Наприкінці 2019 року Володимир Зеленський підписав закон № 361-IX, наслідки якого багато українців уперше відчули вже навесні 2020 року, коли раптово виявили, що без ідентифікації особи не можна здійснити платіж, грошовий переказ або поповнити банківську картку фізособи на суму більш ніж 4999,99 грн. Але закон не обмежується лише цим нововведенням, а тому продовжує, м'яко кажучи, дивувати донині. І в майбутньому він також приноситиме неприємні сюрпризи, оскільки багато його норм набувають чинності поетапно.
Одна з таких норм стосується первинного подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) юридичних осіб. Термін для надання таких даних спливав 10 жовтня 2021 року. Ці відомості потрібно було подавати реєстратору, вказавши кінцевих бенефіціарів і схему структури власності. Водночас необхідно було надати нотаріально завірені документи, що підтверджують усю цю інформацію.
Надалі, згідно із законом, такі відомості потрібно буде подавати щорічно з прив'язкою до дати створення юрособи або в разі змін у структурі власності чи КБВ. У разі невиконання в строк вищевказаних вимог, передбачено штраф у розмірі 17 тис. - 51 тис. грн. Можна тільки уявити, скільки роботи тепер додасться реєстраторам і нотаріусам, адже в Україні понад мільйон компаній! Навіть якщо не враховувати випадки зміни в структурі власності або КБВ, просто щорічне надання такої інформації в середньому потребує 4000 звернень до реєстраторів кожного робочого дня.
Але повернемося до проблеми первинного подання відомостей про КБВ. Природно, що в міру наближення до дедлайну утворилися величезні черги. Крім того, процедура виявилася настільки складною, що, з одного боку, реєстратори самі не розуміють, який вигляд це має мати, а з іншого боку, презентація Міністерства фінансів із прикладами схем структури власності вийшла аж на 54 слайди.
У підсумку станом на 6 жовтня лише 171 333 юридичні особи з понад мільйона встигли надати всю необхідну інформацію. Реакцією на це став пост у Facebook міністра юстиції Дениса Малюськи, в якому він написав, що "переживати не варто, штрафів не буде, оскільки очевидно, що більшість юросіб фізично не встигнуть подати всі необхідні документи". Це саме по собі вже дивовижне явище, коли міністр юстиції своїм постом у соціальних мережах "скасовує" норму про штрафи в ухваленому парламентом і підписаному президентом законі. Крім того, в майбутньому ми б побачили епічну картину, як сотні тисяч людей біжать до судів із роздрукованим постом Дениса Малюськи, а суди, як під копірку виносять рішення про те, що "пост у Facebook не скасовує дію закону"...
Але, на щастя, 8 жовтня парламент відтермінував на 9 місяців, до липня 2022 року, дедлайн із подання відомостей про КБВ. У підсумку, депутати героїчно вирішили проблему, яку самі ж і створили. Щоправда, не вирішили, а відтермінували. І з огляду на складність процедури і кількість юросіб, зареєстрованих в Україні, цілком може бути, що через 9 місяців колапс повториться.
Окремо варто сказати про ситуацію з громадськими та благодійними організаціями. Як би дивно це не звучало, але вони теж потрапляють під дію цього закону. Парадокс у тому, що бенефіціарами в громадській організації можуть вважатися ті, у кого 25% або більше голосів. Тобто якщо в такій організації більше чотирьох осіб, то вже й бенефіціарів у ній немає. Але не все так просто. У вже згаданій вище презентації Мінфіну є приклад для громадських і благодійних організацій, де сказано, що потрібно вказати всіх членів цієї організації, а бенефіціаром вважається її голова. Особисто мені абсолютно незрозуміло, як весь цей адміністративний маразм, черги до реєстраторів, змарнований час і мільйони завірених папірців допоможуть боротися з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового ураження, для чого, власне, і ухвалювали закон № 361-IX?
І наостанок: 17 травня 2021 року президент Володимир Зеленський урочисто заявив про те, що "з 24 серпня Україна входить у режим paperless". Але вже в жовтні вся країна усвідомила, що більш ніж мільйону юросіб щорічно потрібно бігати по реєстраторах із купою нотаріально завірених папірців. Крім того, практично у всіх випадках, крім ланцюжка юросіб, що веде в іноземні юрисдикції, уся необхідна інформація про КБВ уже є в держреєстрах. Але, мабуть, наші "слуги" вирішили, що звітності багато не буває. Адже чим ще займатися українському бізнесу, крім як цією біганиною з папірцями?
Раніше Зеленський підписав закон про створення Бюро економічної безпеки.
