Згадка про OnlyFans викликає у багатьох в Україні сором’язливе ніяковіння. Назва платформи часто стає об’єктом жартів і вважається синонімом порнографії. Прогресивна частина парламентарів намагалася легалізувати роботу українців, які заробляють на сексуальному онлайн-контенті, і спрямувати частину їхніх чималих заробітків у бюджет у вигляді податків. Однак 28 травня 2026 року Верховна Рада провалила законопроєкт про декриміналізацію порно. Утім, якби депутати знали більше про OnlyFans, то, можливо, результат голосування був би позитивним.
Що таке OnlyFans
OnlyFans визначає себе як платформу за підпискою для повнолітніх (18+), яка дає авторам змогу заробляти на публікації власного контенту (відео, аудіо, фото тощо) та напряму взаємодіяти з авдиторією. Сервіс наголошує, що «радо приймає творців і підписників усіх жанрів» і дозволяє їм вільно виражати себе. Тому на OnlyFans можна зустріти кухарів, фітнес-тренерів, художників, ютуберів, співаків, моделей та ін.
По суті, це звичайна соцмережа, але з вбудованим платним доступом. Її головна відмінність від TikTok чи Instagram — відсутність алгоритмічної стрічки рекомендацій. Платформа не просуває нових авторів, тому вони повинні самостійно привести вже сформовану авдиторію з інших соцмереж і переконати її заплатити за ексклюзив.
Не в останню чергу через свою концепцію та модель монетизації OnlyFans стала синонімом еротики та порнографії. За оцінками DataGlobeHub, наразі частка відвертого контенту на платформі може сягати 70%. Проте в OnlyFans стверджують, що взагалі не класифікують авторів за типом публікацій і фінансово об'єднують усі пропозиції.
Утім, саме через дорослий контент Apple та Google не пускають OnlyFans у свої магазини застосунків. Ба більше, навесні 2023-го провалилися переговори компанії з банками Волл-стріт щодо виходу на біржу. Попри мільярдні доходи, великі інвестори виявилися не готовими працювати з порноіндустрією. Відтоді OnlyFans відмовилася від планів стати публічною компанією.
Крім того, попри існування таких сервісів, як Patreon, Buy Me a Coffee чи Ko-fi, які мають нижчі комісії для авторів, готовність OnlyFans працювати з контентом для дорослих дозволила їй зайняти унікальну ринкову нішу. Однак ця перевага стала також джерелом багатьох суперечностей, що супроводжують платформу від початку її існування.
Від 10 тис фунтів стерлінгів до $7 млрд
У 2024-му Reuters спробувала відстежити становлення OnlyFans. Для цього журналісти проаналізували внутрішні корпоративні документи й судові реєстри платформи, а також зібрали свідчення інсайдерів компанії, галузевих експертів та авторів контенту.
Ідея створити вебсайт, «який би спростив усім авторам монетизацію їхнього контенту» належала британському бізнесмену Тіму Стоклі. До цього він намагався заробляти саме на відвертому контенті, запустивши два сайти, де жінки створювали персональні відео за гроші. Обидва проєкти провалилися, і після «натхненної розмови з друзями» Тім вирішив ризикнути ще раз. Як пише European Business Magazine, Стоклі позичив у батька 10 тис фунтів стерлінгів та запустив у 2016-му OnlyFans як невеликий сімейний бізнес.
Від початку сервіс не планувався як майданчик для дорослого контенту і перші правила користування забороняли це. Компанія сподівалася залучити блогерів і музикантів із YouTube та Instagram, проте не змогла їх зацікавити. Як зізналася одна з перших директорок OnlyFans, через брак трафіку команда вирішила «повернутися до того, що знає» — до контенту для дорослих.
Наприкінці 2017-го компанія скасувала заборону на порнографію і справи почали йти вгору. До OnlyFans навіть залучили впливову фігуру каліфорнійської порноіндустрії Білла Фокса, який масово рекрутував на сайт еротичних акторок.
Проте стрімке зростання супроводжувалося внутрішніми суперечками щодо майбутнього компанії. За свідченнями колишніх працівників, Фокс прагнув перетворити OnlyFans на звичайний порносайт, тоді як Стоклі мріяв кинути виклик гігантам на кшталт Facebook та Instagram і залучити мейнстрімних авторів з YouTube. Видання The Sun стверджувало, що бізнесмен від самого початку задумував OnlyFans як безпечну гавань для секс-працівників, поки інші соцмережі блокували контент, що містив оголеність.
