У середині квітня у Верховній Раді за ініціативою президента Петра Порошенка було зареєстровано законопроєкт №8265, який передбачає зміни в публічних закупівлях. У мене, як учасника цих процедур, є низка запитань, які потребують доопрацювання та уточнення.
Читай також: Олександр Соколовський: План порятунку
1. Зміна (зростання) вартості оскарження в АМКУ. З одного боку, це має перешкоджати необґрунтованому штучному блокуванню процедур закупівлі. З іншого боку, невпевненість у позитивному результаті розгляду скарг обмежуватиме і добросовісних учасників. Наприклад, у ситуації з оскарженням неправомірної перемоги одного учасника іншим, висока вартість може бути обґрунтована, але явно не у випадку з оскарженням дискримінаційних умов у тендерній документації (ТД).
Неодноразово держуповноважені АМКУ вказували на те, що суттєва частка відмов у задоволенні скарг мотивована тим, що учасники, не оскарживши дискримінаційних умов у ТД, намагаються оскаржити прийняті на їхній основі рішення замовників щодо відхилення їхніх пропозицій. Збільшення ж вартості оскарження й надалі сприятиме обмеженню конкуренції недобросовісними замовниками.
Не до кінця зрозуміла доля коштів, сплачених учасником за подання скарги, якщо рішенням АМКУ в задоволенні скарги було надано, але згодом у судовому порядку таке рішення було визнано незаконним. Законопроєкт про це замовчує.
2. Спрощені закупівлі від 50 тис. грн. Ні для кого не секрет, що на сьогодні допорогові закупівлі (до 200 тис. грн. для товарів і 1,5 млн. грн. для послуг/робіт) на законодавчому рівні, по суті, не регулюються та проводяться згідно з "правилами", які прописують самі замовники. Це створює можливості для маніпуляцій. Тому пропоноване законопроєктом часткове законодавче врегулювання таких процедур може дати позитивний ефект. Залишається тільки спостерігати, як замовники використовуватимуть прописані в законопроєкті винятки для обходу цієї норми.
3. Зміни вимог до інформації, що міститься в оголошенні про проведення відкритих торгів. А саме, заміна фрази "очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до неї податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів" на "очікувана вартість предмета закупівлі". Але що це означає? Як визначатиметься ця вартість? Чи спричинить це наслідки для платників ПДВ? Пояснювальна записка до законопроекту суть цих змін не розшифровує.
Читай також: Олександр Соколовський: Чому не йдуть інвестиції
4. Усунення помилок переможцем у тендерних пропозиціях протягом 24 годин (робочого дня) за аналогією з переговорною процедурою. Противники переконані, що такі перспективи будуть тільки на руку недобросовісним учасникам. Адже навіщо утримувати штат фахівців для підготовки якісних тендерних пропозицій, якщо можна подати все, що завгодно, а потім "виправитися". Але я все-таки "ЗА" такі зміни. У практиці участі моєї компанії "Текстиль-Контакт" у відкритих торгах неодноразово були випадки, коли норма про "24 години" могла б дати змогу перемогти, усунувши незначні невідповідності, а бюджет міг би значно зекономити.
Але остаточна редакція законопроєкту має бути доопрацьована і прописана максимально об'єктивно, щоб не стати в підсумку додатковим бонусом для союзу недобросовісних учасників і замовників.
Взагалі, закон "Про публічні закупівлі" діє вже близько двох років. І за цей час усі зацікавлені сторони змогли достатньою мірою зрозуміти, які зміни дадуть змогу викорінити більшість недоліків системи. Наприклад, я як представник учасника процедури закупівель вважаю за можливе вже зараз:
- систематизувати та заборонити на законодавчому рівні типові дискримінаційні умови в ТД, які постійно та успішно оскаржуються в АМКУ;
- встановити в усіх випадках будь-які строки для будь-яких дій у робочих, а не календарних днях. Це дасть змогу унеможливити "законну дискримінацію" з боку замовників, які навмисне оголошують результати перемог чи поразок напередодні вихідних/святкових днів;
- законодавчо закріпити мінімальні строки надання зразків переможцем. Це явно спростить часом нездійсненні вимоги для учасників, які розташовані територіально в іншому кінці країни і від самого початку перебувають у нерівних умовах зі своїми "місцевими" компаніями.
Думаю, багато фахівців зможуть доповнити цей перелік і запропонувати аргументовані правки та коментарі. Але очевидно одне. Якщо з самого верху і по всій вертикалі не піде зрозуміла (і жорстка за наслідками!) команда "не красти" - можливі лише точкові зміни. Не більше того.
