«Кількість курців сигарет не зменшується, державний бюджет втрачає мільярди, а тіньовий ринок веде атаку на легальний ритейл – такі наслідки некоректного регулювання галузі електронних сигарет. Існують можливості виправити ситуацію на користь держави, але їх ігнорують», – б’є на сполох директор Української Вейп Асоціації (УВА) Юрій Суптель. Та одночасно він показує і спосіб виходу з цієї кризи.
Почнемо з питання про те, чому саме зараз стільки уваги приділяють електронним пристроям, вейпам тощо?
У світі приблизно 1 мільярд курців, і зараз відбувається масовий перехід від звичайного паління до вейпінгу. Люди давно зрозуміли, що традиційне куріння шкодить здоров'ю. Проте кількість курців донедавна майже не зменшувалася. Донедавна – це до того моменту, коли з’явилися так звані Next Generation Products, тобто товари наступного покоління, що не містять тютюну, який піддається згоранню.
Цей тренд дістався також і України. На ринку з’явилися електронні сигарети – системи транспортування нікотину, які не генерують токсинів, притаманних традиційному палінню. Зараз в Україні є приблизно 7 мільйонів курців, частина з них мігрували на електронні сигарети.
Відповідно, в Україні виникла нова галузь для торгівлі цими товарами, оновлено законодавство, запрацювали механізми державного контролю та регулювання. Основні учасники ринку електронних сигарет створили профільну асоціацію – УВА, що об’єднала виробників, імпортерів та продавців, які працюють офіційно та відповідально. Асоціація намагається комунікувати з парламентарями, із членами профільного комітету ВРУ, із МОЗ, із урядом та з контролюючими органами. Наша мета абсолютно прозора: перемога над тіньовим ринком, відповідальна сплата податків та зборів (усі підприємці розуміють, що це дуже важливо в умовах війни), унеможливлення продажу вейпів неповнолітнім, зупинка контрабанди, збереження робочих місць в галузі. Ми готові до діалогу…
Якими цифрами можна схарактеризувати ринок електронних сигарет?
Загальна кількість споживачів нікотинової продукції поступово скорочується, водночас йде процес перетікання споживання в бік нового. Зокрема, за останні 5 років із 7 мільйонів курців в Україні близько 1 мільйона перейшли на електронні сигарети. Зараз щорічний обіг галузі електронних сигарет оцінюють уже в 10 мільярдів гривень, що чимало. У 2022 році галузь перерахувала до бюджету орієнтовно 2 мільярди гривень, а у 2023 році, після підвищення податків, планували перерахувати майже 5 мільярдів гривень (дивіться інфографіку, там це наочно). Але, на жаль, через зміни законодавства цього не відбудеться.
Про що саме йдеться?
11 липня 2023 року вступив в силу закон №1978, відповідно до якого було заборонені імпорт та виробництво ароматизованих тютюнових виробів, що насправді давно вже на часі. Але якимось дивом туди потрапила також і заборона ароматизованих електронних сигарет. Хоча, як свідчить досвід інших країн, такі заборони призводять лише до переходу ринку в тінь. Колишній споживач традиційних сигарет, який спробував електронні сигарети, до старої, шкідливої звички, вже не повертається. Але якщо держава нищить можливість придбати електронну сигарету легально, курець шукатиме альтернативу на нелегальному ринку: в інтернет-торгівлі, в телеграм-каналах.
Заборона імпорту ароматизованих електронних сигарет призводить до того, що ціла галузь, яка мала б сплатити в 2023 році 5 млрд грн податків та зборів, переходить прямо зараз, під час війни, у тінь. Ситуація виникла тому, що, розглядаючи проєкт закону №1978, профільний комітет Верховної Ради не радився, не обговорював ідею та її наслідки з операторами ринку електронних сигарет. Фактично про законодавчі зміни основні гравці дізналися вже з медіа. Основними рушіями проголосованого тексту законопроєкту були громадські організації.
Депутати, підтримуючи загальний тренд боротьби з палінням як з явищем, підтримали текст на рівні ідеї, але, на жаль, не занурились у деталі та наслідки. Чи стало в Україні менше курців після вступу в дію закону №1978? На жаль, ні! Чи зменшиться контрабанда та нелегальні продажі електронних сигарет? Ні, все відбувається навпаки! Чи отримає державний бюджет заплановані 5 млрд грн податків та зборів в 2023 році? Ні, не отримає, бо покупці перетекли на тіньовий ринок.
Ви згадуєте досвід інших країн. Про які саме приклади йде мова?
