Олена Хотенко: Новий кодекс потрібен

Олена Хотенко, голова ради Інституту податкових реформ, віцепрезидент Асоціації платників податків України - про те, який Податковий кодекс потрібен бізнесу.
Олена Хотенко: Новий кодекс потрібен

Експерти констатують: якість податкового законодавства в Україні гнітюче низька, воно не відповідає економічним реаліям і не сприяє залученню нових інвестицій. Перманентні зміни в Податковому кодексі неоднозначні, і часто не враховують інтереси не тільки бізнесу, а й держави, вони призводять до збільшення документообігу та ускладнення адміністрування податків.

Така ситуація стала каталізатором того, що бізнес-спільнота втомилася чекати на рішучі дії влади і сама виступила ініціатором розроблення та обговорення нового Податкового кодексу Розвитку (ПКР). У зв'язку з цим виникає щонайменше два запитання, які цікавлять громадськість: "яким буде новий Податковий кодекс" і "які принципово нові риси він привнесе в оподаткування"?

Спробуємо максимально точно і лаконічно відповісти.

Читай також: " Повний штиль": Як змінювалися ціни в Україні в червні-2019

Представлений ПКР пропонує зміни в адмініструванні практично всіх загальнодержавних і місцевих податків. Він повною мірою задовольняє пріоритети бізнесу.

Найбільше уваги приділено зниженню податкового навантаження на фонд оплати праці. Зокрема, пропонується:

  • скасування військового збору;
  • об'єднання податкової звітності з ПДФО та ЄСВ, впровадження сумарної ставки в розмірі 20% замість чинної на сьогодні 41% (18% ПДФО + 1,5% ВЗ + 22% ЄСВ);
  • запровадження 50% податкової соціальної пільги розміру мінімальної заробітної плати (МЗП) до суми п'яти МЗП (зараз така пільга - 50% прожиткового мінімуму до суми одного прожиткового мінімуму, скоригованого на коефіцієнт 1,4);
  • застосування підвищеної ставки ПДФО до великих за розміром заробітних плат;
  • запровадження єдиної ставки ПДФО для пасивних доходів - 15% замість чинних 5%, 9% і 18%;
  • повне скасування оподаткування пенсій і стипендій;
  • збільшення розміру податкової знижки на навчання з трьох до 12 МЗП;
  • скасування ЄСВ для студентів-практикантів із запровадженням обмежень щодо чисельності таких працівників;
  • скасування обов'язкової сплати ЄСВ "сплячими" ФОПами;
  • скасування подвійної системи сплати ЄСВ сумісниками, але з можливістю їхньої добровільної участі;
  • включення до місячного оподатковуваного доходу сум, які отримані за зданий (проданий) брухт чорних і кольорових металів;
  • запровадження т. зв. "індивідуальної діяльності" зі сплатою ЄСВ та ПДФО в розмірі 5% без обов'язкового обліку доходів-витрат і подання податкової звітності.

Пріоритети бізнес-спільноти щодо податку на виведений капітал, ліквідації податкової міліції, інституційної реформи фіскальних органів та збереження спрощеної системи оподаткування також знайшли підтримку в рамках ПКР.

Передбачено й окремі зміни у спрощеній системі оподаткування. Пропонується: для третьої групи ЄП протягом трьох років щорічно підвищувати ставку єдиного податку на 1 в. п. з одночасним скасуванням обов'язку сплати ЄСВ (тобто з 3% до 6% і з 5% до 8%); для четвертої групи збільшити ставку ЄП на коефіцієнт 1,58 у зв'язку зі скасуванням на п'ять років індексації нормативної грошової оцінки земель; зобов'язати спрощенців третьої групи сплачувати земельний податок.

Читай також: ДФС спіймала відому АЗС на торгівлі нелегальним паливом

Ще ПКР пропонує реформи в рамках інших податків і сфер оподаткування.

ПДВ: скорочення переліку операцій, які звільнені від оподаткування, систематизація загальних вимог до складання та реєстрації податкової накладної.

Для акцизного податку потрібен перегляд переліку підакцизних товарів шляхом його скорочення в частині окремих видів транспортних засобів та його розширення для пального та добавок до пального.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, потрібне скасування права місцевих рад встановлювати пільги з податку, розширення об'єктів оподаткування за рахунок включення до їх числа промислових будівель (цехи, склади) та об'єктів нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій.

Щодо плати за землю треба впроваджувати граничний розмір ставок земельного податку для с/г земель - не менше ніж 0,8% їх нормативної грошової оцінки замість 0,3%;

Також заплановано проведення одноразового декларування майнового стану, активів (доходів) фізичних осіб з наданням платникам податків деяких держгарантій; запровадження оптимальної моделі податкової амністії та трирічного мораторію на внесення змін до Податкового кодексу щодо збільшення ставок податків і зборів.

Таким чином, розробка та ухвалення нового Податкового кодексу Розвитку призведе до створення та систематизації нормативно-правових засад податкової системи, забезпечить формування міцної бази для подальшого її розвитку та стимулюватиме активізацію підприємницької діяльності.

Нагадаємо, свавілля дніпропетровських податківців довело до акцій протесту.



Слідкуйте за нашими новинами та відео
  • YouTube
  • Facebook
  • Telegram
  • Google News

ТОП-Новини