Аналітичний центр ЦМАКП, який вважається наближеним до російської влади, дійшов висновку, що нинішня модель економіки Росії практично не залишає можливостей для помітного прискорення зростання і переживає застій. За оцінкою центру, у 2025 році економіка зросла лише на близько 1%, а в поточному році більшість прогнозів передбачає ще слабшу динаміку. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на The Moscow Times.
Як зазначає керівник ЦМАКП Дмитро Бєлоусов, проблема полягає не лише в уповільненні темпів зростання, а й у структурних обмеженнях економіки. На його думку, в існуючій конфігурації вона ледве здатна забезпечити щорічне зростання вище 2–2,3%. Експерт називає таку ситуацію проявом «нового застою».
Подібні оцінки лунають уже не перший рік. Так, у опублікованій у жовтні 2025 року доповіді засновників аналітичного центру CASE Сергія Алексашенка, Владислава Іноземцева та Дмитра Некрасова десятирічні перспективи російської економіки були описані під назвою «Спадщина диктатора: новий застій».
Тим часом аналітики продовжують погіршувати свої прогнози. Згідно з червневим консенсус-прогнозом, підготовленим на основі опитування Центробанку, економіка Росії цього року зросте лише на 0,7% проти очікуваних раніше 1%, а в наступні три роки темпи зростання залишаться нижчими за 2% — у межах 1,5–1,8%. ВЕБ оцінює зростання ВВП у 2026 році всього в 0,3%, при цьому в першому кварталі економіка скоротилася на 0,2%.
У ЦМАКП вважають за необхідне «перезапустити інвестиційний цикл». Аналогічну тезу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі озвучив і Володимир Путін, назвавши збільшення інвестицій головним завданням економічного блоку уряду та основним показником ефективності його роботи. Однак бізнес не поспішає інвестувати на тлі високих процентних ставок, невизначеності, що зберігається, та ризиків втрати активів. У результаті обсяг інвестицій у першому кварталі знизився на 14,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Опитування Інституту народногосподарського прогнозування РАН, проведене у квітні–травні, показало найвищу з початку війни частку компаній, які скоротили інвестиційні програми.
Черговий перегляд прогнозів розпочався після того, як Центробанк несподівано уповільнив темпи зниження ключової ставки, а Росстат повідомив про скорочення промислового виробництва в травні. За даними статистичного відомства, з урахуванням сезонних і календарних факторів показник знизився на 0,8%, тоді як ЦМАКП оцінює спад у 0,3%. При цьому травень став першим місяцем з 2022 року, коли промислове виробництво продемонструвало зниження після відповідної корекції.
На цьому тлі аналітики «Промсвязьбанку» погіршили прогноз зростання ВВП на поточний рік з 1% до 0,6%, не виключивши подальшого перегляду оцінок. На їхню думку, стан промисловості свідчить про те, що відновити стійке економічне зростання поки що не вдається, а очікування бізнесу продовжують погіршуватися. Директор з інвестицій компанії «Астра управління активами» Дмитро Польовий також вважає, що у 2026 році економіка навряд чи зможе зрости більш ніж на 0,5%.
Експерти звертають увагу, що навіть те зростання, яке зберігається, зосереджене головним чином у галузях, пов’язаних з оборонно-промисловим комплексом, державними замовленнями та імпортозаміщенням. Більшість цивільних галузей, навпаки, вже майже два роки перебувають у стані стагнації або скорочення. На думку Дмитра Польового, значна частина економіки фактично переживає рецесію, тому загальне зростання не можна вважати повноцінним.
Аналітики Райффайзенбанку також відзначають збільшення розриву між державним сектором та рештою економіки: спад спостерігається в промисловості, будівництві, транспортуванні та зберіганні, а також у низці інших сфер, при цьому темпи зростання сільського господарства суттєво сповільнилися. За їхньою оцінкою, єдиним великим сегментом, що демонструє помітне зростання, залишається державне управління.
Водночас Dengi.ua повідомляли, що Москва увійшла до ТОП-10 міст світу за кількістю мільярдерів у 2026 році.
Крім того, Dengi.ua писали, що в Росії, економіка якої також зазнає серйозного впливу війни, розрив між багатими та бідними набагато більший, ніж в Україні.
