Президент Володимир Зеленський вносить до Верховної Ради законопроект, який передбачає значне збільшення штрафів та запроваджує кримінальну відповідальність за спроби обійти санкції. Цей документ враховує найкращий світовий досвід та покликаний посилити ефективність санкційної політики держави.
Про це пише «Економічна правда», аналізуючи, як ухвалення законопроекту, вплине на громадян та бізнес.
Зазначається, що кримінальним злочином буде умисне або необережне порушення (невиконання або перешкоджання виконанню) санкційних обмежень, застосованих відповідно до профільного закону. Зокрема йдеться про секторальні санкції та окремі види персональних обмежень, перелік яких міститься у примітці статті УКУ.
Повідомляється, що також каратиметься навмисний обхід санкцій, а саме придбання та інші дії із заблокованими активами. Крім цього пропонується карати за доведення до банкрутства або фіктивне банкрутство підсанкційної юридичної особи або компанії з кінцевим підсанкціонним бенефіціарним власником. При цьому за дрібні порушення не каратимуть, адже для настання кримінальної відповідальності треба досягти вартісного порогу понад 3 тис. євро. Виняток – товари військового призначення чи подвійного використання.
Як пише видання, згідно із законопроектом, карати пропонується як підсанкційну особу, так і інші сторони, зокрема службовців та осіб, які надають публічні послуги. Наприклад, кримінальну відповідальність нестиме нотаріус, який всупереч санкціям перереєстрував частку бізнесу на іншу особу, або директор фірми, яка виконала фінансове зобов'язання або здійснила торгову операцію на користь підсанкційного суб'єкта .
«Потенційне покарання за порушення та/або обхід санкції – штраф (від 425 тис. грн до 2,04 млн грн) або позбавлення волі на строк від 2 до 10 років. Передбачається обов'язкове позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном від 10 до 15 років, а в окремих випадках - конфіскація майна. Юридичних осіб можуть оштрафувати, конфіскувати їхнє майно або взагалі ліквідувати», - зазначає ЕП.
Крім того повідомляється, що український бізнес повинен дотримуватись правил, які вже стали буденністю в державах-партнерах. Серед них виділяються такі:
- ретельна перевірка контрагентів - скринінг через національні та зарубіжні (наприклад, EU Sanctions Map, CSL Search, OpenSanctions) реєстри та списки санкцій;
- перевірка кінцевих бенефіціарів, власників та пов'язаних осіб;
- у разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності – аналіз географічного ризику (чи діють контрагенти у країнах із санкційними обмеженнями);
- запровадження політики санкційного комплаєнсу – чітких правил роботи в умовах ризиків санкційних порушень;
- відмова від співпраці з потенційно ризиковими контрагентами: якщо є якісь сумніви чи підозри, краще відмовитися від угоди.
Раніше ми писали про те, що у 2024 році Департаментом санкційної політики Міністерства юстиції було подано 27 позовів до Вищого антикорупційного суду щодо застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави.
