За даними Світового банку, кожна п’ята українська компанія отримала руйнування через атаки Росії. Згідно з міжнародною оцінкою потреб України на відновлення та відбудову (RDNA4), станом на червень 2025-го промислові й торгові компанії зазнали збитків на суму більше $17,5 млрд. За таких умов відкривати і вести власну справу в Україні стає дедалі складніше. Dengi.ua з'ясували, чи вдається вітчизняному бізнесу компенсувати збитки, завдані російськими атаками, хто і що допомагає підприємцям вистояти в умовах повномасштабної війни.
“Водні Системи” у вогні
Директорка ТОВ “Група компаній Водні Системи” Олена Гусарова приїхала на територію підприємства о третій ночі 4 липня 2025 року, коли Київ ще перебував під масштабним обстрілом Росії. Усі сусідні бізнеси — виробники пляшок, наклейок для молочної продукції, продавці фільтрів — палали у вогні, а з ними горів і склад компанії.
Правоохоронні органи та ДСНС зафіксували факт терористичної атаки з боку РФ і збитки: близько 2000 бойлерів, складське, офісне обладнання, документація тощо. Найгіршим, за словами Олени, було те, що згоріла частина продукції, що була під кредитними зобов’язаннями у банку ПУМБ на 8 млн грн.
Читайте також: Ще 16 переробних підприємств отримають гранти від держави: яка сума
Загалом “Водні Системи” зазнали шкоди більш ніж на 13 млн грн, з яких 6 млн грн були кредитні. На момент російської атаки компанія виплатила банку лише 2 млн грн. Однак попри очевидний форс-мажор і фінансову дисциплінованість підприємства у погашенні кредитів, ПУМБ не пішов назустріч і відмовився реструктуризувати борг.
За словами Гусарової, банк вирішив покрити свої потенційні збитки за рахунок заставного майна.
Не кращим чином повела себе і держава, адже навіть не провела оцінку збитків. Докази для судового позову проти РФ “Водні Системи” збирали за допомогою юристів.
— Як ми дізналися, держава наразі не має ані механізму відшкодування збитків, завданих РФ бізнесу, ані відповідних фондів. Подібний механізм існує лише для громадян, чиє майно постраждало від російських атак, — зазначає Олена Гусарова. На її думку, держава мала хоча б створити чіткий та зрозумілий алгоритм дій для компаній: куди звертатися, які документи збирати, щоб підтвердити причетність РФ до конкретної атаки.
Незрозумілою також залишається перспектива — чи передбачається взагалі компенсація збитків бізнесу після війни. Також неврегульованим, за словами директорки “Водних Систем”, залишається питання врахування російських атак, як форс-мажорних обставин у договірних відносинах з банківськими установами.
— Виходить так, що бізнес сьогодні зобов’язаний державі, а держава бізнесу — нічого не зобов'язана, — підсумовує Гусарова.
“Позиція” бізнесу
“Водні Системи” — лише одна з тисяч компаній, що зазнали збитків від атак РФ. Ми були здивовані, але досить багато підприємств відмовилися розповісти Dengi.ua, як справляються з наслідками ворожих ударів. Можливо, це пов’язано із конфіденційністю ділової інформації, можливо — із побоюваннями відкрито казати про фактичну бездіяльність держави. Утім, декілька небайдужих сміливців поговорити на зазначену тему все ж знайшлося.
Компанія EXSO group спеціалізується на пошитті корпоративного одягу та виготовленні аксесуарів, зокрема друкує написи й наносить логотипи. У ніч на 10 червня 2025 року внаслідок масованого російського обстрілу Києва було повністю знищено виробництво компанії разом із готовою продукцією. Як зазначає директор EXSO group Олексій Зорін, оцінити збитки було нескладно, бо фактично знищено все, що стояло на балансі компанії: від обладнання та меблів до складу одягу й матеріалів. За три місяці, що минули, держава не провела офіційної оцінки втрат, а також не надала жодної гривні компенсації.
— Нове обладнання сподіваємося закупити за рахунок гранту, але те, що взяли у постачальників у борг і поставили на баланс, компенсувати неможливо, — звертає увагу Зорін.
