Стандарт пляшки в літр молока поступово знизився до 870 мілілітрів. І не лише молока. Останніми роками українці дедалі частіше помічають зменшення розміру пакування звичних харчових продуктів. Цей феномен ще у 1970-х роках отримав назву "даун-сайзинг" або "шринкфляція" - інфляція, яку ми не повинні побачити.
Про це пише «Економічна правда», поспілкувавшись із учасниками ринку.
Зазначається, що у Wikipedia говориться, що дослідження 2020 року показали, що шрінкфляція сприймається населенням значно м'якше за інфляцію, і навіть коли її вважають обманом, то претензії висувають до виробника товару, а не до влади.
Як приклад видання наводить РФ, де наприкінці 2018 року через дефіцит курячих яєць з'явилися упаковки по дев'ять штук, хоча ціна становила як за десяток. При цьому в уявленні багатьох українців пляшка молока чи олії дорівнює 1 літру, а пачки масла – 200 грамів. Але це давно не так.
Повідомляється, що причиною цього явища є зростання вартості сировини для виробництва харчових продуктів. Щоб не шокувати населення цінниками, бізнес все частіше вдається до таких економічних хитрощів. Коли йдеться про "приховане" зменшення розміру тари або ваги, першими на думку спадають молочні продукти. Спілка молочних підприємств України назвала однією з основних причин цього явища зростання вартості сировини.
"У наших виробників є два шляхи: або експортувати, щоб не мати збитків, або забезпечувати потреби внутрішнього ринку зменшенням упаковки", - пояснює виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, не згадавши про третій варіант, якого уникають виробники: підвищення роздрібних цін», - наголошує видання.
Зокрема, зазначається, що регіональний менеджер виробника обладнання для пакування "ПЕТ Технолоджиз" Андрій Терес розповів, що в Україні за два роки великої війни спостерігається тенденція до зниження об'єму пластикових пляшок для молока. За його словами, зараз деякі виробники мають рух і в напрямку 770 мілілітрів замість 1 літра.
У свою чергу комерційний директор компанії EloPak в Україні Ганна Яворська розповіла ЕП, що, за статистикою, 38% споживачів економлять на базових продуктах.
"Зменшення ваги – це єдина можливість для виробника стримувати вартість кінцевої продукції, щоб споживач міг дозволити собі ці продукти", – каже Яворська.
Також підлаштовувати свою продукцію під цінові апетити населення намагаються кондитери. Щоб утримати клієнтів у напружених ринкових умовах деякі кондитери змушені "зрізати" зайві кути з продукції, від чого на полицях магазинів з'явилися плитки шоколадок вагою 90 грамів замість 100 грамів.
Як пише видання, традиційну трійку продуктів, які зменшуються в об'ємі упаковки, закриває олія. Аналіз даних експертів Українського клубу аграрного бізнесу дозволяє припустити, що ймовірною причиною зменшення об'єму олії у пляшці є скорочення його пропозиції на фоні стабільного попиту.
Також повідомляється, що, незважаючи на те, що зменшення упаковки може дратувати споживачів, проте це цілком законно. Так, у Держпродспоживслужбі повідомили, що в Україні не можна притягти до відповідальності за зменшення виробником розмірів продуктів, якщо на маркування товару інформацію про вагу або об'єм вказано правильно.
При цьому наголошується, що феномен "шрінкфляції" не є унікальним для України. Вперше до неї вдалися компанії в США в 1970-ті на тлі стагфляції, що охопила країну. Зараз у Франції та Німеччині деякі супермаркети додають цінники, які повідомляють про зміну ваги чи об'єму товару.
«Тенденція зменшення об'єму продукту у пляшках посилилася останнім часом, каже Яворська з EloPak. Українці починають споживати менше товарів, зменшуючи свій вибір до необхідного набору продуктів. У разі різкого зростання цін виробники наголошують на збереженні доступності основних продуктів для населення, скорочуючи розміри товарів, щоб зберігати їх вартість у межах доступності. У разі покращення економіки та купівельної спроможності громадян гравці ринку можуть збільшити вагу та об'єм товарів в упаковці відповідно до попиту українців, додала Яворська», - резюмує ЕП.
Раніше ми писали про те, що станом на кінець листопада середні ціни на молоко-сировину перевищили 20 грн/кг, тоді як ще у червні вони не перевищували 14 грн/кг. Це пояснюється дефіцитом молоко-сировини в Україні – за останні сім років Україна втратила понад 3 млн тонн сировини, а також зростання цін на молочні жири в Європі та світі.
