- Що з податковою реформою? Кабінет Міністрів і Рада від неї відмовилися взагалі чи просто вирішили відтермінувати на час?
- Я не вважаю, що податкове адміністрування загалом потребує якихось кардинальних правок. До того ж, у 2019-2020 роках ми вже провели низку важливих системних змін у податковій сфері. Починаючи з ухвалення антиофшорного закону № 466-IX (законопроєкт № 1210. - Ред.) та фіскалізації, продовжуючи міжнародним обміном податковою інформацією та реформою податкової відповідальності, декриміналізацією ст. 205 ККУ, вдосконаленням податкового адміністрування та закінчуючи запровадженням єдиного рахунка для сплати податків та зборів, уніфікацією звітності з ЄСВ та ПДФО, законом про БЕБ.
Це - системні взаємопов'язані зміни, які вже багато хто охрестив малою реформою. Однак я б утримався від цих оцінок. Ми просто вдосконалюємо закон, який регулює найдинамічніші суспільні відносини.
- Що зміниться в податковій сфері 2021 року?
- Крім роботи з дрібницями, а вона триває постійно, є кілька магістральних напрямів роботи. Необхідно змінювати оподаткування доходів. Йдеться про об'єднання ПДФО з єдиним соцвнеском і військовим збором зі зниженням ефективної ставки оподаткування, що дасть змогу вивести зарплати з "тіні". Ще один напрямок - реформування екологічного податку, це передбачає скасування податків на місцеві викиди і збереження оподаткування викидів СО2, а також перегляд деяких місцевих податків.
Крім того, необхідно ввести електронну акцизну марку. Кабмін уже запустив пілотний проєкт із тестування електронної акцизної марки, і до кінця 2021 року цю систему буде впроваджено на законодавчому рівні.
- Акцизна марка, можливо, і потрібна. Але з січня 2021 року відбулося різке зростання акцизів на тютюнові вироби та деякі види алкогольних напоїв. Це створює потужні стимули для тіньового обігу, і електронні марки навряд чи допоможуть вирішити цю проблему.
- Немає ніякого різкого зростання. Ми лише зрівняли ставки на рідкий тютюн, сигарили, ТВЕНи зі ставками на сигарети з фільтром. Вважаю це абсолютно обґрунтованим заходом.
Прибутковий - об'єднати і знизити
- Ви згадали злиття ПДФО, ЄСВ і військового збору. Якою може бути ставка такого комбінованого податку?
- Пропозиція нашого комітету знизити ставку до 30% з 34% (це сума чинних базових ставок ПДФО, ЄСВ і ВЗ. - Ред.). І потім ми хочемо щороку зменшувати її на 1 п. п., щоб через п'ять років довести ефективну ставку до 25%.
- Коли така ініціатива може опинитися у Верховній Раді?
- Ми вже направили відповідний законопроєкт до Міністерства фінансів. Чекаємо від міністерства розрахунки. Ми не можемо ухвалювати подібні рішення навмання, не знаючи, який буде від них ефект для економіки, якими виявляться втрати для бюджету, і які будуть потрібні компенсатори.
- Чи готовий законопроєкт щодо податкової амністії? Його начебто планували вносити в Раду восени 2020 року, але цього так і не сталося.
- У процесі податкової амністії головне - довіра людей до цього процесу.
- А в чому будуть відмінності цього законопроєкту від аналогічного № 1232, який був зареєстрований у парламенті ще восени 2019 року?
- Головна зміна - у ставках оподаткування доходів, які будуть задекларовані в рамках амністії. Їх буде всього дві: 5% - загальна і 9% - для зарубіжних і негрошових активів.
- Раніше ви згадували про те, що податкова амністія - це також крок до посімейного декларування.
- Безумовно. Крім того, це - частина реформи оподаткування доходів. Але ми трохи переглянули концепцію посімейного декларування. Цей механізм не буде обов'язковим, як планувалося, а добровільним. При цьому ми стимулюватимемо людей користуватися ним. Зокрема, шляхом податкових відрахувань для платників податків, які подають "сімейну" декларацію. Знову ж таки для реформи оподаткування доходів чекаємо на розрахунки від Мінфіну.
BEPS та інші новини
- До речі, про боротьбу з виведенням капіталу та імплементацію кроків плану BEPS. Набрання чинності деякими нормами відкладено до 2022 року. Ви плануєте їх доопрацювати?
