Державна дума Росії відхилила законопроект, який передбачав заборону на володіння закордонною нерухомістю для депутатів, сенаторів, державних службовців та членів їхніх сімей. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на The Moscow Times.
Представники КПРФ заявили, що «ініціатива не знайшла підтримки у парламентської більшості та була офіційно заблокована». Так, депутат від КПРФ Владислав Єгоров назвав запропоновані обмеження логічним продовженням проголошеного владою курсу на «націоналізацію еліт». За його словами, особи, які беруть участь в управлінні країною, повинні пов’язувати своє майбутнє з Росією, а не мати можливість переїхати за кордон.
«Мої товариші по фракції запропонували абсолютно чітку норму: керуєш Росією — пов’язуй з нею своє майбутнє. Мабуть, дбати про благо народу деяким управлінцям набагато зручніше, маючи в кишені ключі від закордонної нерухомості», — заявив депутат.
Єгоров також підкреслив, що у представників влади не повинно бути «запасних гаваней» за межами країни.
Ще навесні урядова комісія виступила проти законопроекту, вказавши на необхідність його «істотного доопрацювання». Незважаючи на відмову, у КПРФ заявили про намір і надалі домагатися введення заборони на володіння нерухомістю за кордоном для чиновників і парламентаріїв.
Комуністи вже кілька разів намагалися домогтися прийняття подібних обмежень. У 2014 році, коли Росія анексувала Крим, аналогічна ініціатива була відхилена Держдумою. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення в Україну, черговий законопроєкт повернули його авторам. Крім того, КПРФ пропонувала закріпити таку заборону під час конституційних змін 2020 року. Однак профільний комітет Держдуми з питань державного будівництва не підтримав пропозицію, пославшись на наявність закордонної нерухомості у багатьох депутатів і чиновників у країнах СНГ.
З подібною ініціативою у 2023 році виступили представники ЛДПР. Вони пропонували заборонити чиновникам і парламентаріям володіти нерухомістю в державах, включених російською владою до переліку «недружніх». До цього списку входять США, Канада, Велика Британія, Норвегія, Монако, Швейцарія, Сан-Марино, Японія та всі 27 країн Євросоюзу.
Передбачалося, що обмеження торкнуться широкого кола посадових осіб та представників державних структур. Зокрема, президента, міністрів, прокурорів, суддів, сенаторів, депутатів Держдуми, співробітників ФСБ, Слідчого комітету, МВС, митних органів, Центробанку, Рахункової палати, а також працівників державних компаній. Однак цей законопроєкт також було повернуто авторам.
При цьому після початку російського вторгнення в Україну деякі представники російської влади зберегли закордонні активи. Зокрема, віце-спікер Держдуми Олександр Бабаков володіє квартирою в центральній частині Парижа та маєтком неподалік від Версаля. Останнє оформлено на компанію, що належить його синові та доньці. Обидва об’єкти згодом були заморожені в рамках санкційних обмежень.
Закордонна нерухомість також є у сім’ї депутата Держдуми від «Справедливої Росії», голови комітету з захисту конкуренції Валерія Гартунга. Його дружина володіє квартирою площею 190 кв. м у Швейцарії та ще однією, площею 94 кв. м, на Кіпрі. У жовтні 2022 року Гартунг публічно підтвердив наявність цієї нерухомості.
Водночас, як повідомляли Dengi.ua, у регіонах РФ триває кампанія зі скорочення бюджетників.
Крім того, як писали Dengi.ua, окупаційна влада планує передавати квартири маріупольців, які виїхали, учасникам «сво».


