Після невдалих дебатів Байдена проти Трампа, лідери демократичної партії вирішили, що настав час змінити кандидата у президенти і вибір більшості партії зупинився на чинній віце-президентці – Камалі Гарріс. Після оголошення Байденом про зняття кандидатури, пожертви почали надходити до фондів із рекордними цифрами, а електоральний рейтинг Гарріс дуже помітно виріс. Проте незважаючи на початковий успіх, який охрестили «медовим місяцем», усі очікували його тимчасовість через ефект новизни. Дебати же, мали стати для Гарріс першою перевіркою на міцність у протистоянні з екс-президентом Трампом. Пропонуємо оглянути їх результати, а також проаналізувати згадки війни в Україні і відповіді кандидатів.
Головні тези та найбільш пам’ятні моменти
Дебати пройшли на телеканалі ABC News і ще до їх проведення організатори озвучили формат проведення, а саме відсутність допоміжних засобів, виключенні мікрофони під час виступу опонента, а також «факт-чекінг» від ведучих. Загалом це мало спонукати до більш цивілізованої дискусії яка мала б дати відповіді на гострі питання для американських виборців. Проте ситуація очікувано склалася трохи іншим чином. Як Трамп так і Гарріс робили словесні нападки одне одного, і якщо для Трампа такий стиль не є чимось новим, то у випадку Гарріс це було помітною заготовкою для дестабілізації опонента. Вона намагалась зачепити його заявами, що у 2020 році його звільнив 81 мільйон людей, а йому досі важко це визнати, проте з візуальної точки зору ще більше його зачепила заява про те, що його раллі настільки нудні, що люди покидають їх раніше часу. Також вона постійно прив’язувала Трампа до «Project 2025», який є спільною роботою низки консервативних наукових інститутів і дає план дій майбутньому президенту консерватору. По суті він містить контраверсійні елементи збільшення повноважень президента, через що зазнав нищівної критики в ЗМІ, а демократи швидко почали прив’язувати його напряму до Трампа, команда якого усіляко намагається позбутися таких асоціацій. Тому напади Гарріс на Трампа по цій темі були доволі очікуваними.
Щодо тем то кандидати в основному зосередились на головних елементах своїх кампаній. Трамп багато говорив про економіку та міграцію, наголошуючи на більш жорсткій регуляції південного кордону, частково зводячи цю тему до абсурду (історія про те як мігранти їдять собак у Спрінфілді). При тому дану тезу екс-президента дуже швидко спростував ведучий з посиланням на репортаж ABC News. Камала ж доволі очікувано в питанні міграції захищалася двопартійним пакетом по регуляції кордону, який ми українці пам’ятаємо як перший варіант двопартійного пакету військової допомоги, який Трамп поховав в минулому своїми заявами та впливом на Палату представників. Щодо економіки то він продовжував свою риторику про те як Байден в пост-ковідний час знищив економіку США, і що США переживають найвищий рівень інфляції в історії (факт який американські змі вже активно спростовують). Фактично Трамп дуже часто згадував Байдена, що можна оцінити як стратегію створення постійної асоціації Камали Гарріс з Байденом для тих американців яким вона залишається невідомою. Наступним же гострим питанням яке обговорювали кандидати це питання соціального захисту та більш конкретно абортів. У принципі загалом можна сказати, що питання рівня злочинності, економіки, міграції та абортів спираючись на соціологічні дослідження є найбільш гострими для американських виборців обох партій. В контексті питання абортів вже Гарріс пішла в атаку та почала критикувати Трампа, який з її слів пролобіював призначення суддів Верховного суду, що скасували рішення по справі Ро проти Вейда. Трамп же в свою чергу захищався позицією pro-life, а також контр-нападами в яких звинувачував кандидата у віце-президенти Тіма Волза в підтримці абортів на 9 місяці вагітності, а також у підтримці вбивства вже новонароджених дітей. Після останньої тези ведучі провівши факт-чекінг нагадали, що в жодному штаті це не є легальним, а CBS написали, що Волз ніколи такого не казав.
То що ж про Україну?
У питанні України і загалом зовнішньої політики складно виділити конструктивні тези, адже обидва кандидати плаваюче відповідали на задані їм запитання. Коли Трампа питали про Україну і просили чітко назвати його план дій та чи бажає він бачити Україну переможцем, то він тікав від відповіді зводячи все до своїх звичних тез – Мене поважають путін та Зеленський, я зможу домовитись та війна це жахливо і її необхідно закінчувати, а також звинуватив Гарріс у зустрічі з путіним на Мюнхенській конференції. Гарріс же не назвала нічого нового, і не окреслила чіткої стратегії, нею були згадані лише здобутки адміністрації Байдена. Серед них види озброєнь, що США передали Україні. Також вона звинуватила Трампа, що якби він був президентом то путін сидів би в Києві, і наскільки правдивою є дане припущення залишається лише гадати. Щодо Трампа, то чіткою була його підтримка Ізраїлю, де він висловлював ті позиції, які захищав ще за президенства. В цьому ключі він і звинувачував Гарріс у ненависті до Ізраїлю, змушивши її виправдовуватися.
Із питань зовнішньої політики загалом напрошується висновок, що обидва кандидати обережно відповідали на питання не займаючи однозначну позицію, а пояснити це можна не бажанням відлякати потенційних виборців, що можуть захищати протилежну позицію, а також відсутністю конкретизації зовнішньої політики у подальшій кампанії. Фактично з цього випливає, що краще розуміння зовнішньої політики обох кандидатів вже з’явиться після оголошення кандидатур на посади державного секретаря та радника з питань національної безпеки. Теоретично вони і так формують основу зовнішньої політики за схвалення президента, а в умовах зосередження президента на інших питаннях будуть вирішувати ключові питання, і виходячи з дебатів такий сценарій стає дуже ймовірним. Американців турбують питання внутрішньої політики описані вище, і тому кандидати в президенти формують свою кампанію в основному навколо них.
Щодо глядацької думки, то CNN написали, що зареєстровані виборці, які спостерігали за дебатами, у співвідношенні 63% до 37% вважають, що Гарріс виступила краще. Для порівняння минули дебати між Трампом та Байденом оцінили у 67% проти 33% на користь першого. Проте самі CNN зазначають, що ці дані не дають повної картини думок усіх глядачів дебатів.
Проте в цілому можна сказати, що обидва кандидати на дебатах виглядали слабо. Трамп був Трампом і говорив доволі дивні речі, які вже давно стали частиною його іміджу. Щодо Гарріс то її виступу не вистачало глибини у важливих питаннях. Вона говорила доволі поверхнево, не уточнюючи деталі майбутньої політики і змін. Коли ведуча питала її про зміни в елементах кампанії у порівнянні з 2020 роком, то Гарріс тікала від питання і чітко не відповідала. Проте враховуючи важливість для неї цих дебатів, аби заявити про себе на такій великій сцені, то вона справді впоралась на відмінно. Навіть якщо вважати заголовки ЗМІ про знищення Трампа на дебатах перебільшенням, їх присутність це вже великий успіх. Загалом навіть не самі дебати для неї стали найбільшої перемогою після їх проведення. Ендорсмент Тейлор Свіфт, яка скоріш за все і чекала підходящого моменту, яким став вдалий на думку глядачів виступ Гарріс на дебатах. У питанні України же залишається чекати більшої конкретики планів кандидатів у президенти.
Віктор Ковальчук, експерт з міжнародних питань дослідницької компанії "Соціополіс", для dengi.ua