За його словами, банк не пішов на зустріч EXSO group щодо реструктуризації кредиту, на який було закуплене знищене майно, а страхова компанія, посилаючись на умови договору, відмовила у відшкодуванні збитків.
Читайте також: В Україні обсяг кредитів у серпні побив рекорд: скільки грошей видали
Попри це підприємство продовжує працювати: переїхало на нове місце, в район, де не було влучань, виробництво розподілили по декількох локаціях, а нове обладнання застрахували.
— Зараз ми все надолужуємо і до кінця року сподіваємося вийти на рівень до моменту травневого розширення нашого бізнесу, — зазначає директор EXSO group.
У великого бізнесу втрати зовсім іншого масштабу. Компанія “Епіцентр” розповідає Dengi.ua, що з початку повномасштабного вторгнення було повністю знищено 8 ТЦ загальною площею 136 600 кв. м, два втрачено через пошкодження і близькість до зони бойових дій, низка ТЦ перебуває на окупованих територіях. Крім того, зовсім нещодавно, 16 вересня 2025-го, РФ серйозно вдарила дронами по логістичному центру компанії у Київській області, завдавши значних втрат.
Згідно з оцінками незалежних експертів, наразі загальна сума збитків “Епіцентру” через повномасштабну війну становить понад $1 млрд. Оцінка включає як реальні втрати — зруйновані чи пошкоджені торгові центри, втрачені товари, техніка та інші активи — так і упущену вигоду через неможливість здійснювати господарську діяльність.
— Наша компанія не отримала від держави компенсацію збитків. Проте ми розуміємо всі труднощі і продовжуємо підтримувати країну у цей складний період, — наголошують в “Епіцентрі”. У компанії також підкреслюють, що на сьогодні держоргани не роблять оцінку збитків для юридичних осіб, тому її можна підтвердити лише в суді.
Водночас, як повідомляють в “Епіцентрі”, компанія не мала суттєвих непорозумінь із банками чи страховими установами через завдані збитки, хоча є певні труднощі з кредитуванням, як то обмежені ліміти та підвищені вимоги до забезпечення.
Позиція держави
Усі опитані Dengi.ua постраждалі підприємства стверджують, що держава не проводила оцінки отриманих ними збитків. На запитання чому, у Фонді державного майна нам відповідають, що визначення та оцінка збитків компаній регулюються Порядком, ухваленим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022, а також Методикою, затвердженою 18.10.2022 Мінекономіки та Фондом держмайна.
Там вказано, що збитки рахують шляхом проведення стандартизованої, незалежної, аналітичної оцінки або за результатом судової експертизи.
Стандартизовану оцінку проводять державні органи або місцева влада. У цьому вони послуговуються визначеними вихідними даними та дотримуються відповідної методології, але можуть відмовити в оцінці, якщо немає чинного нормативного акта, що визначає порядок її проведення.
Читайте також: Бізнес у мінусі: частка збиткових компаній у РФ досягла максимуму з 2020 року
На додачу у відомстві наголошують, що займаються саме оцінкою майна і втрат, а не порядком їхнього відшкодування.
Своєю чергою у Мінекономіки не пояснюють Dengi.ua, за яких умов держоргани можуть відмовити бізнесу у проведенні оцінки збитків. Натомість запевняють, що приділяють особливу увагу запровадженню механізмів компенсації збитків компаніям, які зазнали втрат через Росію.
Як приклад, у відомстві наводять оновлену 7 липня 2025 року програму “Гранти для переробних підприємств”, що передбачає надання коштів бізнесу на оновлення основних засобів виробництва. Однак умови програми визначають обмеження у сумі виплат, яка не може перевищувати 16 млн грн, а також реальний розмір збитків.
Слід також розуміти, що мова йде лише про переробні підприємства, і кошти на виробничі потужності. А ось про товарні запаси, які могли бути знищені під час атак агресора, жодної згадки.
Якісь інші подібні гранти у Міністерстві не називають, але нагадують про створений у 2023 році Реєстр збитків, який фіксує заяви компаній і громадян про відшкодування втрат від війни. Водночас у відомстві не пояснюють, як саме бізнес може скористатися Реєстром.
