Неочікувана поразка «Національного об’єднання» на чолі з Марін Ле Пен, поставила питання про формування нової коаліції у парламенті, а також дала надію на збереження підтримки України від Французького парламенту. Про варіанти формування коаліції, реакцію Кремля на вибори та подальші нюанси українсько-французьких відносин, писали провідні західні ЗМІ, на статті яких пропонуємо зробити огляд.
У газеті Politico пишуть, що Кремль підтримував «Національне об'єднання» Марін Ле Пен під час політичного раллі, а його міністерство закордонних справ написало минулого тижня в соціальній мережі, що французькі виборці «прагнуть суверенної зовнішньої політики, яка слугує їхнім національним інтересам і відходу від диктату Вашингтона і Брюсселя», супроводивши пост фотографією лідера партії Марін Ле Пен.
В статті зазначається, що «Національне об'єднання» за передвиборчою програмою - запропонувало поглибити зв'язки з Москвою та виступило проти санкцій щодо Росії у відповідь на вторгнення Кремля в Україну, а також взяло кредит у російському банку на суму 9 мільйонів євро для фінансування своєї кампанії в 2014 році - який воно закінчило виплачувати лише минулого року.
Однак навіть після того, як "Національне об'єднання" посіло третє місце, все ще існує невелика ймовірність того, що Кремль може отримати друга в Матінйонському палаці. Серед претендентів на посаду наступного прем'єр-міністра Франції - Жан-Люк Меланшон, лідер партії «Франція нескорених», яка, отримала найбільше місць серед блоку «Національний фронт» у наступному парламенті. Тим не менш, Меланшону посаду прем'єр-міністра буде нелегко отримати враховуючи відсутність абсолютної більшості у блоку лівих партій. Сам Меланшон висловлював у кращому випадку прохолодну підтримку Україні, висловлюючи підтримку анексії Криму Москвою у 2014 році і голосуючи проти угоди про безпеку між Парижем і Києвом на початку цього року.
У виданні Euronews зазначили, що можлива перемога у другому турі ультраправої партії «Національне об'єднання», яка перемогла у першому турі голосування тиждень тому, стала б додатковою загрозою для підтримки України з боку ЄС. Партія Марін Ле Пен має історичні зв'язки з Росією і пообіцяла обмежити французьку допомогу Україні.
На підтвердження своєї тези, журналісти процитували Прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, який був одним з перших з 27 лідерів ЄС, хто відреагував на результати екзит-полу: «У Парижі ентузіазм, у Москві розчарування, у Києві полегшення, - сказав Туск на соціальній мережі X. - Достатньо, щоб бути щасливим у Варшаві».
Європейські лідери - особливо на східному фланзі - побоювалися, що рука президента Макрона у зовнішній політиці була б ослаблена, якби він був змушений укласти угоду про розподіл влади з ультраправим урядом, і що це, в свою чергу, зменшило б фінансову та військову підтримку Києва з боку Франції. Тим не менш зазначається, що партія Ле Пен помітно змінила свою позицію щодо війни напередодні червневих європейських виборів, заявивши, що продовжуватиме надавати оборонну допомогу, але не надсилатиме ракети дальнього радіусу дії чи іншу зброю, яка б дозволила Україні завдати удару по російській території.
Підтримка України, на думку видання – це одне з питань, яке може зруйнувати єдність Нового народного фронту, що об'єднує багато різновидів соціалізму від поміркованого до радикально лівого. Зазначається, що на думку Лаетії Ланглуа, науковиці з Університету Анже, лівоцентристська Соціалістична партія (PS) та її лідер Рафаель Глюксманн можуть відіграти важливу роль у створенні проукраїнської коаліції в парламенті.
Партія Меланшона "Ініціатива за свободу та демократію" (LFI) отримала найбільше голосів серед лівого «Нового народного фронту» - 77 місць. Більш лівоцентристська, поміркована Соціалістична партія, до якої належить Рафаель Глюксман, член Європейського парламенту, та її союзники отримали 59 місць. "Рафаель Глюксманн, який, як ми знаємо, дуже підтримує Україну, намагатиметься, можливо, пом'якшити виступи «Нескореної Франції», - пояснила Ланглуа. «Я думаю, що всередині країни існує консенсус щодо підтримки України та захисту цінностей демократії від агресивної та тиранічної країни». «Я думаю, що навіть для «Нескореної Франції» було б важко зайняти позицію в уряді, яка б ставила під сумнів підтримку Франції України в тому вигляді, в якому вона є зараз», - додала вона.
