Якщо людина фактично працює на підприємстві й отримує дохід, але трудові відносини офіційно не оформлені, для роботодавця наслідки можуть не обмежитися одним штрафом. Перевірка може виявити одночасно порушення трудового законодавства, правил оподаткування та вимог до звітності. Про те, які санкції передбачені в таких випадках, пишуть Dengi.ua з посиланням на Інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

Що може виявити податкова під час перевірки

Перевірка Державної податкової служби стосується не лише безпосередньо сплати податків. Під час документальної або фактичної перевірки фахівці можуть звернути увагу на оформлення працівників, виплату їм доходів, нарахування та перерахування ПДФО та військового збору, а також достовірність інформації, яку роботодавець подає про доходи фізичних осіб.

Читайте також: Пошта під ударами: скільки втратили оператори та як тепер працюють

При цьому одне порушення може спричинити кілька видів юридичних наслідків. Це пов’язано з тим, що трудова, податкова та адміністративна відповідальність регулюються різними нормами законодавства.

Якщо податківці встановлюють факт порушення трудового законодавства, інформація відображається в акті перевірки. Його копія надсилається до Державної служби України з питань праці для вжиття відповідних заходів.

Таким чином, повноваження органів розмежовані:

  • ДПС фіксує порушення та у передбачених законом випадках застосовує податкові санкції;
  • Державна служба з питань праці може застосовувати фінансові санкції за порушення трудового законодавства відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України.

Тому податкова перевірка в певних випадках може призвести не тільки до податкових, а й до трудових наслідків.

Скільки доведеться заплатити за податкове порушення

Окремо розраховується відповідальність за статтею 125-1 Податкового кодексу України. Її механізм відрізняється від трудових штрафів, які у передбачених законом випадках можуть бути прив’язані до розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 125-1 розмір податкової санкції залежить від суми податку, який мав бути нарахований та/або перерахований до бюджету.

За ненарахування, неутримання, несплату або неперерахування податку, а також його сплату не в повному обсязі до або під час виплати доходу передбачено штраф у розмірі 10 % від суми податку, яка підлягала нарахуванню та/або сплаті.

Якщо порушення визнається умисним, розмір санкції збільшується до 25 %.

У разі повторного умисного порушення протягом 1095 календарних днів штраф становить 50 % суми податку, а за третє та наступні умисні порушення протягом цього періоду — 75 %.

Наприклад, якщо через порушення до бюджету необхідно було перерахувати 100 тис. грн ПДФО, сума штрафу може становити:

  • 10 тис. грн — при базовому розмірі санкції;
  • 25 тис. грн — у разі встановленого умисного порушення;
  • 50 тис. грн — у разі повторного умисного порушення протягом 1095 днів;
  • 75 тис. грн — у разі третього та наступних умисних порушень протягом 1095 днів.

При цьому йдеться саме про податкову відповідальність. Питання щодо санкцій за порушення трудового законодавства розглядається окремо.

Сам податковий борг не означає автоматичний штраф

Важливий нюанс стосується самої статті 125-1 ПКУ. Верховний Суд у постанові від 10 березня 2026 року у справі № 140/4934/25 звернув увагу на необхідність встановити саме ті обставини, з якими законодавство пов’язує застосування цієї норми.

Тобто одного факту наявності заборгованості з податку недостатньо. Для застосування відповідного штрафу необхідно встановити факт ненарахування, неутримання та/або несплати податку до або під час виплати доходу — залежно від конкретного складу порушення.

Тому при визначенні відповідальності враховуються обставини виникнення порушення, а не лише сума податкової заборгованості.

Роботодавець відповідає й за звітність

Окремі санкції передбачені за порушення під час надання податкової інформації про фізичних осіб.

Згідно з пунктом 119.1 статті 119 ПКУ, відповідальність може настати за ненадання, несвоєчасне надання, неповне надання або передачу недостовірних відомостей, якщо відповідна інформація мала бути подана до податкових органів.

