Українська транспортна галузь продовжує працювати в умовах постійних російських атак, однак проблеми з морськими перевезеннями, пошкодженням інфраструктури та завантаженістю прикордонних пунктів пропуску збільшують вартість логістики. Зокрема, доставка товарів через Дунайські порти обходиться перевізникам щонайменше на 30% дорожче, ніж через порти Великої Одеси. Про це заявив перший заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач у підкасті «Що з економікою?» Центру економічної стратегії, повідомляють Dengi.ua.
Морські перевезення та логістика подорожчали
За словами Деркача, транспортна система України стикається з серйозними викликами. Російські обстріли зачіпають залізничну інфраструктуру, міський громадський транспорт, автомобільні пункти пропуску та портову галузь.
При цьому транспортне сполучення не зупинилося: автомобільні та залізничні перевезення тривають, забезпечуючи внутрішні потреби економіки, експорт та імпорт. Головним завданням держави та бізнесу залишається збереження стійкості транспортної системи.
Однією з найгостріших проблем стало скорочення можливостей морської логістики. Росія атакує не лише портову інфраструктуру, а й судна, що перебувають у морі. Це призводить до зменшення кількості суден, які працюють на українських маршрутах, та скорочення обсягів перевезень.
До виникнення нинішніх проблем через порти Великої Одеси в середньому експортували близько 6 млн тонн продукції щомісяця. З цього обсягу приблизно 4 млн тонн становило зерно, решта припадала переважно на метали та іншу великогабаритну продукцію.
Перенаправлення таких вантажів на залізничний та автомобільний транспорт, а також через Дунайські порти обходиться дорожче й займає більше часу. За оцінками компаній, які раніше користувалися портами Великої Одеси, а тепер відправляють вантажі через Дунай, логістика подорожчала щонайменше на 30%.
Додатковий тиск створює зростання вартості палива, пов’язане, зокрема, з кризою на Близькому Сході. У результаті збільшення транспортних витрат зумовлене як внутрішніми військовими чинниками, так і зовнішньою економічною ситуацією.
Подорожчання перевезень особливо відчутно для аграрних підприємств та інших експортерів. Компанії змушені вирішувати, чи відправляти продукцію зараз з урахуванням високих витрат, чи чекати відновлення повноцінної роботи морського коридору.
Як держава підтримує перевізників
Окремим напрямком роботи залишається розвиток автомобільних перевезень. За час повномасштабної війни їхні обсяги суттєво зросли. Це стосується як вантажного, так і пасажирського транспорту, оскільки цивільна авіація в Україні не функціонує.
Одним із важливих інструментів підтримки став транспортний безвіз із Європейським Союзом. Завдяки цій угоді українські перевізники можуть виконувати двосторонні та транзитні рейси до країн ЄС без колишніх обмежень щодо кількості дозволів.
Раніше брак дозвільних документів змушував українські компанії звертатися до іноземних перевізників, що збільшувало вартість доставки. Тепер розширення можливостей для вітчизняного бізнесу дозволяє йому активніше конкурувати на європейському ринку.
Україна також укладає аналогічні угоди з іншими державами. Зокрема, домовленості щодо транспортних перевезень було досягнуто з Марокко та Узбекистаном. За словами Деркача, переговори щодо розширення географії міжнародного сполучення тривають.
Крім того, для транспортних компаній доступні програми кредитування, які розробляються Міністерством економіки спільно з банками та бізнесом.
Ще один захід підтримки передбачає можливість отримати компенсацію за пошкоджений вантажний транспорт — до 5 млн грн. Паралельно формується модель страхування військових ризиків для суден, що заходять у порти Великої Одеси. Це має допомогти відновити довіру перевізників і стимулювати повернення суден на українські маршрути.
Для перевізників запровадять нові вимоги
Україна продовжує приводити правила роботи автомобільних перевізників у відповідність до європейських стандартів. За словами заступника міністра, відповідні зміни планувалося затвердити в листопаді 2026 року.
Після їхнього впровадження у перевізників буде рік на виконання нових вимог та отримання відповідних дозвільних документів.