Хай там як, але курс на відвертий контент виявився правильним, і вже у 2018-му платформу придбав нині покійний бізнесмен Леонід Радвінський. Виходець з України, який у дитинстві емігрував до США, почав свій шлях у порно бізнесі ще в 16 років. Один з його ранніх проєктів генерував близько $5 тис на день, коли Радвінському було лише 20.
Бум популярності OnlyFans стався під час пандемії COVID-19 — саме тоді сформувалося сучасне обличчя платформи. The New York Times писала, що через карантин індустрія традиційних офлайн-секс-послуг економічно постраждала найшвидше: клієнти масово скасовували замовлення в ескорт-агентствах та стрип-клубах ще до офіційних локдаунів. Працівники втрачали доходи, і OnlyFans стала для них фінансовою «подушкою безпеки». Платформа вабила низьким порогом входу: на відміну від класичного вебкаму чи зйомок порно, тут можна було стартувати з простих фото в бікіні, що привело на сайт безліч новачків.
З іншого боку, самотні та позбавлені можливості знайомитися наживо люди активно витрачали на OnlyFans гроші, зекономлені на ресторанах і барах. Як зазначала Reuters, попри доступність безкоштовного відвертого контенту в мережі, користувачі були готові платити платформі за ілюзію близькості та можливість прямого спілкування з авторами.
У підсумку, за даними Реєстраційної палати Великої Британії, якщо у 2019-му чиста виручка OnlyFans становила 44,1 млн фунтів стерлінгів, то у 2020-му показник сягнув 283,4 млн фунтів стерлінгів, а у 2024-му — $1,41 млрд. У 2019-му користувачі витратили на платформі 238,4 млн фунтів стерлінгів, а у 2024-му — колосальні $7,2 млрд. Крім того, у 2019-му на OnlyFans було зареєстровано 348 тис авторів та 13,5 млн звичайних користувачів, а у 2024-му показники сягнули 4,6 млн і 377,4 млн осіб відповідно.
Темний бік OnlyFans
Засилля контенту для дорослих не могло не завдати репутаційних втрат OnlyFans. Ще у 2021-му BBC повідомляло, що неповнолітні продають відверті відео на платформі, обходячи систему верифікації віку. Був випадок, коли 14-річна дівчина створила акаунт за паспортом бабусі. Подальше розслідування та витік внутрішніх документів виявили, що модератори OnlyFans не закривали автоматично акаунти навіть за поширення незаконного контенту. Замість негайного блокування порушникам надсилали по кілька попереджень.
Як наслідок, у 2021-му OnlyFans заявила, що заборонить порноконтент, бо банківські партнери та платіжні системи відхиляли транзакції через репутаційні ризики. Проте вже за шість днів компанія раптово скасувала заборону, зіславшись на отримання «необхідних гарантій». Сьогодні для перевірки віку особи OnlyFans вимагає від авторів понад 9 елементів ідентифікації, включно з паспортом, банківськими даними та селфі з документом. Крім того, усі автори проходять обов'язкову повторну верифікацію кожні 30 днів.
Політика модерації контенту платформи передбачає видалення матеріалів, де імітують неповнолітніх, а також контенту, що повністю згенерований ШІ або містить публічне оголення, сцени насильства, зброю, наркотики. Утім, прогалини досі існують. У 2024-му слідчі передали владі США дані про 26 акаунтів із відвертим контентом за участю неповнолітніх, а журналісти Reuters знайшли ще 49 подібних профілів.
Окрім цього Business Insider неодноразово писало про масові витоки контенту OnlyFans у загальну мережу. Лише у 2020-му до 4 терабайтів платних матеріалів злили на сервіс Mega. Ще одна проблема — «порнографія помсти»: за даними Reuters, у 2024-му понад 120 осіб поскаржилися поліції США на публікацію їхніх інтимних кадрів без згоди.
Реальність заробітку на OnlyFans
Попри всі нюанси, OnlyFans залишається джерелом доходу для мільйонів людей. Як писало Bloomberg, з 2016-го платформа виплатила авторам близько $25 млрд. Дізнатися точні заробітки окремих моделей фактично неможливо, оскільки це — комерційна таємниця. Однак в медіа часто зустрічається інформація про заробітки моделей $20-450 тис на місяць.
