Нещодавно уряд України та МВФ домовилися про нову програму кредитування на понад $8 млрд. Утім, відверто невигідні умови співпраці викликали хвилю дискусій серед експертів: чи здатна Україна відмовитися від таких “послуг” і як змінити характер відносин з Фондом.
Дорогий рятівник
Ще в березні 2023 року МВФ погодився кредитувати Україну за програмою Механізму розширеного фінансування (EFF), яка передбачає підтримку країн із проблемами платіжного балансу в обмін на структурні реформи. Проте керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій у статті для ZN.UA наголосив, що ця програма не відповідає українським реаліям. За його словами, EFF створювали для країн, які мають фінансові проблеми через внутрішні помилки, тоді як Україна перебуває у стані повномасштабної війни, яку неможливо “виправити” реформами. Водночас стандартні рекомендації МВФ — підвищення податків і скорочення боргу — є сумнівними, зважаючи на те, що лише за дев’ять місяців 2025 року видатки бюджету вдвічі перевищили внутрішні доходи.
Паращій також звернув увагу, що кредити МВФ перестали бути дешевими. Через зростання глобальних процентних ставок у твердих валютах, їхня вартість для України у новій програмі сягає 6,1%, тоді як до війни йшлося про 2–3%.
“Чи може Україна дозволити собі обслуговувати такі дорогі кредити — питання риторичне”, — підкреслив Паращій.
Ризикова співпраця
Одна з узгоджених між урядом та Фондом умов нової співпраці — зобов'язати ФОПів спрощеної системи з оборотом понад 1 млн грн з 2027-го платити 20% ПДВ — спровокувала справжню хвилю обурення. Тема виявилася настільки гострою, що в день голосування за бюджет-2026 її фактично прибрали з порядку денного. Утім, нардеп Ярослав Железняк написав у своєму Telegram, що вже в середині січня 2026-го уряд внесе відповідний законопроєкт до парламенту, а остаточно схвалити його планують до кінця березня.
У коментарі Dengi.ua фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин зазначив, що уряд міг би запропонувати інші умови надходження коштів у бюджет — наприклад, підвищення того ж ПДВ з 20% до 22%. Водночас він зауважив, що частина вимог МВФ є логічною, а ініціатором програм співпраці виступає саме українська влада.
Економічна експертна платформа застерегла, що оподаткування ФОПів може призвести до масового закриття бізнесів, зростання тіньової економіки та міграції кваліфікованих кадрів.
Такі зауваги експертів слід сприймати дуже серйозно. Адже спрощена система для ФОПів була створена саме для підтримки малого й середнього бізнесу, дозволяючи зменшити податкове навантаження та полегшити ведення звітності. За даними Міністерства фінансів України, на початку 2025-го на спрощеній системі працювало понад 1,6 млн ФОПів. І це при загальній кількості в понад 1,7 млн, за останньою інформацією Держстату.
Крім того, статистичний орган зазначив, що найбільше ФОПів зосереджено у галузях роздрібної та оптової торгівлі (655 тис.), а також сферах інформації і телекомунікацій (258 тис.), професійної, наукової та технічної діяльності (137 тис.). Таким чином, експерти застерігають від фактичного знищення класу малого підприємництва, на якому тримаються важливі галузі економіки.
Вимушена співпраця
Попри жорсткі умови, Україна фактично не може відмовитися від програм МВФ. Як пояснив Олександр Паращій, нова програма на $8,4 млрд переважно спрямована на погашення старих боргів перед самим Фондом. Ця сума майже повністю піде на виплату зобов'язань України у 2026–2029 роках. А з урахуванням відсотків за новим кредитом, отримавши $8,4 млрд, держава сумарно поверне кредитору близько $9,4 млрд. Тож по суті програма не дає додаткового ресурсу бюджету, а лише гарантує, що в України будуть гроші для розрахунку з МВФ.
Зі свого боку старший фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Тарас Котович зауважив Dengi.ua, що хоч вартість позик справді висока, роль програм Фонду полягає у функції “індикатора довіри та міжнародної підтримки”.
“Замінювати кошти фонду, власне, нічим, бо вони є основою для одержання іншої міжнародної допомоги. Зокрема наступного року нова програма сприятиме отриманню десятків мільярдів зовнішньої підтримки”, — наголосив експерт.
Водночас економіст, професор Києво-Могилянської бізнес-школи Олексій Геращенко підкреслив у коментарі нашому виданню, що в умовах невизначеності щодо джерел фінансування на 2026 рік, зокрема через неясність із міжнародним фінансуванням, Україна змушена продовжувати співпрацю з Фондом. На думку експерта, без цього кроку збалансувати державні фінанси буде вкрай складно.
