Для українців штучний інтелект вже став частиною щоденної рутини. Одні використовують його в роботі й навчанні, тоді як інші делегують побутові питання чи організацію особистого часу. Утім, активне використання ще не означає абсолютної лояльності до ШІ чи готовності відкривати гаманець заради преміум-підписок.
Дослідницька компанія Gradus Research провела опитування, щоб з'ясувати нинішній досвід використання алгоритмів українцями з усіма його нюансами. Для цього 23–24 березня 2026 року соціологи опитали чоловіків та жінок віком 18–60 років, що мешкають у містах України з населенням понад 50 тис (за винятком ТОТ і територій активних бойових дій), а розмір вибірки склав 1000 респондентів.
Dengi.ua публікують головне з цього дослідження.
Платити за ШІ готові одиниці
Згідно з результатами дослідження, переважна більшість українців (85%) вже використовують інструменти ШІ у своєму житті, причому 33% роблять це постійно, а 52% — час від часу. Беззаперечними лідерами ринку залишаються ChatGPT (про нього знають 83%, а користуються — 72%) та Google Gemini (знають 64%, користуються 50%). Далі з відчутним відривом йдуть Microsoft Copilot, DeepSeek, Claude та Grammarly.
Проте висока залученість не конвертується у готовність платити за новітні технології. Абсолютна більшість респондентів (79%) віддають перевагу виключно безкоштовним версіям. Лише 6% українців мають одну чи кілька платних підписок на ШІ-сервіси, а ще 8% — пробували платити, але згодом відмовилися від цієї ідеї.
Що стосується портрета користувача, то рівень активного використання нейромереж прямо залежить від віку. Якщо серед наймолодшої аудиторії (18–24 роки) частка постійних користувачів сягає 60%, то у віковій групі 55–60 років цей показник падає до 18%.
ШІ у бізнесі: як на це реагують українці
Український бізнес активно впроваджує ШІ-помічників, і споживачі це помічають: 72% опитаних вже мали досвід взаємодії з чат-ботами в банках, онлайн-магазинах чи службах підтримки (18% стикаються з ними часто, 54% — іноді).
Загалом половина українців (50%) позитивно сприймає використання штучного інтелекту брендами для спілкування з клієнтами. Більш того, використання інновацій працює на імідж: дізнавшись, що компанія активно інтегрує нейромережі, 30% опитаних покращують своє ставлення до неї (для 51% воно не змінюється, і лише для 11% — погіршується).
Найвищий рівень лояльності до корпоративних ботів демонструє молодь. Зокрема, серед аудиторії віком 25-34 роки 85% оцінили свій останній досвід спілкування з ШІ-сервісом як позитивний. Натомість старше покоління (45+ років) залишається найбільш скептичним: 31% негативно ставляться до автопомічників компаній.
Також цікаво, що рівень негативу до ШІ-помічників брендів прямо залежить від практичного досвіду користувача. Загалом негативно до автопомічників ставляться 28% респондентів. Проте серед тих, хто ніколи ними не користувався, рівень скепсису найвищий і сягає 34%. Натомість щойно людина починає взаємодіяти з алгоритмами часто, частка незадоволених знижується до 25%. Тобто страх перед технологією здебільшого зникає після початку її використання.
Довіра має межі: де потрібен бот, а де — жива людина
Загалом, коли йдеться про допомогу та консультування, українці найохочіше покладаються на ШІ у форматі чат-ботів для швидких відповідей (43%) та для базової автоматизації сервісів, як-от замовлення чи бронювання (28%). Водночас майже чверть опитаних (22%) залишаються категоричними: вони принципово більше довіряють тим сервісам, де остаточне рішення приймає саме жива людина, а не алгоритм.
Також клієнти чітко розмежовують завдання, які готові делегувати алгоритмам. Українцям цілком комфортно взаємодіяти з ШІ, коли йдеться про просту рутину: отримання швидких відповідей на типові запитання (60%), відстеження статусу замовлення (31%), отримання рекомендацій щодо товарів (27%) або вирішення базових технічних проблем (25%).
Але щойно справа доходить до складних або чутливих тем, довіра до машини різко падає. Лише 12% респондентів готові обговорювати з ботами фінансові питання чи операції з персональними даними, і тільки 10% довірять алгоритму подання скарг або вирішення конфліктних і нестандартних ситуацій.
Саме тому ідеальною моделлю клієнтського сервісу українці вважають розумний компроміс. Найбільша частка респондентів (41%) очікує балансу: обслуговування може починатися з ШІ-бота, але з обов'язковою опцією швидкого переходу до спілкування з «живим» менеджером. Зі свого боку 24% ставлять у пріоритет швидкість і згодні на ШІ, а 19% вимагають людського спілкування, навіть якщо доведеться чекати на лінії.
Раніше ми писали, що мільярдер та інвестор Марк Кьюбан прогнозує, що використання автономних ШІ-агентів дасть змогу скоротити стандартний робочий день працівників на одну годину за збереження поточної заробітної плати.
Також ми вже писали, що стартап у сфері штучного інтелекту Memvid відкрив незвичайну вакансію для тих, кого дратують сучасні технології: посада "професійного хулігана для ШІ" (Professional AI Bully).