Зокрема Business Insider дізналося, що модель Bryce Adams за рік заробила понад $9,6 млн (понад 700 тис підписників), Amber Sweetheart — понад $2,6 млн з моменту реєстрації (26 тис підписників), авторка косплеїв Liensue — майже $500 тис (44 тис підписників), а Steph Mi — понад $73 тис щомісяця (близько 50 тис підписників). NV зазначало, що українські моделі можуть отримувати в середньому $10 тис щомісяця. Проте насправді заробити бодай $500 на OnlyFans є завданням із зірочкою. За оцінками CreatorRated, лише 1000 найкращих авторів можуть заробляти мільйони на рік, тоді як 50 тис — чотиризначні суми, а 75% усіх творців — менше $1000 на рік.
Опитані The New York Times моделі наголосили, що недостатньо лише зняти відео і викласти. На плечі авторів лягають маркетинг, фотозйомка, ведення кількох соцмереж, спілкування з клієнтами та виконання їхніх індивідуальних побажань. Тому сьогодні багато моделей працюють з агенціями, які хоч і покривають всі ці потреби, але можуть забирати до 50% доходу без урахування комісії OnlyFans. Сама ж платформа утримує солідні 20% від усіх платежів, віддаючи авторам 80%.
Натомість сервіс пропонує чи не найбільшу варіативність монетизації:
- чайові: новий користувач може надіслати до $100 за раз, через чотири місяці — до $200;
- передплату: від $4,99 до $50 на місяць. Також можна продавати пакети на кілька місяців (до $250). До передплати не входить контент, що продається окремо;
- платні приватні повідомлення та публікації з платним доступом: від $3 до $100;
- реферальна програма: 5% від заробітку кожного запрошеного на платформу автора протягом перших 12 місяців (не більше ніж $50 000 з людини).
Гроші не одразу надходять на гаманець, а заморожуються на 7 днів (для авторів із країн із високим ризиком скасувань — на 21 день). Якщо за цей час підписник скасує транзакцію, кошти спишуть з балансу, а мінімальна сума виведення становить $20. Як пояснила Dengi.ua адвокатка Валентина Онуфрійчук, через складнощі з прямим та прозорим отриманням доходів українські автори змушені використовувати міжнародні електронні гаманці, криптовалютні сервіси та альтернативні платіжні рішення.
«Кожна нова ланка у цьому ланцюжку — це зайві комісії та втрата частини доходу», — підкреслює вона.
Щодо податків, то автори зобов’язані самостійно звітувати перед державою. У разі ухилення від сплати, фігурування у податкових розслідуваннях або відмови надати свій податковий номер, OnlyFans має право закрити акаунт і заморозити виплати.
Наразі в Україні ДПС застосовує до авторів OnlyFans 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Проте економічний експерт Данило Монін зазначив Dengi.ua, що авторам вигідніше зареєструвати ФОП 3-ї групи і платити лише 5% єдиного податку та 1% військового збору з доходу.
Український парадокс OnlyFans
В Україні сформувався чималий ринок OnlyFans. За останніми даними ДПС, на платформі працюють до 8000 українців (у 2020-2022 рр їх було 5 435). У 2020-му вони заробили близько $8 млн, у 2021-му — понад $35 млн, у 2022-му — майже $80 млн, а у 2023-му — понад $131 млн.
Замість надходження значних податків від такої діяльності ДПС фіксує масове ухилення. Станом на літо 2025-го добровільно відзвітували лише близько 800 осіб, які сплатили 70,1 млн грн. Іншим почали розсилати «листи щастя»: після 1500 перевірок порушникам донарахували 435,5 млн грн податків. Податковий борг українських авторів лише за 2020–2022 роки сягнув 380 млн грн. А за оцінкою голови фінансового комітету ВР Данила Гетманцева, загальний потенціал податкових надходжень від OnlyFans в Україні становить близько 1 млрд грн на рік. Цікаво, що сама OnlyFans сумлінно сплачує податки в український бюджет і щороку збільшує цю суму: якщо перші надходження складали $305 тис, то у 2023-му — понад $928 тис, а у 2025-му — $1,6 млн.
Головна проблема полягає у ст. 301 ККУ, яка передбачає до 7 років ув'язнення за виготовлення та поширення порнографії. Онуфрійчук називає це правовим парадоксом: держава визнає існування таких економічних відносин і отримує податки з платформи, але для самих авторів ця діяльність залишається джерелом кримінальних ризиків. Ті, хто прагне працювати офіційно, змушені використовувати суміжні професії та підбирати нейтральні коди видів економічної діяльності (КВЕД).