1 жовтня 2022 року в Китаї зробили подібну заборону ароматизованих електронних сигарет – і 90% ринку перейшло в тінь. Звісно, певна частина споживачів повернулася до традиційних сигарет, але левова частка знайшла звичний продукт уже через нелегальні канали збуту. І це в автократичному, тотально контрольованому Китаї! Як наслідок, десятки китайських компаній припинили своє існування, залишилися без роботи мільйони людей, бюджет країни втратив мільярди доларів надходжень від податків та зборів.
Протилежний приклад демонструє Велика Британія. Прем’єр-міністр Ріші Сунак впроваджує активну антитютюнову політику. Британським курцям пропонують в якості альтернативи перехід на електронні сигарети. Країна взяла на себе зобов’язання згідно з Конвенцією ВООЗ до 2030 року скоротити кількість курців серед населення до 5%. І лише за останні 5 років їх кількість зменшилася з 30% до 13%. Частково це відбулося завдяки переходу споживачів до продуктів нового покоління – уже згаданих електронних сигарет. Британський уряд фінансує обмін безкоштовних вейпів на сигарети в межах програми «Swap to stop», бо має переконливі докази ефективності такого підходу, спочатку протестованого в менших масштабах.
У сусідній Польщі також не має жодних обмежень щодо ароматизованих електронних сигарет. Країна дбає про економіку, податкові надходження, нові робочі місця. Завдяки підтримці галузі, за останні 2 роки більше 500 тисяч громадян Польщі зав’язали з курінням традиційних сигарет, перейшовши на більш безпечну альтернативу.
Україна, до речі, також взяла на себе зобов'язання в рамках Конвенції ВООЗ щодо зменшення кількості курців. Але, на жаль, ми бачимо, що в цьому напрямі нічого позитивного не відбувається. Перемикання на споживання менш небезпечних продуктів гальмують на законодавчому рівні. Курців в Україні менше не стає, надходження податків не збільшується, зростає лише рівень контрабанди та нелегальних продажів.
Чи є оцінки, наскільки виріс тіньовий ринок в Україні, припустимо, порівняно з попереднім роком?
Ще до 24 лютого 2022 року в Україні існувала величезна проблема безконтрольного обігу та контрабанди електронних сигарет. Основні оператори галузі ініціювали свого часу зарахування електронних сигарет до підакцизної продукції, щоб покращити контроль за її обігом.
На початок 2023 року близько 50% ринку електронних сигарет перебувало в тіні. Ми неодноразово зверталися до контролюючих органів, але поки не вбачаємо якихось значних змін. А рішення про заборону ароматизованих електронних сигарет – це вже фактично подарунок долі для контрабандистів та тіньової торгівлі. На кінець року близько 70% ринку електронних сигарет буде в тіні, а після закінчення в основних операторів залишків, ввезених раніше пристроїв, у тінь піде вже десь 90% ринку. Легальні продавці сплачують у середньому більше 150 гривень податків з пристрою, включаючи акцизний податок, роздрібний акцизний податок та податок на додану вартість. Нелегальні ж – не сплачують в державний бюджет нічого. Мова йде про величезні кошти, які потраплять до кишень контрабандистів, тіньовиків так корупціонерів – близько півмільярда гривень на місяць.
Контрабандні електронні сигарети продають через анонімні телеграм-канали, інтернет-магазини, частково – це прямі продажі на стихійних базарах. З цим явищем мала б боротися Національна поліція України. Але, на жаль, їм банально бракує ресурсів: явище вже занадто масове.
Антитютюнові активісти, які мають чудове фінансування, могли б допомогти поліції зібрати дані про нелегальні торгові точки, телеграм-канали. Але, на їхнє переконання, простіше заборонити цілу галузь.
Крім втрати податків, чи є якісь інші побічні ефекти заборони?
Звісно, бо на тіньовому ринку неможливо забезпечити дотримання законів, які регулюють продажі сигарет, електронних пристроїв та інших тютюнових виробів. Наприклад, не обмежено доступ неповнолітніх до нікотинової продукції. В Україні продаж електронних пристроїв для паління неповнолітнім суворо заборонений і карається штрафами від 6800 гривень та більше.
Жодна легальна точка не повинна продавати вейпи підліткам! Це принципова позиція всіх учасників Української Вейп Асоціації. Ще раз наголошую, бо це дуже важливо: неповнолітні мають можливість придбати електронні сигарети лише через нелегальні канали збуту. І, говорячи про небезпеку вживання нікотину для підлітків, потрібно акцентувати увагу саме на боротьбі з телеграм-каналами, інстаграм-сторінками, інтернет-магазинами, стихійними точками торгівлі. Усі члени асоціації підтримають будь-які ініціативи держави та громадських активістів, спрямовані на боротьбу з нелегальною торгівлею, особливо, коли йдеться про неповнолітніх.