Отже, роботодавцю необхідно контролювати не тільки нарахування заробітної плати та податків, а й:

  • відомості про працівників;
  • розміри виплачених доходів;
  • нараховані та утримані податки;
  • своєчасність передачі необхідної інформації до ДПС.

Відповідальність може поширюватися на посадову особу

Фінансова санкція для підприємства не завжди є єдиним наслідком.

В окремих випадках посадова особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за статтею 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йдеться, зокрема, про порушення правил утримання або перерахування ПДФО, а також про ненадання або несвоєчасне надання податковим органам відомостей про доходи громадян.

За відповідні порушення передбачено попередження або штраф у розмірі від 2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо аналогічне порушення вчинено повторно протягом року, штраф становить від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів.

Таким чином, в одній ситуації можуть одночасно розглядатися три різні види відповідальності:

фінансова — для роботодавця за порушення трудового законодавства;

податкова — за порушення під час нарахування, утримання або перерахування податків;

адміністративна — для посадової особи у випадках, передбачених КУпАП.

Що змінюється під час воєнного стану

Щодо трудових штрафів діють окремі правила на період воєнного стану.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якщо за підсумками позапланової перевірки державного нагляду роботодавець повністю та своєчасно виконує припис щодо усунення виявлених порушень, штрафи за статтею 265 КЗпП у такому випадку не застосовуються.

Однак ця норма стосується саме санкцій за статтею 265 КЗпП.

Автоматично поширювати її на податкові порушення не можна. Якщо під час перевірки встановлено окреме порушення податкового законодавства, виконання припису Держслужби з питань праці саме по собі не звільняє роботодавця від можливих податкових санкцій.

Чому важлива мінімальна зарплата у 2027 році

Розмір мінімальної заробітної плати має значення для тих трудових санкцій, які розраховуються на основі кількості мінімальних зарплат.

При цьому податковий штраф за статтею 125-1 ПКУ розраховується інакше — виходячи з суми відповідного податку.

Виходить, що механізми відрізняються:

  • трудова санкція у передбачених законом випадках може залежати від розміру мінімальної зарплати;
  • податковий штраф за статтею 125-1 ПКУ залежить від суми податку;
  • адміністративний штраф за статтею 163-4 КУпАП розраховується виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Тому ці види відповідальності не слід об’єднувати в один універсальний штраф.

Що роботодавцю необхідно перевірити

Щоб заздалегідь виявити можливі порушення, роботодавцю варто провести внутрішню перевірку всіх процесів, пов’язаних із персоналом.

Зокрема, необхідно переконатися:

  • чи всі працівники оформлені належним чином;
  • чи відповідають кадрові документи фактичним трудовим відносинам;
  • чи правильно ведеться облік робочого часу;
  • чи правильно розраховується заробітна плата;
  • чи дотримуються державні мінімальні гарантії в оплаті праці;
  • чи правильно нараховуються та утримуються ПДФО та військовий збір;
  • чи своєчасно перераховуються податки до бюджету;
  • чи правильно нараховується та сплачується ЄСВ;
  • чи достовірно відображаються доходи працівників у податковій звітності;
  • чи вчасно надається необхідна інформація до ДПС.

Таким чином, оформлення працівника не закінчується виданням наказу про прийняття на роботу та поданням відповідного повідомлення. Роботодавцю необхідно контролювати весь ланцюжок — від фактичних умов праці та обліку робочого часу до нарахування заробітної плати, податків, ЄСВ та подання звітності.

Одна перевірка дійсно може виявити одразу кілька порушень, але відповідальність у кожному випадку визначається окремо — залежно від конкретного порушення та норми законодавства, яка регулює відповідні відносини.

Раніше Dengi.ua повідомляли, що обов’язково потрібно зробити українцям після відкриття ФОП.

Також Dengi.ua писали про те, які нові ліміти доходу для ФОП 1, 2 та 3 груп у 2026 році.