За період повномасштабної війни державний та гарантований державою борг України збільшився більш ніж удвічі. Якщо в січні 2022 року його обсяг становив $95,38 млрд, то до вересня 2026 року показник досяг $212,61 млрд. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку «Слово і діло».
Державні боргові зобов’язання включають кілька категорій. До першої належать внутрішні запозичення, зокрема облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які купують банки, компанії та громадяни. Другу категорію становлять зовнішні кредити, що надаються міжнародними фінансовими організаціями, іноземними урядами та банками.
Окрему частину становлять зобов’язання, за якими держава виступає гарантом погашення боргів державних підприємств та установ перед внутрішніми й закордонними кредиторами. При цьому заборгованість органів місцевого самоврядування до цієї категорії не входить.
Зовнішні запозичення займають дедалі більшу частку державного боргу
Порівняння даних за січень 2022 року та вересень 2026-го показує істотну зміну структури українського боргу. Головна тенденція полягає у значному збільшенні залежності від зовнішнього фінансування.
До повномасштабного вторгнення обсяг внутрішнього боргу становив $36,86 млрд, тоді як зовнішнього — $47,38 млрд. За останніми даними Міністерства фінансів, до вересня 2026 року внутрішні зобов’язання зросли до $44,49 млрд, а зовнішні — до $162,52 млрд.
Таким чином, різниця між цими двома категоріями збільшилася більш ніж у десять разів — з $10,52 млрд до $118,03 млрд.
Одним з основних чинників стало різке розширення кредитної підтримки з боку Європейського Союзу. За розглянутий період обсяг відповідних позик збільшився більш ніж у 12,5 раза: з $4,91 млрд до $61,94 млрд. Крім того, у роки повномасштабної війни Україна отримала $19,78 млрд у рамках програми ERA. Погашення цих кредитів передбачено за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Більш ніж утричі збільшилися й обсяги фінансування з боку Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) — з $6,12 млрд до $18,98 млрд, а також Міжнародного валютного фонду (МВФ) — з $4,34 млрд до $14,37 млрд. При цьому надання чергових траншів цими організаціями пов’язане з виконанням Україною низки вимог та умов.
Кредиторами України також виступають уряди окремих країн, зокрема Канади та Японії. З січня 2022 року по вересень 2026-го обсяг таких запозичень зріс більш ніж уп’ятеро — з $1,49 млрд до $7,92 млрд.
Водночас заборгованість перед окремими іноземними банками збільшилася значно менше — менш ніж на третину, з $1,83 млрд до $2,35 млрд.
Гарантований державою борг скоротився
На відміну від загального державного боргу, обсяг зобов’язань, забезпечених державними гарантіями, за цей період зменшився майже вдвічі. У січні 2022 року він становив $11,14 млрд, а у вересні 2026-го знизився до $5,6 млрд.
Основною причиною стало скорочення зобов’язань Національного банку України, який був головним отримувачем такого фінансування. НБУ погасив раніше залучені борги, а необхідні кошти згодом отримував за допомогою прямих позик від уряду.
Витрати на обслуговування боргу продовжують зростати
Незважаючи на те, що сукупний обсяг державного та гарантованого державою боргу більш ніж подвоївся, витрати на його обслуговування в доларовому вираженні зросли приблизно в півтора рази. Якщо раніше держава витрачала на ці цілі близько $15 млн на день, то тепер ця сума становить $23 млн.
У гривнях збільшення витрат виявилося більш значним, зокрема через ослаблення національної валюти. У 2021 році на обслуговування державного боргу Україна спрямувала 155 млрд 652 млн грн, а за підсумками 2025 року витрати сягнули 361 млрд 567 млн грн.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що Україна отримала від Світового банку новий транш у розмірі $404,5 млн.
Водночас Dengi.ua писали про те, як змінювалися фінансові показники України за часів нинішнього голови НБУ Андрія Пишного.
