Підприємці на єдиному податку можуть поки що не хвилюватися. Закон № 466-IX їх безпосередньо не зачіпає, тільки побічно і пізніше - через проблеми у великих контрагентів.
Понад півроку політики, експерти та бізнес палко обговорювали законопроєкт № 1210 про вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві. Парламент ухвалив його ще в січні 2020 року, після чого кілька місяців документ лежав на підписі у президента. Володимир Зеленський завізував його 21 травня, і тільки після цього законопроєкт набув чинності як закон № 466-IX.
Одне з головних запитань - як зміни, які закон вносить до Податкового кодексу, вплинуть на малий і середній бізнес? Я вважаю, що наслідки для МСБ будуть мінімальними. А фізичні особи-підприємці на єдиному податку, які складають левову частку малого бізнесу в Україні, можуть взагалі не хвилюватися.
Та все ж, розберемося в основних нововведеннях, які несе в собі закон № 466-IX.
Головні негативні наслідки:
- збільшення вдвічі штрафів за поширені податкові правопорушення (порушення строків подання звітності, порушення строків зберігання первинних документів тощо);
- введення штрафів за нереєстрацію або порушення термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, ПДВ-накладних за операціями, які звільнені від оподаткування або оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
- збільшення строку давності нарахування податкових зобов'язань з ПДФО та військового збору: сім років замість звичних трьох років (1095 днів);
- розширення переліку випадків, коли відлік зазначених строків давності призупиняється (наприклад, на час дії мораторію на перевірки, що відбувається наразі), що дає податковим органам змогу проводити перевірку бізнесу протягом тривалішого періоду, ніж раніше;
- збільшення повноважень податкових органів у статті 20 Податкового кодексу, зокрема, наділення органів ДПС правом під час перевірок з питання оформлення трудових відносин отримувати пояснення не тільки від роботодавців, а й від працівників або осіб, які працюють без оформлення;
- розвиток доктрини ділової мети (розумної економічної причини), внаслідок чого бізнес зіштовхнеться із суб'єктивними оцінками господарських операцій з боку податкових органів щодо отримання податкової вигоди та необхідністю доводити наявність економічного ефекту, особливо у відносинах із нерезидентами.
Серед позитивних нововведень:
- збільшено з 6 тис. до 20 тис. грн. суму, яка є критерієм для визначення основного засобу, що дасть змогу платниками податку на прибуток вважати необоротними активами товарно-матеріальні цінності вартістю менше ніж 20 тис. грн. та нараховувати знос на рівні 100% у період придбання майна;
- визначено мінімальну суму податкового боргу, за якого ДПС може перевести єдинника на загальну систему оподаткування (борг у сумі 1020 гривень);
- факт взяття на облік ФОП і юросіб у податкових органах тепер підтверджуватиметься відомостями на порталі електронних сервісів Мін'юсту, а не випискою з ЄДР;
- буде вдосконалено електронний кабінет платника податків, зокрема, обумовлено порядок і строки виправлення податковим органом неточної та застарілої інформації в кабінеті та в базах даних ДПС за зверненням підприємства або підприємця;
- зменшено до 10% базовий розмір штрафу, який застосовується під час нарахування органами ДПС податкових зобов'язань за результатами перевірки за умови, що контролюючий орган не доведе умисел платника податків;
- з'являється можливість протягом півроку претендувати на продовження строку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, якщо встановлений законом строк (10 робочих днів) такого оскарження пропущено з поважних причин;
- за багатьма податковими правопорушеннями для притягнення підприємства або підприємця до юридичної відповідальності органам ДПС необхідно буде встановлювати наявність вини;
- у ПКУ з'являється поняття пом'якшувальних обставин у разі притягнення до відповідальності за податкові правопорушення, та наводиться невичерпний перелік таких обставин;
- на якісно новому рівні регулюється відповідальність органів ДПС за податкові правопорушення.
Що ж виходить? Закон № 466-IX - це мала податкова реформа. Вона вкрай неприємна для низки галузей і сегментів українського бізнесу - переважно великого та середнього, а також учасників міжнародних груп компаній, але майже нейтральна, а місцями й позитивна для переважної більшості малих підприємців.