Що кажуть юристи
Керівник практики фіксації та відшкодування воєнних збитків, співкеруючий партнер юридичної компанії “АРМАДА” Ілля Шевченко ділиться із Dengi.ua подробицями юридичної практики і тими проблемами, з якими стикаються підприємці. За його словами, наразі для компаній немає простої доступної державної програми із фіксації та відшкодування збитків, завданих РФ. Юрист називає три ключові формати, якими сьогодні може скористатися бізнес, але всі вони мають нюанси.
Читайте також: Релокація бізнесу: які регіони обирають компанії у 2025 році
Перший формат — міжнародний інвестиційний арбітраж. Цей механізм має вагомі переваги — усталена практика ще з часів спорів щодо втрати активів під час окупації Криму, можливість виконання рішень у понад 150 країнах світу. Проте середня вартість процесу близько $2 млн, а тривалість ± 5 років. Висока ціна цього механізму робить його привабливим шляхом для великих компаній, однак унеможливлює його використання для малого та середнього бізнесу.
Другий формат — міжнародний компенсаційний механізм, який лише створюється на рівні Ради Європи і буде складатися з трьох ланок:
- Реєстр збитків — велика “база даних”, куди громадяни, бізнес і держава зможуть подавати заяви про відшкодування завданих збитків. Наразі туди можна подавати заяви лише фізичним особам. Передбачається, що найближчим часом бізнес також зможе це робити;
- спеціальна міжнародна комісія — розглядатиме подані до Реєстру заяви. Наразі вона ще не створена, втім, очікується, що в 2026 році розпочне свою роботу;
- фонд — виплачуватиме кошти за рішенням комісії. Його теж поки немає, але Європарламент та Рада Європи заявляють, що працюють над нормативною базою, яка дозволить використовувати прибутки від “заморожених” коштів РФ для наповнення фонду. Перші кроки в цьому напрямі вже робляться.
Третій формат — судовий процес в Україні, що наразі є основним шляхом для бізнесу. Однією з головних проблем якого є недостатнє інформування підприємств про нього зі сторони держави. Крім того, сам процес є досить складним, оскільки українське законодавство не пристосоване до розгляду спорів щодо збитків, завданих воєнною агресією. Судова практика з деяких окремих питань ще не є сталою і тільки формується, зокрема щодо статусу майна, втраченого на окупованих територіях, та інших нюансів.
Шевченко наголошує, що після винесення рішення, традиційний шлях — отримати наказ і подати його до виконавчої служби чи приватного виконавця — не діє. Адже в Україні є відкрите, зведене виконавче провадження проти РФ щодо компенсації за рахунок її активів, але воно не виконується. Усе через те, що на території України фактично вже нема чого стягувати. Тому для виконання рішень проти РФ необхідно розшукувати її активи за кордоном з метою подальшого стягнення, що, на жаль, робить ці проєкти дорожчими.
— Водночас з боку бізнесу попит на судові процеси в Україні проти РФ дедалі зростає. У 2022-му було ухвалено близько 20 судових рішень у таких спорах, у 2023-му — близько 150, наразі їх вже більше, ніж пів тисячі, — підкреслює юрист.
Позиція банків
Ситуація з банками залишається суперечливою: якщо у компанії “Епіцентр”, яка зазнала масштабних втрат через російські атаки, проблем з банківськими установами не було, то інші бізнеси з ними стикалися.
Dengi.ua звертаються в ПУМБ із проханням пояснити, чому банк відмовив “Водним Системам” у реструктуризації боргу. У відповідь нас запевняють, що з огляду на виняткові обставини, у які потрапила компанія, їй все ж таки запропонували певний формат погашення заборгованості. У деталі в ПУМБ вирішують не вдаватися, посилаючись на банківську таємницю.
Приватбанк, який найбільше в Україні кредитує бізнес, майже місяць запевняв Dengi.ua, що готує статистику на наше питання про практику реструктуризації боргу постраждалих компаній. Однак у підсумку відповіді по суті ми так і не отримали. Єдине в чому нас запевняють, що банк розробляє програми відтермінування виплат для постраждалого бізнесу на індивідуальних умовах.
