Президент Володимир Зеленський 21 травня підписав законопроєкт № 1210 (закон № 466-IX), який називають законом "про BEPS". Гучна новела - правила контрольованих іноземних компаній (КІК).
Концепція цих правил - запобігання ухиленню від оподаткування за допомогою офшорів, коли компанії не сплачують податки в принципі в жодній державі. Правила КІК дадуть змогу податковим органам відстежувати, якими компаніями в іноземних юрисдикціях володіють резиденти України, і оподатковувати дохід, який отримують такі компанії.
Розглянемо правила КІК на прикладах.
Ситуація 1. Резиденту України на 55% належить компанія на Британських Віргінських Островах, яка отримує пасивний дохід. Щорічний дохід компанії - 2,5 млн. євро[1][2].
Наслідки. Компанія визнається КІК резидентом України. У підсумку, виникає зобов'язання подати звіт і заплатити податки в розмірі 19,5% (ПДФО+військовий збір), якщо бенефіціар - фізична особа, і 18%, якщо власник - юрособа.
До кого застосовуються правила КІК у цьому випадку?
1. До резидентів України (юридичних і фізичних осіб), які володіють або контролюють понад 50% іноземної компанії.
2. До резидентів України, які володіють або контролюють понад 10% іноземної компанії (у 2021-2022 роках поріг зросте до 25%), а сукупна частка резидентів України в такій компанії - понад 50%.
Коли доходи КІК не підлягають оподаткуванню?
1. Дохід усіх КІК одного бенефіціара не перевищує 2 млн євро на рік.
2. КІК є публічною компанією, її акції котируються на визнаній в Україні біржі.
3. Компанія займається благодійністю і не розподіляє дохід на користь бенефіціарів.
4. Компанія відповідає критеріям формально, а особа-контролер не здійснює фактичного контролю.
5. Є конвенція про уникнення подвійного оподаткування між Україною та юрисдикцією КІК, і дохід КІК менш ніж на 50% складається з пасивного доходу, або якщо ефективна ставка податку на прибуток КІК - не нижча за 13%.
При цьому, звільнення від сплати податків не звільняє від подання звітності.
Ситуація 2. Резидент України передав понад 2 млн. євро в траст, залишивши за собою право впливати на рішення трасту. Тобто він здійснює фактичний контроль над трастом, а отже, є контролюючою особою.
Наслідки. Траст визнається КІК резидента України. Виникає зобов'язання подати звіт і сплатити податок.
Що в цьому випадку є фактичним контролем?
1. Право резидента України впливати на виплату прибутку.
2. Право резидента України давати компанії інструкції, які обов'язкові до виконання.
3. Наявність у резидента України довіреності з широкими повноваженнями.
4. Контроль резидента України над банківським рахунком тощо.
Ситуація 3. У резидента України є КІК, але він не подав звіт і не сплатив податок.
Наслідки. Якщо податкові органи не дізнаються, наслідків немає, але ризик залишається. Якщо ж фіскали дізнаються, то крім податкового зобов'язання, доведеться заплатити штрафи за неподання/несвоєчасне подання звіту про КІК. А це - понад 2 млн. грн.
Як податкові органи можуть дізнатися про КІК?
1. Запитувати інформацію в рамках податкових перевірок.
2. Запитувати інформацію в рамках Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Вона діє у 117 юрисдикціях, у тому числі й в Україні.*
3. У рамках автоматичного обміну інформацією. Це - давно обговорюваний Common Reporting Standard (CRS), за допомогою якого Державна податкова служба України зможе визначати, хто здійснює фактичний контроль над бізнесом і хто є одержувачами доходів, а відтак і розмір донарахувань за новими правилами. Але поки що Україна до CRS не приєдналася, тож податківці не зможуть застосовувати правила КІК повною мірою. Хоча альтернативні методи отримання інформації про іноземні компанії у фіскалів все одно є. Наприклад, обмін інформацією за запитом у рамках Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування або згаданої Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.
Коли почнуть діяти правила КІК?
Закон встановлює умовний перехідний період, і правила набудуть чинності з 1 січня 2021 року. Зокрема, вимоги щодо звітності. Окремі правила щодо обчислення бази оподаткування почнуть діяти з 2022 року. Але штрафи, санкції та інші види відповідальності за порушення, пов'язані з КІК, застосовуватимуться лише за результатами 2023 року.
*Зазначено тому, що норма діє за доходу від 2 млн євро.
Текст підготовлено у співавторстві з юристом Integrites Вікторією Швидченко