У статті журналу The Economist розглянули варіанти формування коаліції у парламенті, і вважають що можливі три сценарії подальших подій. Конституція П'ятої республіки надає президенту повноваження призначати прем'єр-міністра, але не визначає критеріїв і термінів для цього. Макрон залишив Габріеля на цій посаді в якості тимчасового виконувача обов'язків. Першим варіантом, відповідно до прецеденту, було б призначити йому заміну від найбільшого парламентського блоку, навіть не маючи більшості. Саме так і сталося у 2022 році, коли Макрон втратив більшість від своєї партії.
Проте незважаючи на заяви Меланшона про кандидата від ННФ, розрізнена команда «Непокірної Франції» Меланшона, комуністів, зелених і соціалістів, не змогла домовитися про кандидата на посаду прем'єр-міністра. Більше того, журналісти зазначають, що просякнуті революційною риторикою елементи «Непокірної Франції» наполягають на тому, що блок має керувати країною одноосібно.
Другий варіант, про який Макрон заявив у відкритому «листі до французів» від 10 липня і який він зараз шукає, полягає у створенні коаліційного уряду, який міг би мати стабільну більшість. На папері цифри складаються. Коаліція німецького зразка, що охоплює «зелених» і соціалістів зліва, через «Ensemble», до республіканців справа, матиме більшість. Президент, за словами неназваного помічника, вважає, що жоден блок не отримав мандат на одноосібне правління. У своєму листі він закликав політиків, які поділяють базові республіканські та проєвропейські цінності, витратити «трохи часу» на пошук компромісу. Проблема в тому, що компроміс знайти нелегко, адже ліві з «Ensemble» вважають, що розмова про коаліцію має починатися з лівих, проте за виключенням Меланшона, а праві віддають перевагу республіканцям. Тим не менш журналісти зазначають, що якщо НФП не розпадеться, то жоден з варіантів не зможе створити більшість. Ніхто не хоче бути першим, хто стрибне разом з непопулярним Макроном.
Якщо все інше не спрацює, Макрон може вдатися до третього варіанту: «технічного» уряду на чолі з технократом, як це зробила Італія, коли запросила Маріо Драгі. Це дозволило б уряду працювати до тих пір, поки через рік не відбудуться нові вибори. Такий крок міг би принести стабільність, але за певну ціну: розлютивши виборців, які відчувають підкилимну гру в Парижі. «Усе дуже мінливе, - каже високопосадовець у партії Макрона, який все ще сподівається на коаліцію». «Ми бачимо рішення, але не шлях до нього».
Видання Bloomberg, на фоні виборів, написало про скепсис з боку Литви щодо планів Макрона відправити інструкторів в Україну. На святкуванні дня висадки в Нормандії – 7 червня, Маркон заявив про даний намір у відповідь на прохання Києва про підтримку. Проте журналісти зазначають, що це було за кілька днів до виборів до Європейського парламенту 9 червня, які перевернули його політичні плани.
Макрон призначив позачергові парламентські вибори після того, як ультраправі розгромили його партію на загальноєвропейському голосуванні. Хоча ультраправі опустилися на третє місце, перемогу здобула коаліція лівих партій, а це означає, що Макрон може бути змушений працювати з прем'єр-міністром, який не входить до його центристського альянсу.
Проте наведені слова неназваного французького урядовця стверджують, що ідея відправити інструкторів в Україну залишається в силі, і нагадав, що двостороння угода про безпеку з Києвом була схвалена в парламенті на початку цього року за підтримки як лівих, так і правих сил. Він додав, що останнє слово у зовнішній політиці все ж залишається за президентом.
Союзники по НАТО вже потихеньку відправляють в Україну обмежену кількість інструкторів. Проте більш масштабні навчання, організовані союзниками по НАТО, відбуваються за межами країни, в тому числі в сусідній Польщі.
Журналісти підсумували, що хоча Україна тоді вітала пропозицію Макрона, деякі офіційні особи Альянсу розкритикували ініціативу Макрона як засіб відволікти увагу від військової допомоги Франції Україні, яка є незначною порівняно з більшими союзниками. Президент Литви Ґітанас Науседа сказав, що політичні потрясіння у Франції є несприятливими для України, додавши, що «подібні ініціативи будуть піддаватися - і вже піддаються – сумніву».
Віктор Ковальчук, експерт з міжнародних питань дослідницької компанії "Соціополіс", для dengi.ua