Натомість старший економіст, виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук зазначив нам, що сьогодні МВФ відіграє дуже невелику роль щодо покриття потреб України.
“Інша справа, що усі інші донори уповноважили МВФ бути свого роду відповідальним секретаріатом за проведення реформ в Україні. Тож для нас більш важливе рішення по репараційному кредиту, ніж що там говорить МВФ. А ці процеси мало між собою пов'язані”, — пояснив він.
ОВДП як альтернатива коштам від МВФ
CASE Україна у своєму проєкті “Ціна держави” писала, що за ставки МВФ у 6,1% уряд міг би активніше залучати кошти через валютні Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), особливо у разі зниження їхнього номіналу до $100 або €100.
Утім, Дмитро Боярчук вважає, що внутрішні валютні запозичення не є повноцінною альтернативою зовнішнім позикам.
“У нас нестача притоку валюти в країну через шалений торговий дефіцит і відсутність інвестицій. Якщо з цього рівняння прибрати зовнішню підтримку, то внутрішні валютні позики будуть існувати лише на папері (на балансах банків), але більше валюти від того в країні не стане”, — наголосив він.
Андрій Шевчишин припустив, що технічно держава може залучити через валютні ОВДП $8 млрд, які пропонує МВФ, хоч це і не найпростіший шлях. За його словами, облігації в доларах та євро наразі розміщуються приблизно під 3,5-4% річних. Тому для одержання необхідних $8 млрд, Україна має щороку залучати десь $2 млрд.
На думку експерта, необхідний ресурс на ринку вже є. Зокрема левова частка валюти перебуває на банківських рахунках під досить низький відсоток (близько 1,1% річних). А оскільки дохідність за держоблігаціями вища майже вчетверо, це створює достатню мотивацію для власників валюти позичити її державі, забезпечивши необхідний попит на ці папери. Утім, фінансовий аналітик зауважив, що $2 млрд досить велика сума для внутрішнього розміщення, оскільки і так є великий попит на валюту.
“Також кожного разу, коли МВФ виділяє гроші Україні, ми фіксуємо додаткові надходження від інших країн, донорів. Тому коли ми кажемо про $8 млрд — це умовні $18 млрд, а то й більше. І тепер спробуємо залучити не $2 млрд на рік через валютні ОВДП, а $4 чи $5 млрд — це вже проблема”, — звернув увагу Шевчишин і додав, що зниження номіналу валютних ОВДП є дуже вдалою ідеєю, яка розширить можливості інвестування для населення.
Олексій Геращенко зауважив, що, зважаючи на високу премію за ризик (близько 16% за оцінками декана Школи бізнесу Нью-Йоркського університету Асвата Дамодарана) та рейтинг “обмежений дефолт” від Fitch Ratings, приватних інвесторів зараз зацікавили б хіба що позики під двозначні відсотки. Тому, на думку експерта, попри “кабальність” умов МВФ, альтернативи є ще гіршими, а співпраця з Фондом — вимушений крок.
Україна опинилася у ситуації складної безальтернативності. З одного боку, вимоги МВФ є вкрай жорсткими, а подекуди й небезпечними для внутрішнього ринку. З іншого — розрив співпраці загрожує втратою десятків мільярдів доларів донорської підтримки, яку, на жаль, неможливо компенсувати лише за рахунок валютних ОВДП. Утім, ініціатива щодо зниження номіналу валютних облігацій може бути правильним кроком Уряду. Саме цей інструмент у перспективі, вже за мирного часу, дозволить ефективніше залучати кошти населення і нарешті зменшити критичну залежність держави від умов зовнішніх кредиторів.
Нещодавнє рішення Ради ЄС про надання Україні безвідсоткової позики в 90 млрд євро (близько $105 млрд) для покриття військових та цивільних потреб на 2026-2027 роки гарантує відносну стабільність державних фінансів. Проте, згідно прогнозу МВФ, на наступні чотири роки потреба України у фінансуванні становить $137. Отже, у середньостроковому періоді проблема де взяти гроші залишатиметься. Тому маємо конструктивно та без фейлів працювати за Ukraine Facility та програмами Світового банку. Підтримка МВФ для України також залишається важливою, але умови такої підтримки, на нашу думку, потрібно переглянути попри опір правлячої бюрократії Фонду.
Нагадаємо, раніше ми писали, що Міністерство фінансів оприлюднило проєкт закону, який стосується запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОП).
Також ми вже писали, що аналітичні центри, що працюють у сфері економічної політики, звернулися до української влади із закликом зберегти чинний поріг реєстрації платників ПДВ для суб'єктів, які використовують спрощену систему оподаткування. За їхніми розрахунками, зміна цього порога може призвести до зниження суспільного добробуту на 150-180 млрд грн, що еквівалентно приблизно 1,5-2% ВВП.
