Коли Україна підписувала Угоду про асоціацію з Євросоюзом, мало хто говорив правду, що чимало пунктів цієї угоди для нас абсолютно невигідні. Один із таких пунктів - зобов'язання України приєднатися до директиви № 2009/40/ЄС про перевірку придатності до експлуатації автомобілів і автопричепів та впровадити її вимоги протягом п'яти років з моменту підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Тобто з 2019 року.
Мені, як людині, яка була одним з ініціаторів скасування корупційного техогляду, відверто кажучи, не хочеться його повертати в принципі. Оскільки в мене є великі сумніви в тому, що механізм техогляду буде реалізовано прозоро. У Литві, наприклад, існує дві категорії СТО. Одні проводять техогляд тих авто, які експлуатуються всередині країни, а інші - тих авто, які потім їдуть в Україну. І якщо в першому випадку сервісні станції дотримуються всіх процедур і вимог, то в другому вони за певну суму видають фіктивний висновок. Незалежно від того, в якому стані перебуває автомобіль. І дуже не хочеться, щоб техогляд "відродився" в Україні саме в такому вигляді.
Читай також: Скільки коштує розмитнення та утримання автомобіля в Україні та за кордоном
Тому навіть якщо знову запроваджувати техогляд, то лише за дотримання певних умов. А саме.
По-перше, звільнити нові авто від перевірки в принципі. У Європі за справність автомобілів віком до 4-5 років несе відповідальність виробник.
По-друге, прибрати контроль з боку держави. Законопроєкт про техогляд, який розробило Мінінфраструктури (документ уже опубліковано на сайті міністерства - прим. ред.), передбачає, що готувати фахівців пунктів технічного контролю та інспекторів буде уповноважений орган (тобто Мінтранс). Так само як, і акредитувати пункти техконтролю. А це означає, що допуск на цей ринок отримає тільки той, хто треба. У Німеччині, наприклад, акредитацію СТО на проведення техогляду видає асоціація ADAC - Німецький автомобільний клуб, який вибирає незалежні станції. У нас же цю функцію хочуть закріпити за державою, що відкриє можливості для корупції.
До того ж, дуже багато автослюсарів та автомеханіків виїхали на заробітки в сусідні країни Західної Європи. І менше ніж за 1000 доларів на місяць вони працювати в Україні не захочуть. А що їм зможе запропонувати Мінтранс, 8000 грн зарплати? Хто на це взагалі погодиться і яким буде рівень цих фахівців?
По-третє, Мінтранс пропонує запровадити норму, згідно з якою пункти технічного контролю не можуть бути жодним чином пов'язані з СТО та дилерами. Нібито для того, щоб автовласникам після техогляду не нав'язували ремонт. Але як бути в ситуаціях, коли автомобіль непридатний для подальшої експлуатації і несе загрозу іншим учасникам дорожнього руху? Випустити його зі станції в такому стані чи як? У тій самій Німеччині автомобіль змусять відремонтувати на місці або відправлять на евакуаторі на те СТО, яке вибере власник. Тому в нас ще додатково необхідно ввести кримінальну відповідальність за неякісний або фіктивний техогляд. І якщо водій виїхав із сервісної станції на несправному автомобілі й убив людей, сісти до в'язниці має не він, а майстер-приймальник СТО і ті "фахівці", які це допустили.
Читай також: У Раді заявили, що утримувати авто в Європі в десятки разів дорожче, ніж в Україні
По-четверте, в чому взагалі полягатиме суть самої перевірки авто? Наприклад, згідно з нормами постанови Кабінету Міністрів № 137 (регламентує обов'язковий техогляд для автопарків юросіб, вантажівок і автобусів) сервісні станції перевіряють справність кондиціонера, тахометра, маркування скла, кріплення дротів і джгутів, наявність іржі на кузові. Як це впливає на безпеку експлуатації транспортного засобу - незрозуміло. Зате це чудовий привід схилити автовласника до того, щоб він відкупився від техогляду.
Тому, якщо ми створимо реально працюючу систему, а не фікцію, можливо, техогляд і справді принесе якусь користь. Якщо ж мета влади - повернути "торгівлю талончиками", то який у цьому сенс?