У другому державному банку, Ощадбанку, відповідають, що у ситуаціях зі збитками від атак РФ йдуть назустріч позичальникам, здійснюючи реструктуризацію боргу. Для визначення умов такої операції аналізують рівень пошкоджень, їх вплив на здатність бізнесу обслуговувати кредит, а також готовність компаній до конструктивного діалогу.
Позиція страхових компаній
Страхові компанії, на відміну від банків, проблеми постраждалого бізнесу від російських атак коментують більш предметно. Страховики кажуть, що бізнес може захистити майно від воєнних ризиків, але з певними обмеженнями та нюансами.
Читайте також: Бізнес РФ просить Кремль покрити витрати на захист від українських дронів
За словами директора департаменту розвитку корпоративних продажів страхової компанії ARX Юрія Бондаря, їхні програми охоплюють виробничі лінії, склади, вантажі, сільськогосподарську техніку. Умови страхування залежать від розташування активів, їхньої специфіки та заходів захисту. ARX самостійно проводить оцінку і потім пропонує рішення клієнтам.
— Компанія застрахувала від воєнних ризиків вже понад 300 великих та середніх бізнес-об’єктів. Лише у першому півріччі 2025 року різним клієнтам виплачено понад 45 млн грн компенсацій за цим параметром, — наголошує Бондар.
Водночас СК ІНГО пропонує захистити від ракетних та дронових атак будівлі, виробничі лінії, готову продукцію, обладнання офісів, складів, логістичних майданчиків, а також вантажі під час перевезення чи тимчасового зберігання. Директор з корпоративного бізнесу компанії Сергій Кривошеєв наголошує, що додатково можна відшкодувати витрати на прибирання території, відновлення документації, демонтаж і вивезення зруйнованого майна. Перерва у виробництві не входить до базового пакета, але може розглядатися окремо.
Перед страхуванням об'єкта бізнесу, фахівці ІНГО вивчають його характеристику, локацію, ризик-профіль, близькість до критичної інфраструктури та наявну статистику повітряних атак. За необхідності компанія залучає незалежних оцінювачів, особливо коли йдеться про великі промислові чи комерційні об’єкти. Наразі ІНГО страхує сотні бізнесів від воєнних ризиків. А в 2024 році підприємствам загалом було виплачено 1,15 млрд грн компенсацій різних збитків.
— У Києві ми здійснили виплату понад 20 млн грн за пошкодження великого офісного комплексу після ракетної атаки. У Дніпрі було зруйновано виробничо-складський об’єкт групи “Біосфера” — компанія отримала компенсацію в розмірі 10 млн грн, що дорівнювало максимальному ліміту договору, — підкреслює Кривошеєв.
Позиція ФРУ, ЄБА та бізнес-омбудсмена
Генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов розповідає Dengi.ua, що близько 300 великих компаній-членів ФРУ постраждали від агресії РФ. Серед них є частково зруйновані, знищені повністю, а також ті, що залишилися на окупованих територіях. Кожна з них мала чи має проблему з фіксацією фактичних збитків.
— На жаль, на сьогодні немає єдиної державної програми щодо компенсації збитків бізнесу, що постраждав внаслідок атак РФ. Держава створила певний механізм їхньої фіксації, але ні Україна, ні міжнародна спільнота не визначилися із системою їхнього відшкодування, — зауважує гендиректор.
За словами Іллічова, ФРУ неодноразово наголошувала владі на необхідності спрощення умов кредитування для постраждалого бізнесу, оскільки вимоги банків загалом залишилися на рівні 2021 року. Наразі Федерація готує відповідний пакет пропозицій щодо вирішення цього питання.
За оцінками ФРУ, лише 15% компаній припиняють роботу після атак РФ. Інші 85% намагаються відновитися за власні гроші або за допомогою грантів, які можуть отримати переробні підприємства.
Гендиректор також зазначає, що з 2023 року ФРУ ініціювала експериментальний проєкт — “Промисловий Рамштайн”. Йдеться про звернення України до міжнародних партнерів і донорів, щоб частину підтримки вони надавали у вигляді обладнання та станків, вироблених на підприємствах країн, які допомагають Україні.
