За межами України сьогодні перебувають мільйони її громадян, тоді як можливості закордонних виборчих дільниць залишаються обмеженими. Навіть за максимально ефективної організації одна дільниця здатна обслужити лише близько 6,5-7 тисяч осіб. У результаті виникає ризик значних черг і фактичного обмеження права голосу для частини виборців. Про це пише у "Дзеркалі тижня" ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера, передають Dengi.ua.
Зазначається, що, крім того, громадяни, які голосують за кордоном, за підтримки партійного списку не мають можливості віддати преференційний голос. Це позбавляє їх впливу на персональний склад регіональних списків і створює нерівні умови залежно від місця проживання, що не відповідає логіці загальнонаціональних виборів, де депутатський мандат має загальнодержавний характер.
Повідомляється, що на практиці обговорюються два можливих варіанти рішення, обидва з яких потребують коригування законодавства. Перший передбачає створення окремого закордонного виборчого регіону з власним регіональним списком, сформованим на базі загальнонаціонального списку партії. Другий варіант - включення закордонних дільниць до виборчого регіону міста Києва як столиці та місця розташування Міністерства закордонних справ.
При цьому авторка наголошує на необхідності уникати кроків, які надавали б виборцям за кордоном особливі переваги порівняно з громадянами всередині країни, наприклад, дострокового голосування чи голосування поштою, оскільки такі заходи можуть порушити принцип рівності виборчого права та підвищити ризики тиску чи контролю над волевиявленням.
Також окреме коло проблем пов'язане з реалізацією виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. Формально законодавство дає змогу змінювати виборчу адресу або місце голосування, однак ці процедури прив'язані до жорстких термінів. Скасування таких обмежень вважається небажаним, тому що це може створити умови для довільних дій і спотворення уточнених списків виборців, що, всупереч очікуванням, не посилює, а послаблює гарантії загального виборчого права і відкриває шлях до зловживань.
Водночас, на думку Магери, механізми зміни виборчої адреси та тимчасової зміни місця голосування доцільно спростити та зробити більш зручними, зокрема за рахунок розвитку електронного кабінету виборця. Однак подібна лібералізація має здійснюватися з дотриманням базових принципів виборчого права, а не в обхід їх.
Крім того, особлива увага приділяється забезпеченню пасивного та активного виборчого права для військовослужбовців. Після закінчення бойових дій процес демобілізації може розтягнутися на місяці, а частина військових продовжуватиме службу поблизу небезпечних зон. У зв'язку з цим необхідна можливість створення спеціальних виборчих дільниць у місцях компактного розміщення підрозділів, а також чіткі гарантії як права голосувати, так і права балотуватися.
Додатково потрібно уточнити підхід до цензу осілості для кандидатів. Періоди військового навчання або служби за кордоном, участі в бойових діях, а також перебування в полоні мають коректно враховуватися як час проживання в Україні, оскільки ці обставини не залежать від волі самої особи.
Як пише автор, для зниження навантаження на виборчі комісії та зменшення черг розглядаються різні інструменти, а саме:
- Електронне голосування
На даному етапі визнається найризикованішим варіантом через низький рівень довіри та загрози втручання в ІТ-системи: його розглядають радше як перспективу на майбутнє, але не як базове рішення для перших післявоєнних виборів.
- Голосування поштою
Також не усуває ризики тиску чи підкупу та додатково створює залежність від інфраструктури інших держав, включно з термінами доставки кореспонденції. Дострокове голосування або проведення виборів протягом кількох днів потребують вкрай жорстких запобіжників від маніпуляцій і зачіпають чутливі питання конституційної логіки єдиного дня голосування.
На цьому тлі більш реалістичним варіантом вважається розширення часових рамок голосування в сам день виборів, наприклад з 7:00 до 22:00. Такий захід може частково знизити навантаження на дільниці, хоча і не є універсальним рішенням, підкреслює Магера.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, для проведення перших післявоєнних виборах необхідно ухвалити спеціальний закон і внести зміни до Виборчого кодексу.
Dengi.ua також писали про те, що, згідно з даними свіжого опитування КМІС, 59% українців заявили, що довіряють президенту Володимиру Зеленському.
