Станом на 2026 рік до складу НАТО входять 32 держави. При цьому більшість учасників Альянсу — 21 країна — відмовилися від обов'язкової військової служби, а Ісландія залишається єдиним членом блоку, що не має власних регулярних збройних сил. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку «Слово і діло».
Першою призовну систему скасувала Канада, зробивши це ще в 1945 році. У 1960-х роках аналогічне рішення ухвалили Велика Британія та Люксембург, а в 1973 році обов’язкову службу скасували США на тлі масових протестів проти війни у В’єтнамі.
Після закінчення Холодної війни від призову відмовилися Бельгія та Нідерланди — відповідно у 1995 та 1997 роках. На початку XXI століття до них приєдналися Франція та Іспанія.
Більшість держав колишнього Варшавського договору також поступово перейшли на професійні армії. Перед вступом до НАТО або незабаром після нього обов’язкову службу скасували Словенія (2003), Угорщина та Чехія (2005), Словаччина (2006), Північна Македонія та Румунія (2007), Болгарія (2008), а потім Албанія (2010).
Польща, яка стала членом НАТО у 1999 році, повністю відмовилася від призову лише у 2010-му. Через рік аналогічне рішення ухвалила Німеччина. Останньою державою Альянсу, яка перейшла виключно на добровільний принцип комплектування армії, стала Чорногорія, що скасувала обов’язкову службу у 2019 році.
Які країни НАТО зберегли обов’язкову військову службу
У 2026 році обов’язкова військова служба діє в десяти країнах НАТО. При цьому в трьох державах — Швеції, Норвегії та Данії — призову підлягають не лише чоловіки, а й жінки.
Швеція відновила призов для обох статей у 2018 році. У Норвегії обов’язкова служба існує з моменту здобуття незалежності на початку XX століття, а жінок почали призивати з 2015 року. У Данії призов чоловіків зберігається з 1849 року після Першої Шлезвізької війни, а з 2026 року відповідний обов’язок поширюється й на жінок.
Греція, Фінляндія та Туреччина ніколи не відмовлялися від обов’язкової служби в новітній історії. У Греції її було запроваджено 1914 року, у Фінляндії — 1919-го після громадянської війни, а в Туреччині — 1927 року в період реформ Мустафи Кемаля Ататюрка.
Після відновлення незалежності в 1991 році обов’язкову службу запровадила Естонія. Литва спочатку відмовилася від призову, проте відновила його у 2015 році. Слідом за нею обов’язкову службу відновили Латвія у 2024 році та Хорватія у 2025-му.
Як змінилася чисельність армій країн НАТО після початку війни в Україні
За період з 2021 по 2026 рік збільшення чисельності збройних сил зафіксовано в 21 державі НАТО. Найпомітніше зростання продемонстрували країни східного флангу Альянсу та держави Північної Європи.
Найбільший приріст показала Польща: чисельність її збройних сил зросла на 58% — зі 167 тисяч військовослужбовців у 2021 році до 263 тисяч у 2026-му.
Литвська армія збільшилася на 33%, латвійська — на 28%, а шведська — на 27%. Більш ніж на 20% зросли збройні сили Чорногорії, Чехії, Норвегії та Португалії.
Зростання понад 10% також зафіксовано в арміях Румунії, Нідерландів, Канади, Італії та Люксембургу. Збільшення чисельності військовослужбовців також зафіксовано в Данії, Словаччині, Болгарії, Греції, Албанії, Бельгії, Угорщині та Іспанії.
У яких країнах чисельність збройних сил скоротилася або залишилася без змін
У десяти країнах НАТО чисельність збройних сил за розглянутий період або практично не змінилася, або скоротилася. Серед них є й держави, що володіють найбільшим військовим потенціалом Альянсу.
Так, чисельність Бундесверу практично залишилася на колишньому рівні: 183,2 тисячі військовослужбовців у 2026 році проти 183,9 тисячі у 2021-му. У США армія зменшилася приблизно на 27 тисяч осіб, або на 2%, і налічує 1 млн 322 тис. військовослужбовців.
Збройні сили Франції скоротилися на 2,7% — з 207,6 тисячі до 202 тисяч осіб. Фінська армія зменшилася з 31 до 28 тисяч військовослужбовців, однак країна робить ставку на підготовлений резерв і, за необхідності, розраховує оперативно мобілізувати до 280 тисяч резервістів.
Найбільш помітне скорочення відбулося в Туреччині, Великій Британії та Естонії — на 12%, 15% і 23% відповідно за період з 2021 по 2026 рік. При цьому Естонія, як і Фінляндія, компенсує зменшення чисельності регулярної армії розширенням системи підготовки резервістів та збільшенням масштабів призову після 2022 року.
Незначне скорочення також відбулося у двох балканських країнах НАТО — Словенії, де чисельність армії зменшилася на 1,7%, та Хорватії, яка втратила 3,9% особового складу.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про ТОП-50 найсильніших армій світу у 2025 році.
Крім того, Dengi.ua писали, що Володимир Зеленський заявив, що РФ готує нову мобілізацію та розширення війни восени.
