бабак.
Як пише видання, у Міністерстві освіти та парламенті наголошують, що хочуть зрівняти витрати держави на студента з оплатою контрактників, що в майбутньому призведе до зростання цін на навчання. У самих університетах стурбовані такими змінами, вважаючи, що це може призвести до зниження державного фінансування. За словами представників вишів, сьогодні багато університетів уже відчувають брак коштів і побоюються, що держава почне скорочувати свої витрати на освіту.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що у 2025 році в Україні ціни на навчання на ТОП-5 спеціальностей у п'ятірці найпопулярніших вишів коливаються від 152 до 306,4 тисяч гривень за 4 роки.
Водночас, як писали Dengi.ua, в Україні кожен п'ятий підліток ще не замислювався, ким хоче стати, а 70% не можуть назвати конкретну професію, у якій бачать себе в 30 років.