Від початку роботи Верховної Ради дев'ятого скликання зареєстровано вже понад 300 законопроєктів і майже 50 з них - на податкову тематику. Найбільший інтерес становлять законопроєкти № 1185 та № 1210. Попри різні назви та номери, на 80% ці документи регулюють ідентичні питання, а тому є альтернативними. То в чому ж інтрига?
Президент у передвиборчій програмі пообіцяв виборцям заміну податку на прибуток податком на виведений капітал (ПнВК). Це ж зробила партія "Слуга народу" перед парламентськими виборами. Тож логічно було очікувати, що законопроєкт про ПнВК внесуть або президент, або депутати від правлячої партії.
Але ще до першого засідання новообраного парламенту стало відомо, що Данило Гетманцев (новий голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики) з низкою експертів доопрацьовують законопроєкт про імплементацію кроків плану BEPS (план протидії розмиванню бази оподаткування) на базі податку на прибуток. Нагадаю, це той законопроєкт, який останні чотири роки розроблявся робочою групою у складі податкового комітету ВР, НБУ, Мінфіну та адміністрації президента.
Читай також: Куди інвестують Українці: бізнес, ОВДП через Фрідом Фінанс Україна, нерухомість, вклади
Законопроєкт № 1185 (НнВК) був зареєстрований раніше і має бути основним, а № 1210 - альтернативним. Щоб цього не сталося, Данило Гетманцев змінив назву законопроєкту № 1210 і прибрав згадку про кроки з імплементації плану BEPS. Далі цікавіше: законопроєкту № 1210 президент надає статус невідкладного, що свідчить про намір розглядати його оперативно, без розгляду основного - № 1185. А це вже означає, що або президенту не все розповідають, або Володимир Зеленський відмовився від виконання своєї передвиборчої обіцянки щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал.
Законопроєкт № 1185 містить доопрацьовану версію ПнВК із законопроєкту № 8557, який було відкликано у зв'язку з президентськими виборами, а також кроки з імплементації плану BEPS. ПнВК у новій версії поширюється на всіх платників податку на прибуток, включно з банками, і має бути запроваджений із 2021 року. Кроки BEPS включають: розділ про контрольовані іноземні компанії (КІК), який почне діяти з 2023 року, додаткові правила кваліфікації постійного представництва та додаткові положення щодо трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Також законопроєкт передбачає підвищення порога для обов'язкової реєстрації платником ПДВ до 5 млн грн, щоб створити умови для переходу зі спрощеної системи на загальну. Платники єдиного податку четвертої групи при операціях з нерезидентом прирівнюються до платників ПнВК.
Законопроєкт № 1210 ("ім. Гетманцева". - Ред.) містить правила BEPS, багато в чому схожі на № 1185 ("про справжній ПнВК". - Ред.), але також правила BEPS для податку на прибуток і такі поняття, як економічний ефект, додаткові коригування в податку на прибуток, у тому числі у зв'язку з відсутністю ділової мети за операціями з нерезидентом. Усі донарахування за ТЦУ прирівнюються до виплати дивідендів і стають прямими об'єктами оподаткування. Але якщо в ПнВК суть механізму - оподаткування транзакцій, то в податку на прибуток це вивернуто з логіки моделі, щоб нівелювати накопичені збитки. Також із ПнВК було взято ідею поширити на платників четвертої групи ЄП правила ТЦУ. Ще законопроєкт передбачає, що фізособи-підприємці стають платниками податку на доходи нерезидента.
Читай також: Податки в Україні: Які законопроекти підготували у Зеленського
Порівнюючи обидва законопроєкти, виявляємо, що податок на прибуток із правилами BEPS стає набагато важчим для адміністрування. Більше податкових різниць, більше суб'єктивних суджень та оцінок з боку перевіряючих. Без зміни моделі оподаткування (базою залишається фінансовий результат) бізнес позбавляють права використовувати накопичені збитки.
Нелюбов Гетманцева до ПнВК давно відома, але обіцянку президента так відкрито злити не можна. Для цього і з'явився законопроєкт № 1210 (просунутий Гетманцевим. - Ред.). Тепер президенту залишається лише сказати, що впровадити ПнВК неможливо, адже вже ухвалено BEPS, і всю цю справу підкріпити домовленостями з Міжнародним валютним фондом, над чим старанно працює Мінфін в особі Олександри Бетлій. У травні 2019 року вона надала місії МВФ недостовірні дані щодо втрат від впровадження податку на виведений капітал. Дірка була роздута до 65 млрд. грн. І не дивно, що в серпні фонд уже озвучив Мінфіну негативний висновок щодо ПнВК, який від нас, авторів законопроєкту, тримають за сімома замками.
Утім, є надія, що, детально ознайомившись із законопроєктом № 1210 (ініціатива Гетманцева - Ред), бізнес почне активніше підтримувати ПнВК і відстоювати введення цього податку.
Нагадаємо, процес інвестування в IPO зрозумілий навіть для інвестора-початківця.