- Відтермінування не пов'язане з необхідністю що-небудь доопрацьовувати. Ми ухвалили законопроєкт № 1210 у січні 2020 року і розраховували на те, що бізнесу вистачить часу до 2021 року, щоб привести свою діяльність у відповідність до нових вимог. Але закон 466-IX опублікували тільки наприкінці травня 2020 року, і компанії об'єктивно не встигли до нього підготуватися. Ось і було ухвалено компромісне рішення про продовження перехідного періоду ще на рік.
- Чому в законі № 466-IX залишилися норми про розумну економічну мету, про умисне невиконання норм податкового законодавства, про скасування персональної відповідальності (у порядку регресу) посадових осіб за неправомірні рішення? Саме їх бізнес називає найбільш суб'єктивними та корупційними.
- Давайте розберемося. Ділова мета. Тобто право податкової перекваліфікувати податкові наслідки операції, якщо єдиною або переважною її метою є ухилення від оподаткування. Ви вважаєте це неправильно? Я вважаю, це - абсолютно обґрунтована норма, яка працює в усіх економічно розвинених країнах. Наш бізнес виступає категорично проти з огляду на можливості зловживання податкової з цією нормою. Той випадок, коли під цю тезу рівною мірою легко знайти і аргументи, і контраргументи.
У будь-якому разі, якщо запитувати про те, готова чи ні податкова до застосування норми у бізнесу, погодьтеся, навряд чи ви коли-небудь отримаєте ствердну відповідь. Податкові відносини - це завжди питання балансу інтересів. Правильного балансу, знаходячи який у цьому випадку, на першому етапі ми звузили сферу застосування правила ділової мети до операцій з офшорними юрисдикціями згідно з переліком КМ. Надалі, я думаю, сфера має розширюватися.
Говорячи про претензії бізнесу до норми про умисне невиконання податкового законодавства або, коректніше, про введення інституту вини в податкові правопорушення, я хотів би повернутися до питання про соцмережі та псевдоекспертів. Доти, доки ми ґрунтуватимемо свої судження на тезах малограмотних блогерів-активістів, які навіть не читають те, що критикують, ми з вами не тільки житимемо бідно, а й матимемо смішний вигляд. Якщо раніше податкова притягала до відповідальності платника незалежно від вини, то зараз вона, податкова, має довести, що платник вчинив правопорушення з умислом. Тобто ми виключаємо відповідальність платника за несвоєчасну сплату податку тоді, коли він не міг його заплатити, хоча все зробив для цього.
Те ж саме стосується персональної відповідальності посадових осіб податкової за неправомірні рішення. Ми залишили цю норму. А знаєте, чому хотіли прибрати? Тому що за всю історію її існування за нею не було притягнуто до відповідальності жодного податківця. Знаєте, чому? Вона суперечить основним положенням закону про держслужбу і в принципі не може працювати. Цей витвір крикливих, але абсолютно непотрібних активістів-реформаторів - повна профанація. Однак щойно ми спробували прибрати цю ганьбу нормотворчості, одразу ж піднявся крик. Норма виявилася дорога "експертам" (може, як пам'ять?) (сміється). Ми її залишили як ілюстрацію того, що гучні гасла в соцмережах, які збирають лайки, і їхня реалізація в тексті закону - це абсолютно різні речі.
ПДВ і не тільки
- Які плани щодо податку на додану вартість? Сергій Марченко (міністр фінансів. - Ред.) заявляв, що, незважаючи на систему електронного адміністрування та блокування накладних, "скрутки" з ПДВ досі існують.
- Система загалом функціонує нормально, але її потрібно доопрацьовувати на підзаконному рівні. Насамперед ідеться про блокування ПДВ-накладних. Однозначно необхідно переглядати критерії ризиковості платників податків таким чином, щоб не порушувалися права "білого" бізнесу і, водночас, не залишалися можливості для "скруток".
Хоча якщо подивитися на динаміку надходжень ПДВ із вересня 2019 року, ми побачимо постійне зростання. За січень 2021 року в нас перевищення надходжень з ПДВ на 21,7% до індикативу і в 2,4 раза більше рік до року.
А отже, загалом СЕА ПДВ працює нормально. Насправді в якості (саме в якості - не плутати з тиском і порушенням прав бізнесу) адміністрування ПДВ ми пішли далеко вперед наших європейських колег. До нас приїжджають для обміну досвідом із Польщі та інших країн.
- У свій час платники ПДВ подавали величезну кількість скарг на помилкові блокування накладних. Як із цим справи зараз, є якась статистика?
