2021 року Верховна Рада ухвалила рішення про запровадження преференцій у державних закупівлях з метою підтримки вітчизняних виробників. Основним завданням нововведень стало стимулювання купівлі українських товарів замість імпортних. Однак нові правила поширюються лише на обмежений перелік продукції, до якого входять, наприклад, трансформатори, промислові насоси, генератори та шкільні автобуси.
Про це пише "Економічна правда".
Зазначається, що зміни набули чинності 14 липня 2022 року. З цього моменту, за рідкісними винятками, замовники на платформі Prozorro зобов'язані купувати товари зі списку, якщо в них міститься не менше 10% української складової. У 2025 році цей показник зріс до 25%, а до 2028 року має досягти 40%.
При цьому щороку компанії подають перелік товарів із зазначенням ступеня локалізації, розрахованого за методикою, затвердженою урядом. Присвоєний статус діє до кінця календарного року.
Повідомляється, що з початку 2025 року, після підвищення порогу локалізації до 25%, майже 866 виробників подали в систему Prozorro відомості про 2 600 товарів. Разом із заявками надавалися довідки про відсоток місцевої складової та переліки виробничих операцій, виконаних на території України.
Видання публікує приклади таких заявок, які демонструють, як формально виконуються вимоги локалізації.
Так, італійські дозатори Seko вважаються на 30% українськими завдяки "доставці та вантажним роботам", насос Speroni з Італії - на 38% через "складання, комплектування, випробування та налаштування". Аналогічно американський насос Finish Thompson досягає 25% української складової після "агрегатування та пакування".
Також китайський генератор RNG Power вважається локалізованим на 61% завдяки "оптовій торгівлі та сервісному обслуговуванню", а турецький генератор Estar BES-50 SA - на 25% після "монтажу та складання". Китайська модель MaXpeedingRODS MXR5500 отримує такий самий статус завдяки "транспортуванню та обслуговуванню".
Іспанський насос Saci Optima локалізується на 28% через "пакування та логістику", а продукція Caterpillar і Fluimac Phoenix - на 25% завдяки частковому виготовленню компонентів і перевірці комплектності відповідно.
"Півтора десятка переглянутих прикладів вистачило, щоб зібрати матеріал для статті. Якщо ж проаналізувати операції, зазначені в заявках усіх 2,6 тис. товарів, то лише близько 26% з них можна віднести до виробничих (виготовлення, фарбування, зварювання). Та й то за словами тільки самих заявників. Найчастіше компанії кажуть, що локалізували продукт завдяки монтажу та збірці (26%), а також пакуванню та перевірці автентичності (по 8%)", - наголошує ЕП.
Видання нагадує, що сумніви в достовірності подібних даних виникали і раніше. Transparency International Ukraine попереджала про можливі зловживання. Один з авторів закону, народний депутат Дмитро Кисилевський, визнав наявність масових фальсифікацій. У травні 2024 року було змінено порядок підтвердження ступеня локалізації: бізнес зобов'язаний надавати більше документації, а Мінекономіки отримало право виключати товари з реєстру і забороняти недобросовісним постачальникам брати участь у закупівлях.
Проте за перші п'ять місяців 2025 року достроково було анульовано сертифікати тільки для двох товарів із 2 600. Із 866 поданих заявок тільки 18,5% надійшли від нових учасників, решта підтвердили свої минулорічні локалізовані статуси.
У зв'язку з цим, Кисилевський пропонує посилити контроль: підключити до перевірки Державну аудиторську службу та Антимонопольний комітет, щоб вони могли застосовувати санкції до порушників. Поки неясно, чи дасть це результат.
Як підсумовує видання, ініціатива з локалізації стала своєрідним економічним експериментом, поки що з неоднозначними результатами. Незважаючи на це, інший співавтор закону, Дмитро Наталуха, пропонує розширити принцип локалізації і на сферу оборонних держзамовлень.
Раніше ми писали про те, що Мінекономіки розширило перелік техніки з компенсацією 15% від держави в рамках програми "Зроблено в Україні".