Йдеться не лише про технічний стан транспорту та дотримання режиму праці й відпочинку водіїв. Нові правила передбачають додаткові вимоги до фінансової стійкості компаній, їхньої ділової репутації та професійної компетентності.
Зокрема, перевізник повинен буде підтвердити фінансову спроможність, щоб гарантувати можливість відшкодувати збитки у разі втрати або недоставки вантажу.
Також вводиться поняття ділової репутації. Компанії, які порушують транспортне законодавство, можуть отримати статус недобросовісного перевізника.
Ще одне нововведення стосується підготовки фахівців. У транспортних компаніях має працювати менеджер-управитель, який має відповідний сертифікат. Для цього Україна створює нову професійну кваліфікацію, систему навчання та складання іспитів.
На кордоні створюють додаткові маршрути
Серйозною проблемою залишаються черги на українському кордоні. Ситуацію ускладнюють пошкодження пунктів пропуску внаслідок російських атак.
Як повідомив Деркач, протягом 2026 року постраждали п’ять пунктів пропуску, переважно в Одеській області. Серед них — переходи на кордоні з Молдовою та поромний пункт Орлівка, що з’єднує Україну з Румунією.
Незважаючи на руйнування, роботу кожного з цих об’єктів вдалося відновити протягом 24 годин. Для цього використовуються модульні конструкції, які можна оперативно доставляти та замінювати у разі пошкодження.
Однак держава має намір не тільки відновлювати постраждалі об’єкти, а й створювати альтернативні варіанти перетину кордону. Один із підходів — організація спільних пунктів пропуску безпосередньо на території сусідніх держав.
Такий механізм уже застосовується на окремих напрямках із Польщею та Молдовою. Зараз Україна опрацьовує запуск ще двох спільних пунктів пропуску на території Молдови.
Переговори щодо подібних рішень ведуться також із Польщею та іншими сусідніми країнами ЄС. Для цього необхідно узгодити юридичні механізми роботи українських служб за кордоном і створити відповідну інфраструктуру.
Додаткову роль в управлінні транспортними потоками відіграє електронна черга «єЧерга». Вона дозволяє збирати дані про кількість транспортних засобів, напрямки руху, характер вантажів та документи. Ця інформація використовується для аналізу ситуації та підготовки подальших змін у роботі прикордонних пунктів.
Електронні документи та нові правила перевезень
Ще один напрям реформ — перехід на електронні товарно-транспортні накладні (ТТН). Зараз водіям доводиться возити з собою паперові документи та оновлювати їх у разі зміни ваги або складу вантажу.
За словами Деркача, цифрова система вже розроблена й працює. До неї підключилися понад 10 операторів електронного документообігу. Поки що перевізники можуть самостійно обирати між паперовим та електронним форматом, однак уряд підготував законопроект, який передбачає обов’язковий перехід на електронні ТТН з 2028 року.
Це нововведення має спростити перевірки вантажів і допомогти боротися з перевезенням товарів із порушенням встановлених вимог. Зокрема, електронні документи дозволять ефективніше виявляти перевантажені вантажівки, які чиновник назвав однією з основних причин руйнування українських доріг.
Дефіцит водіїв: галузь залучає жінок
Транспортні компанії також стикаються з нестачею персоналу. Через мобілізацію та зростання обсягів перевезень підприємствам дедалі складніше знаходити водіїв. У результаті виникають ситуації, коли у компанії є вантажівка та замовлення, але немає людини, яка могла б виконати рейс.
Бізнес звертається до держави з проханнями розширити можливості найму працівників. При цьому компанії поступово залучають до роботи жінок, молодь та ветеранів.
Два роки тому міністерство запустило програму підготовки жінок-водіїв вантажного транспорту. Спочатку планувалося навчити 100 учасниць, проте всього за кілька днів організатори отримали понад 1000 заявок.
Більшість жінок, які пройшли навчання, вже працюють у транспортних компаніях. Програми підготовки також поширюються на водіїв автобусів.