- Скарги є і зараз. Однак їхній обсяг за 2020 рік у кількості виданих накладних становить лише 0,24%. З них по 0,21% за результатами розгляду в рамках адміністративного оскарження ухвалено рішення на користь платників податків. Звісно, є й порушення з боку податкової, проте є й нечесний бізнес, який намагається ухилятися. Я веду електронну приймальню, приймаю і супроводжую скарги на роботу податкової і знаю, наскільки ситуація серйозна. Повірте, проблеми не системні, а скарги будуть завжди.
Органи фіскальні
- Наприкінці січня Верховна Рада ухвалила закон про бюро економічної безпеки. Головне питання: чим буде ця структура відрізнятися від податкової міліції? Бізнес непокоїться, що зміниться тільки вивіска, а суть роботи через збереження силових функцій залишиться незмінною.
- Я теж турбуюся, тому що будь-який, навіть найкращий закон можна викривити до невпізнання виконанням. Тому я проти того, щоб серед керівництва БЕБ були ті люди, які займали або займають високі позиції в податковій міліції. Крім того, під час конкурсу з відбору рядових співробітників бюро потрібно дуже жорстко відфільтровувати тих кандидатів, які раніше були помічені в будь-яких правопорушеннях і зловживаннях.
Дуже важливий момент: право на розслідування економічних злочинів тепер буде тільки у БЕБ, що значно знижує ризики для бізнесу, оскільки до нього не зможуть приходити з обшуками ні СБУ, ні Генпрокуратура, ні Нацполіція.
- А що буде з податковою міліцією після створення бюро?
- Її буде ліквідовано протягом шести місяців.
- Як ви можете прокоментувати постійні кадрові перестановки в податковій і митниці?
- У Державній податковій службі з кадрами все стабільно. З квітня 2020 року там новий керівник (Олексій Любченко. - Ред.). Він показує чудові результати, і жодних змін не передбачається. Щодо митниці ситуація набагато складніша, тому що всі чотири керівники, які обіймали посаду голови ДМС після звільнення Макса Нефьодова, не виправдали очікувань. Роботою нинішнього керівника Павла Рябікіна ми поки що задоволені. У січні 2021 року він уже показав перевиконання плану з надходжень.
- Але результативність роботи керівника податкової або митниці не вимірюється тільки зібраними до бюджету грошима. Адже є й інші важливі завдання: боротьба з тими ж "скрутками", з контрабандою.
- Виконання плану - це нульовий цикл, обов'язкова умова. Якщо керівник відомства досягає ключових показників, з ним можна говорити про подальші кроки. Якщо ж він не може домогтися виконання плану, з ним потрібно розлучатися. З Рябікіним, наприклад, ми проводимо щотижневі наради, обговорюємо схеми, які виявляє митниця, і розробляємо методи боротьби з ними.
- Чи є плани продовжити податкові пільги у зв'язку з продовженням карантину і з оглядкою на ті збитки, яких зазнав бізнес 2020 року?
- Ми не у Франції і не в Польщі, де платники податків чітко дотримуються законів і у відповідь отримують велику фінансову допомогу від держави. Так, біла економіка має свої переваги. Поки ми цього не зрозуміємо, ми будемо найбіднішою країною Європи, де ми намагаємося спочатку обдурити державу, не сплачуючи податки, а потім люто обурюємося через те, що допомога в кризу не відчутна, жебраки-медики виїжджають за кордон, а вчителі йдуть працювати на базар. Зрозуміло, що наші можливості непорівнянні ні з Польщею, ні навіть із Білоруссю саме з огляду на масове ухиляння і тіньову економіку.
Проте все одно ми постаралися пом'якшити удар по бізнесу. У 2020 році підприємців на три місяці звільнили від сплати ЄСВ, у 2021 році на пів року платників єдиного податку першої групи теж звільнено від єдиного соцвнеску, проведено списання податкових боргів усім без винятку платникам податків у сумі до 3060 грн., розстрочено борги бізнесу в сумі до 6800 грн., а штрафи і пені за умови погашення більшого боргу списано, здійснено виплату 8000 грн. допомоги ФОПам і співробітникам підприємств, запроваджено мораторій на перевірки і штрафи для бізнесу (окрім підакцизних товарів і ПДВ), місцева влада отримала право надавати пільги за місцевими податками.
Тож ми зробили досить багато, і завдяки цьому наша економіка впала трохи більше, ніж на 4%. ВВП Євросоюзу, наприклад, за 2020 рік за оцінками Єврокомісії впав більш ніж на 7%. Україна пройшла цю кризу набагато легше, ніж будь-яку іншу кризу за історію її незалежності. А 2021 рік має стати початком бурхливого зростання економіки. Я в цьому переконаний.