Перший підготовчий варіант проєкту, за словами Іллічова, вже на етапі тестування. Зокрема, створені комісії при військово-цивільних адміністраціях фіксують включення знищеного обладнання до певного реєстру. Далі у перспективі постраждалі компанії обиратимуть потрібну техніку у виробників країн-партнерів, майбутній іноземний фонд це фінансуватиме, а станки постачатимуть до України.
— Ми оцифрували майже 530 одиниць знищеного обладнання і щодня додається нове. Наступний шлях — підписання Урядом відповідних угод, які регулюватимуть проєкт і визначать його фінансування, — підсумовує Руслан Іллічов.
У Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) зазначають, що більше половини опитаних нею компаній (54%) зазнали збитків від російської агресії. Серед них лише 42% намагалися вирішити проблеми компенсації збитків: 25% зверталися до правоохоронних органів, 11% мали такі плани, 3% — шукали допомогу в українських судах, 3% — в міжнародних судових інституціях.
Від імені постраждалих компаній ЄБА неодноразово зверталася до Верховної Ради з пропозиціями створити систему державної підтримки компаній, що постраждали внаслідок російських атак. Зокрема, Асоціація пропонувала спростити процедури повідомлення держорганів про пошкодження майна та запровадити механізм компенсації збитків. Окрім цього радила розвивати систему страхування воєнних ризиків і продовжити термін відновлення документів із можливістю звільнення від відповідальності для бізнесів, чиї первинні записи були повністю знищені.
В ЄБА окремо наголошують на необхідності надання податкових пільг та зниженні Єдиного соціального внеску (ЄСВ) для підприємств, що постраждали від російських обстрілів.
У Раді бізнес-омбудсмена на запит Dengi.ua відповідають, що досі не отримували скарг від бізнесу щодо неможливості відшкодування збитків, завданих РФ. Натомість повідомили, що наразі на етапі погодження перебуває інформаційна брошура для підприємств з порадами, як фіксувати збитки. Тут, як кажуть, без коментарів.
Кинуті напризволяще
Отже, вимальовується досить похмура картина під назвою “Виживання українського бізнесу під час повномасштабної війни з РФ”. Загалом ситуацію можна описати як “рятування потопаючих — справа рук самих потопаючих”. Держава розробила пару методичок і порядків щодо оцінки збитків й фактично самоусунулася від вирішення проблем компаній, що постраждали від російських атак.
Так, є програма “Гранти для переробних підприємств”, але вона з’явилася лише всередині четвертого року війни і має обмежене застосування. Як, приміром, скористатися цією програмою тому ж самому “Епіцентру”, який зазнав збитків більш як на $1 млрд, але не є переробною компанією? Чи невеликому бізнесу, якому зруйнували склади з товарами?
Читайте також: Міжнародний реєстр збитків: додано дві нові категорії заяв
Аргументи бездіяльності держави в стилі “не на часі”, “всі гроші ідуть на війну”, “в бюджеті немає грошей” — не витримують жодної критики. Якщо ж порахувати, скільки грошей за чотири роки війни було витрачено на всілякі сумнівні ініціативи, “укладання бруківки”, непотрібні/несвоєчасні ремонти і т.п., то можна отримати суму не меншу за 100 млрд грн. І це без врахування сотень мільярдів, які під надійною “кришею” обертаються в тіньовій економіці. Чого тільки вартує контрабанда на митниці та контрафактне виготовлення горілки та сигарет?!
Таким чином, справа, як завжди, у відсутності політичної волі та загальному ставленні влади до бізнесу, як до “дійної корови”.
Виходить, що у цій ситуації українським підприємцям залишається покладатися лише на власні сили та Сили оборони, які захищають українське небо від ракетно-дронових атак.
Нагадаємо, раніше ми писали, що безконтрольний експорт брухту чорних металів залишається однією з ключових проблем української металургії.
Також ми вже писали, що Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14023-1, який передбачає зміни до Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Документ спрямований на спрощення документообігу і передбачає скасування обов'язкових актів виконаних робіт.