Після кількох років обговорень у Росії остаточно ухвалили закон, який встановлює правила обігу криптовалют. Документ покликаний створити правову базу для використання цифрових активів, зокрема у зовнішньоекономічній діяльності, де вони розглядаються як один із інструментів обходу санкційних обмежень. При цьому влада має намір посилити контроль над усіма іншими операціями з криптовалютою. Раніше міністр фінансів РФ Антон Силуанов заявляв про необхідність «навести лад у цьому секторі». Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на The Moscow Times.
Згідно з новими нормами, російські експортери та імпортери зможуть без обмежень використовувати криптовалюту для транскордонних розрахунків. Одночасно з вереснем у країні легалізується внутрішній обіг цифрових активів, однак він відбуватиметься в рамках суворих обмежень.
Використовувати криптовалюту для розрахунків усередині Росії, як і раніше, заборонено. Купівля та продаж цифрових активів стане можливою виключно через інфраструктуру, що перебуває під контролем Банку Росії. Йдеться про ліцензовані біржі, брокерів, керуючі компанії, криптообмінники та цифрові депозитарії, що працюють за аналогією з учасниками фондового ринку.
Перед здійсненням операцій інвестори будуть зобов’язані пройти спеціальне тестування. Для некваліфікованих учасників ринку, які, за даними Центробанку, становлять близько 98% усіх інвесторів, встановлено річний ліміт — не більше 300 тис. рублів (близько $3,8 тис. — ред.) через одного посередника.
Закон також передбачає, що зберігання, облік та проведення всіх операцій з криптовалютою мають здійснюватися виключно в межах інфраструктури, що регулюється Банком Росії. Документ офіційно запроваджує інститут криптообмінників та цифрових депозитаріїв, надаючи учасникам ринку час до 1 липня 2027 року для отримання необхідних ліцензій.
Через ліцензовані майданчики можна буде торгувати криптовалютами, а також придбавати за цифрові активи інші фінансові інструменти, включаючи цінні папери та цифрові активи. Банки, у свою чергу, будуть зобов’язані відхиляти перекази на адресу організацій та осіб, які не мають відповідного статусу.
До торгів допускатимуть криптовалюти, середня капіталізація яких перевищує 5 трлн рублів ($63,7 млрд), а середньодобовий обсяг торгів за останні два роки становить не менше 1 трлн рублів ($12,7 млрд). Аналогічні вимоги поширюються й на іноземні стейблкоіни. Як раніше зазначав перший заступник голови Банку Росії Володимир Чистюхін, цим критеріям відповідають, зокрема, біткойн, Ethereum та стейблкоін USDT. Рішення про допуск інших криптовалют ухвалюватиме рада директорів ЦБ.
Громадяни Росії, як і компанії, зможуть здійснювати операції з криптовалютою за межами країни, однак виключно через рахунки, відкриті в іноземних банках. При цьому придбані в Росії цифрові активи дозволяється переказувати за кордон лише з використанням регульованих посередників.
Особливу увагу закон приділяє контролю за виведенням коштів із регульованої інфраструктури у так званий некастодіальний контур, де криптовалюта зберігається на особистих «холодних гаманцях». Можливість безпосередньо переказувати активи на такі гаманці зберігається лише для учасників зовнішньоекономічної діяльності. Решті користувачів спочатку потрібно буде переказати криптовалюту в іноземний кастодіальний гаманець, після чого вже можна буде надіслати її на власний пристрій зберігання.
Голова комітету Держдуми з питань фінансового ринку Анатолій Аксаков пояснив такі обмеження необхідністю захисту громадян від шахрайства та втягнення в незаконні схеми. «Масове використання анонімних гаманців і сірий обіг криптовалют суперечать ідеї легального ринку».
Експерти, однак, попереджають, що нова модель створює додаткові санкційні ризики. Операції через російських ліцензованих учасників ринку можуть привернути увагу зарубіжних регуляторів. Як приклад наводиться ситуація минулого року, коли після введення Великою Британією санкцій проти криптобіржі HTX частина коштів користувачів виявилася заблокованою.
Засновник Bitok Дмитро Мачіхін зазначає, що багато інвесторів побоюються потрапляння своїх криптоадрес до санкційних баз західних регуляторів. На його думку, можливість працювати лише в російській регульованій інфраструктурі суттєво знижує привабливість інвестицій у криптовалюти всередині країни. Такий формат може зацікавити лише найбільш консервативних довгострокових інвесторів, для яких важливі юридична прозорість операцій та спрощене податкове адміністрування.
За оцінкою експерта, більшість російських власників криптовалют, найімовірніше, продовжуватимуть користуватися закордонними платформами. При цьому їм доведеться повідомляти податкові органи про наявність цифрових активів за межами Росії.
За даними Банку Росії, навіть після спаду на криптовалютному ринку обсяг цифрових активів, що належать росіянам, залишається значним. Регулятор оцінював залишки коштів громадян на криптобіржах у 720 млрд рублів ($9,2 млрд). Станом на кінець березня на їхніх гаманцях перебували біткоїни приблизно на 350 млрд рублів ($4,5 млрд), Ethereum — на 44 млрд рублів ($561 млн), а інші криптоактиви — на 186 млрд рублів ($2,4 млрд доларів США). При цьому оцінити обсяг вкладень росіян на децентралізованих майданчиках Центробанк поки що не може.
Крім того, як повідомляли Dengi.ua, Банк Росії вже шостий місяць поспіль скорочує обсяги золота у міжнародних резервах.
Водночас, як писали Dengi.ua, 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії зайшов у глухий кут.