Зі свого боку адвокат, керуючий партнер Адвокатського об'єднання «Відар» Станіслав Борис зауважив Dengi.ua: якщо податкове повідомлення-рішення (ППР) можна успішно скасувати в суді через відсутність належних доказів отримання доходу з платформи, то в кримінальних справах ситуація інша. Правоохоронці проводять оперативну закупку контенту, замовляють мистецтвознавчу експертизу та додають банківську платіжку. Цих трьох доказів судам цілком достатньо для обвинувального вироку.
Однак контент-мейкери можуть захиститися, якщо діятимуть превентивно. Борис наголошує: головна ціль правоохоронців — телефон та ноутбук. Коли на пристроях стоїть надійне криптошифрування, дістати цифрові докази стає дуже важко. Якщо ж техніка не захищена і всередині знайдуть відкритий акаунт та контент, ситуація ускладнюється. Проте навіть тоді захист може оскаржувати факт отримання коштів чи особистої відправки матеріалів.
«Правоохоронці на такій ситуації з OnlyFans роблять собі показники. Як з цього вийти? Суто ухваленням змін до законодавства. Інакше обійти ККУ не вийде», — наголошує Борис і додає: поки що єдиний вихід для авторів — переїхати в іншу державу, де все легалізовано.
28 травня 2026-го в Україні намагалися «декриміналізувати порно», проте законопроєкт №12191 не пройшов голосування. Тож наша держава поки залишається в клубі таких країн, як Іран, Китай, Індія, РФ, КНДР, де діють схожі заборони. Фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба розповів Dengi.ua, що в Україні декриміналізувати порно не хоче поліція, яка цю тему «кришує», заробляючи на ній великі кошти.
«Маючи значний щомісячний тіньовий дохід, корумповані правоохоронці можуть спрямувати частину цих коштів на те, щоб Верховна Рада не проголосувала за декриміналізацію», — вважає він.
Самі моделі масово підтверджують медіа факти здирництва: неофіційні «тарифи» правоохоронців становлять $300-1000 на місяць за дівчину та від $30 тис — за студію. Масштаби проблеми підтвердилися у травні 2026-го, коли ДБР та Генпрокуратура затримали керівників поліції трьох областей за здирництво з порностудій із щомісячною «абонплатою» у $20 тис.
Судові вироки також часто вражають абсурдністю. Зокрема, аналітичний центр BRDO виявив близько 40 вироків, у яких суди посилаються на Міжнародну конвенцію 1923 року про запобігання обороту порнографічних видань, яку Україна не підписувала, а також на нечинний закон «Про захист суспільної моралі».
З іншого боку, Лаба звернув увагу, що збереження кримінальної відповідальності за порно може перешкоджати ухваленню законопроєкту про оподаткування цифрових платформ, що є одним із зобов'язань України перед МВФ для отримання грошової допомоги.
«Якщо Україна отримуватиме інформацію про доходи громадян із цифрових платформ, у тому числі OnlyFans, виникає питання: що робити з людьми, діяльність яких в інших країнах є легальною, а в нас підпадає під кримінальну відповідальність? Це призведе до переслідування громадян», — пояснює експерт.
Автор законопроєкту про декриміналізацію порно Ярослав Железняк зазначив Dengi.ua, що оподаткування платформ, ймовірно, таки ухвалять раніше декриміналізації порно. Проте, за словами нардепа, до законопроєкту про декриміналізацію оперативно внесли зміни, додавши посилення відповідальності за дитячу порнографію, що може допомогти ухвалити його навіть швидше, ніж очікувалося.
«Я просто хочу подивитися на колег, які не проголосують за посилення відповідальності за дитяче порно», — іронізує Железняк.
Таким чином, історія становлення й успіху OnlyFans, а також історія цієї платформи в Україні демонструють, наскільки суперечливим залишається ставлення суспільства до контенту для дорослих навіть у прогресивному XXI столітті. Платформа, яка фактично є інструментом монетизації контенту та прямої взаємодії з авдиторією, для багатьох досі зводиться виключно до ярлика «порносайту». Українська влада пішли ще далі, монетизувавши власні упередження шляхом переслідування, у тому числі незаконного, авторів. Безперечно, OnlyFans має свої недоліки, але зрілість і цивілізованість суспільства якраз проявляється у тому, як воно вміє відкидати лицемірні ярлики, гарантуючи громадянам право на свободу самовираження та працю, а державі – надходження до бюджету.
Як ми писали раніше, компанія Fenix International Ltd, що володіє платформою OnlyFans, обговорює можливий продаж бізнесу, що спеціалізується на контенті для дорослих, консорціуму інвесторів.
Також ми вже писали, що Державна податкова служба України оштрафувала компанію, яка оперує сайтом PornHub.