Як зазначив Деркач, роботодавці поступово адаптуються до залучення жінок: облаштовують необхідні приміщення та створюють більш комфортні умови праці.
Платні дороги: закон планують ухвалити до кінця 2027 року
Україна має створити законодавчу базу для запровадження платних доріг у рамках зобов’язань перед Європейським Союзом. При цьому європейські вимоги насамперед передбачають оплату користування дорогами комерційним транспортом — вантажівками та автобусами.
За словами Деркача, відповідний законопроєкт планується ухвалити до кінця 2027 року. Однак це не означає, що вже наступного року в Україні обов’язково з’являться перші платні траси.
Існує кілька варіантів реалізації такої системи. Один із них — державно-приватне партнерство, за якого приватний інвестор будує або розширює дорогу, а потім отримує компенсацію за її утримання та вкладені кошти протягом певного періоду.
Зокрема, розглядається модель, за якою будівництво триває два роки, а подальше обслуговування дороги — ще 13 років. Загальна тривалість проєкту становить 15 років.
Такий механізм дозволить залучати приватні інвестиції до розвитку дорожньої інфраструктури, оскільки можливостей державного бюджету для масштабного будівництва та ремонту в найближчі роки буде недостатньо.
Ринок таксі хочуть вивести з тіні
Ще одна запланована реформа стосується ринку таксі. За оцінкою Деркача, легально працюють лише близько 5% учасників цього ринку, тоді як решта 95% надають послуги без відповідних ліцензій.
Зокрема, проблема стосується водіїв, які працюють через онлайн-платформи. Самі сервіси позиціонують себе як посередників, що надають інформаційні послуги, тоді як фактичні перевезення здійснюють водії без ліцензій.
За оцінками міністерства, в Україні налічується близько 200 тис. таких водіїв. Через несплату податків бюджет щорічно недоотримує близько 10 млрд грн.
Ще один аргумент на користь реформи — безпека пасажирів. Зараз клієнт не завжди може перевірити професійну підготовку водія, технічний стан автомобіля та наявність страховки.
Замість колишньої складної процедури ліцензування пропонується створити спеціальний портал таксистів. Реєстрація на ньому буде добровільною та доступною для фізичних осіб. Перевірка документів, водійського посвідчення, технічного огляду автомобіля, страховки та відсутності судимостей за тяжкі злочини проти людини проводитиметься автоматично.
Пасажири зможуть отримувати інформацію про водія та автомобіль через додаток і QR-код, розміщений у машині.
Законопроект про реформу таксі вже направили до Кабінету міністрів. Після його розгляду документ планують передати до Верховної Ради.
Коли в Україні можуть відновити авіасполучення
Питання відновлення цивільної авіації залишається відкритим. За словами Деркача, міністерство готується до запуску авіасполучення, щоб Україна могла відновити польоти, щойно це стане фізично можливим.
Відомство співпрацює з двома державними аеропортами — Борисполем і Львовом. Вони зберігають функціональні можливості та частину персоналу. Однак для повноцінного відновлення польотів необхідно вирішити проблему кадрів, оскільки багато фахівців звільнилися, виїхали за кордон або приєдналися до Збройних сил України. Крім того, працівникам авіаційної галузі необхідно поновити діючі професійні сертифікати.
Головною перешкодою залишається безпека. Україна має гарантувати безпеку зльоту та посадки літаків, перебування повітряних суден в аеропортах та безпеку пасажирів. Поки що повністю забезпечити такі умови неможливо.
Паралельно міністерство обговорює з іноземними партнерами механізми страхування авіаційних ризиків. При цьому, як підкреслив Деркач, деякі закордонні авіакомпанії готові розглядати можливість повернення в Україну, якщо буде забезпечено необхідну безпеку.
Таким чином, відновлення авіасполучення залежить не лише від готовності аеропортів і перевізників, а насамперед від можливості гарантувати безпеку польотів.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що Україна опрацьовує часткове відкриття повітряного простору.
Також Dengi.ua писали про те, що в Україні розглядають можливість запровадження платних автомобільних доріг до кінця 2027 року.
