В Україні з 3 млн осіб з інвалідністю, за даними Пенсійного фонду, на липень 2023 року було працевлаштовано 428 тис. осіб, або 14%. А у першому кварталі цього року з 18 тис. людей з інвалідністю, які мали статус безробітного та звернулися до Державної служби зайнятості, працевлаштувалися лише 4,1 тис. осіб. Застаріле законодавство та бюрократія медико-соціальної експертизи (МСЕК) стають на заваді роботодавців у забезпеченні людей з інвалідністю робочими місцями.
Про це пише «Економічна правда», поспілкувавшись із представниками великого державного та приватного бізнесу і експертами.
Видання зазначає, що згідно із законодавством обов'язкова квота людей з інвалідністю на підприємстві не менш як 4% від штату. На колективи до восьми осіб ця норма не поширюється, а в колективах до 25 працівників має бути хоч одна людина з інвалідністю. При цьому така норма стосується й бізнесу, де є робочі місця із шкідливими чи важкими умовами праці.
Повідомляється, що якщо квоту не виконати, роботодавця штрафують. За кожного непрацевлаштованого працівника доведеться заплатити середньорічну зарплату на підприємстві чи половину цієї суми, якщо у компанії працюють до 15 осіб. Так, у 2023 році українські підприємства були оштрафовані на 3,5 млрд грн, з яких вдалося стягнути 417 млн грн. Тому деякі роботодавці знайшли спосіб фіктивно працевлаштовувати людей з інвалідністю, оформляючи їх на мінімалку в 8 тис. грн з необов'язковим відвідуванням роботи.
Видання зазначає, що опитані роботодавці вказують на низку проблем, які не дозволяють їм надати роботу, а бажаючим людям з інвалідністю її отримати, а саме:
Бюрократія МСЕК . В Україні немає єдиних формулювань, як у МСЕК прописується діагноз щодо обмеження працевлаштування. Так, з метою полегшити життя людям з інвалідністю, вказується "доступні легкі умови праці з дому". Що з одного боку для роботодавців часто є неприйнятним, а з іншого – обмежує реальні можливості людини, яка бажає отримати роботу.
Також проблемою є присвоєння група інвалідності для ветеранів . Якщо військовослужбовець отримує інвалідність через війну, йому встановлюють групу на ступінь вищу (наприклад, замість третьої пишуть другу), що скорочує таким людям кількість доступних вакансій.
Застаріле трудове законодавство, яке розроблялося понад 30 років тому, не враховує умов реабілітації та лікування, а також зростання технологічного рівня виробництва. Наприклад, людина з ампутацією нижньої кінцівки, нижче за коліно, якому зробили протезування, зараз повністю працездатна для великої кількості посад, але через законодавчі обмеження отримати роботу не може.
Видання повідомляє, що, на думку бізнесу, виходом із цієї ситуації може стати:
- Зміна підходів МСЕК щодо формування висновків та перегляд переліку медичних протипоказань щодо роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці з урахуванням сучасних методів протезування та реабілітації.
- Зміна трудового законодавства, в тому числі, з можливістю людей з інвалідністю повторно пройти МСЕК, щоб висновок надали саме на основі заданих роботодавцем параметрів.
Раніше ми писали про те, що роботодавці можуть отримати компенсацію за облаштування місць для людей з інвалідністю першої та другої групи від 71 до 106,5 тисячі гривень.
