Правовий статус мільйонів українських біженців, які проживають у країнах Європейського Союзу, може опинитися під загрозою за умов відсутності чіткої стратегії їхнього подальшого перебування після можливого припинення бойових дій в Україні.
Про це пише Euractiv.
Зазначається, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) надала майже 4,3 мільйонам українців можливість легально проживати в Європі, працювати, користуватися соціальною підтримкою та медичними послугами. Основний приплив біженців припав на Польщу, Німеччину, Чехію та Словаччину. Однак у міру того, як обговорюються можливі умови припинення вогню, майбутнє цього заходу постає під питання.
Повідомляється, що останні опитування свідчать про зниження кількості українців, які мають намір повернутися на батьківщину: якщо 2023 року їх було 77%, то 2024 року - вже 65%. Збільшилася і кількість тих, хто не визначився (з 18% до 24%), а також тих, хто вважає повернення неможливим (зростання з 5% до 11%).
Як пише видання, потенційне припинення конфлікту може кардинально змінити ситуацію: країни ЄС отримають можливість переглянути чинні заходи, пом'якшити захист, запропонувати інтеграційні шляхи або ж спонукати до повернення в Україну. Однак в умовах політичної напруженості в блоці будь-яке рішення про продовження TPD буде пов'язане з серйозними труднощами.
Так, ухвалена ще 2001 року, директива TPD залишалася невикористаною аж до початку війни, через що отримала неофіційну назву "сплячої красуні" системи надання притулку. Минулого року ЄС продовжив її дію до березня 2026 року, перевищивши від самого початку передбачений дворічний термін із можливістю однорічного продовження. Однак кожне продовження вимагає щорічного схвалення.
"Заступник директора Європейського інституту міграційної політики Ясмейн Слоотьєс зазначила, що можливі подальші продовження. Проте, вона вказала на недоліки тимчасового статусу: "Якщо у вас є тільки один рік легального статусу, укладення довгострокового договору оренди стає дуже складним. Роботодавці навряд чи запропонують вам контракт", - йдеться в публікації.
Крім того, існують і відмінності в застосуванні директиви між країнами: кожна держава ЄС адаптує положення TPD відповідно до свого законодавства, що призводить до різного ставлення до українців залежно від країни їхнього перебування.
Водночас Єврокомісія вже почала аналіз можливих наступних кроків, включно з продовженням директиви, допомогою в переході на національні типи дозволів на проживання (наприклад, на роботі, навчанні або сімейному возз'єднанню), а також підтримкою охочих повернутися на батьківщину.
Так, міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан повідомив, що Чехія, Німеччина та Єврокомісія беруть активну участь у підготовці узгодженої відповіді в рамках польського головування в ЄС: "Але конкретні умови ще треба обговорити", - підкреслив він. За даними видання, Рада ЄС планує обговорити це питання на засіданні Ради з внутрішніх справ у червні. Представник МВС Чехії Хана Мала уточнила, що будь-яке рішення про завершення тимчасового захисту має бути ухвалено консенсусом усіх країн-членів, а досягнення спільної позиції очікується в першій половині 2025 року.
Однак деякі країни вже вживають заходів на національному рівні, зокрема:
- Польща готується запропонувати трирічний статус тимчасового резидента українцям, які перебувають під захистом не менше року.
- У Чехії запроваджують нову п'ятирічну форму перебування для українців, які живуть у країні понад два роки й офіційно працевлаштовані. При цьому дітям буде необхідно відвідувати школи. Проте чеська влада заявила, що не планує вводити додаткові тимчасові заходи після закінчення війни.
- Аналогічні кроки роблять і інші країни. Австрія, Італія, Латвія та Естонія розробляють власні підходи до довгострокового перебування українців, що передбачають різні рівні захисту.
- У Німеччині, за словами представників МВС, уже розроблено можливі варіанти, однак остаточні рішення ухвалюватиме наступний уряд. При цьому наголошується на важливості узгодженої загальноєвропейської стратегії.
- Міністерство внутрішніх справ Словаччини повідомило, що подальші дії щодо переміщених українців обговорюються як на рівні ЄС, так і серед країн-членів, включно зі Словаччиною.
Раніше ми писали про те, що кількість українських біженців зростає, а більшість виїжджає до європейських країн.