Ще один із наслідків заборони імпорту ароматизованих електронних сигарет – це втрата робочих місць у легальному секторі. Це десятки тисяч людей, задіяних у галузі: працівники компаній імпортерів, дистриб’юторів, ритейлу. Вони залишаться без роботи.
Нелегальні продажі – це онлайн-торгівля? Але ж пересилання нікотинової продукції заборонено?
Де-юре в Україні не дозволена онлайн-торгівля тютюновими виробами та доставка підакцизної продукції кінцевим споживачам через поштові служби. Відповідно до ст. 141 Закону України «Про поштовий зв’язок» у внутрішніх поштових відправленнях заборонено пересилати тютюнові вироби, рідини, що використовують в електронних сигаретах, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка. Також згідно із законом №481 (про обіг підакцизної продукції) торгівля тютюновими виробами, електронними сигаретами дозволена лише в місцях продажу, які обладнані реєстраторами розрахункових операцій, де фіксується виручка від продажу тютюнових виробів та рідин.
Поштові оператори, приймаючи оплату за послуги доставки електронних сигарет, порушують закон. Свідомо чи ні? Питання вимагає досліджень та обговорень. Зі сторони держави, яка має регулювати і контролювати продажі підакцизних товарів, жодна протидія таким порушенням не відчутна. Що можна зробити вже сьогодні? Контроль роботи поштових операторів, моніторинг банківських карток (на які зараховують кошти за такі нелегальні продажі електронних сигарет), контрольні закупки, штрафи, медіатиск. Інструменти давно відомі.
Хоча, звісно, це боротьба з наслідками. Я вже зазначав вище, коли ми обговорювали закордонний досвід, що саме заборона певних видів електронних сигарет найсильніше стимулює нелегальний сегмент ринку нікотинової продукції.
Як нелегальні електронні пристрої для куріння взагалі потрапляють до України? Ідеться про контрабанду?
Так. Стара як світ контрабанда. На жаль, під час війни досить складно контролювати саме митний кордон. Ввозять розсипом фізичні особи, ввозять навіть у складі гуманітарних вантажів. Для держави набагато простіше було б знайти гуртові склади на території Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та й на території України. Це під силу, зокрема, Бюро економічної безпеки.
Тобто цю роботу технічно можна виконати. Тим паче такі склади за кордоном насправді інколи належать безпосередньо певним українським компаніям. Ми б залюбки допомогли побачити ці ланцюжки контролюючим органам, якщо у них буде бажання мати з нами діалог.
У Вас є можливість звернутися до представників влади, який Ваш головний меседж?
Будь ласка, розпочніть діалог із представниками галузі. Зараз ініціаторами законодавчих змін є громадські організації, а комунікація з операторами ринку практично відсутня. Цей дисбаланс – не на користь держави. Влада має всі інструменти, щоб взяти під контроль ринок електронних сигарет. Ми, як асоціація, маємо чітке розуміння ринку і готові надати вичерпну інформацію. Діймо спільно?
Почати варто зі збільшення вартості оптових ліцензій для торгівлі електронними сигаретами. Це принесло б додаткові кошти до бюджету, а також підвищило б поріг входу на оптовий ринок. Бо зараз оптова ліцензія на торгівлю, до прикладу, тютюновою продукцію, становить 500 тисяч гривень на рік, а електронними сигаретами – усього лиш 780 гривень! Тобто будь-яка фізична особа може вести таку комерційну діяльність. Ми готові запропонувати інші інструменти, які значно посилять прозорість галузі. Від діалогу Української Вейп Асоціації та влади виграє країна.
Галузь під виваженим контролем держави могла би розвиватись - деякі оператори, наприклад, планували розпочати виробництво такої продукції на території України, робити вклад в економіку за рахунок експорту, допомагати росту ВВП, створювати робочі місця. Однак, через непередбачуваність українського законодавства від цієї ідеї поки що відмовляються.
Зараз у держави є вибір: допомогти курцям перейти на менш шкідливі продукти, дозволити новій галузі розвиватись та сплачувати податки у найважчий для країни час, або ж подарувати мільярди контрабандистам, загнавши цілу галузь у тінь. Ми сподіваємось що уряд та депутати замисляться над абсурдністю заборони та приймуть вірне рішення.
