Через війну Україна втратила 74% видобутку коксівного вугілля, а на захоплених територіях залишилося сім підприємств, які займалися виробництвом коксу, необхідного для виплавки чавуну.
Про це повідомляє GMK центр.
Зазначається, що у період з 2013 по 2024 рік обсяг видобутку коксівного вугілля в країні скоротився на 74%, а випуск коксу зменшився майже на 85%. За цей же час імпорт вугілля цієї категорії знизився на 89% внаслідок падіння виробництва сталі, тоді як постачання коксу з-за кордону повернулося до рівня 2013 року.
Видання нагадує, що до початку військових дій Україна входила до чотирьох країн світу, повністю забезпечених ресурсами для виробництва сталі, включаючи коксівне вугілля, кокс, залізну руду, марганцеву руду та феросплави. У 2013 році українські шахти видобули 23,7 млн тонн коксівного вугілля. Однак на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей залишилися такі підприємства, як Краснодонвугілля, шахта імені Ф. Засядька, Макіїввугілля та Шахтоуправління «Донбас», які спільно видобували 8,6 млн тонн цієї сировини.
Окрім того, на окупованих територіях Донбасу залишилося п'ять коксохімічних заводів, включаючи коксові батареї Алчевського металургійного комбінату. У 2022–2024 роках російські військові зруйнували «Азовсталь», де знаходилися коксові потужності обсягом 1,2 млн тонн, а також Авдіївський коксохімічний завод, який вважався одним із найбільших у Європі. За даними видання, у період з 2014 до 2024 року Україна втратила близько 64% своїх коксохімічних потужностей.
Також повідомляється, що частина підприємств виявилася зруйнованою, а деякі шахти затоплені, що унеможливлює оперативне відновлення виробництва навіть у разі повернення контролю над територіями. Додаткові ризики для галузі створює зупинка видобутку на Шахтоуправлінні «Покровське», яке забезпечувало 66% українського ринку коксівного вугілля у 2024 році.
Як зазначає видання, перехід на імпортну сировину, включаючи кокс і вугілля, що коксується, істотно погіршить фінансове становище металургійних компаній, обмежить їх можливості щодо розвитку бізнесу, залучення інвестицій, обслуговування боргів та реалізації соціальних програм. Зниження конкурентоспроможності української металургії може призвести до обмеження експорту сталепродукції, пов'язаного з високими транспортними витратами, та загального скорочення обсягів виробництва.
Раніше ми писали про те, що Україна може у половину скоротити виробництво сталі, якщо втратить Покровськ.
