Минулого року, щоб скоротити дефіцит бюджету, Україна вже вдалася до непопулярного заходу - збільшення податкового навантаження на громадян і бізнес. Тоді ж обговорювалася можливість підвищення податку на додану вартість (ПДВ), оскільки кожен додатковий відсоток ставки може приносити близько 40 млрд грн на рік. Україні поки що вдається уникати підвищення ПДВ, але питання залишається відкритим.
Про це пише "БізнесЦензор".
Зазначається, що ПДВ - непрямий податок, що стягується зі споживачів усіх товарів і послуг, включно з тими, хто працює неофіційно. За оцінками, сірі трудові відносини щорічно завдають бюджету збитків у розмірі 115-230 млрд грн. Однак у підсумку від підвищення ПДВ відмовилися, обравши замість цього військовий збір.
Видання описує причини, які можуть підштовхнути до підвищення податків. Серед них:
- Військові витрати
Повідомляється, що надії на послаблення або припинення бойових дій вселяють певний економічний оптимізм. Однак навіть при зниженні бойової активності, витрати на армію суттєво не зменшаться. При цьому навіть завершення війни не скасує потребу в значному військовому бюджеті.
"Лише цього року на сектор безпеки та оборони Україна спрямувала рекордну суму - 2,23 трлн грн, що становить 26,3% ВВП", - підкреслює видання.
- Скорочення міжнародної підтримки
Зазначається, що Нацбанк переглянув прогноз міжнародної допомоги на 2025 рік у бік збільшення - з $38,4 млрд до $55 млрд. Згідно з Мінфіном, потреба на поточний рік становить $39,3 млрд, а надлишок планують використати 2026 року. Однак уже наступного року очікувані обсяги підтримки впадуть до $17,3 млрд, а 2027 року - до $15 млрд, що викликає занепокоєння.
- Обслуговування держборгу та обмежені ресурси
Необхідно враховувати і навантаження з обслуговування держборгу. На початок травня Україна ще не дійшла згоди з кредиторами щодо реструктуризації ВВП-варантів. Хоча переговори тривають і можуть завершитися позитивно, обговорення можливого дефолту вже активно циркулює в ЗМІ.
Повідомляють, що станом на 31 березня 2025 року загальний обсяг державного та гарантованого боргу становив 7,12 трлн грн ($171,73 млрд), з яких 5,21 трлн грн ($125,65 млрд) - це зовнішні запозичення. МВФ прогнозує зростання держборгу до 110% ВВП поточного року. Можливості залучати кошти всередині країни майже вичерпані: Мінфін планує отримати чистими лише 17 млрд грн від розміщення облігацій внутрішньої держпозики.
- Європейська інтеграція та податкова гармонізація
Нацстратегія доходів до 2030 року передбачає необхідність приведення української податкової системи у відповідність до директив ЄС - зокрема, скасування пільг і знижених ставок ПДВ. Такий крок може збільшити доходи бюджету на 0,6% ВВП. У середньому по ЄС ставка ПДВ становить 21,8%, тоді як в Україні вона дорівнює 20%.
У багатьох країнах, включно з Польщею (23%), діють вищі ставки. Рекордні показники в Угорщини (27%) і країн Скандинавії, де ставки доходять до 25-25,5%.
Водночас, як пише видання, підвищення ПДВ - не є панацеєю оскільки:
- Збільшення ставки ПДВ до 22% могло б принести додатково близько лише 80 млрд грн на рік. Однак у масштабах потреб країни це незначна сума.
- За підсумками 2024 року, річний план зі збору ПДВ виконано лише на 92% - бюджет недоотримав 61 млрд грн.
- На 1 квітня 2025 року ПДВ становив лише 22% усіх надходжень до бюджету (492,9 млрд грн), включно з 85,1 млрд грн від внутрішнього ПДВ з урахуванням відшкодування і 118,8 млрд грн від імпортного.
- Підвищення податків несе ризики: зростання тіньової економіки, зниження споживчого попиту, падіння ділової активності, обмежене кредитування через високу ключову ставку (15,5%), а також проблеми з логістикою і брак кадрів.
Чиновники стверджують, що податки залишаються без змін - поки що
Видання також наводить думки представників фінансового блоку уряду і парламенту щодо можливого підвищення податків.
"МВФ не відвідував, рекомендації не отримував, але можу вам відповідально заявити, що ні, про підвищення ПДВ не йдеться і не йдеться. Принаймні в цьому скликанні парламенту", - зазначив голова парламентського Комітету з фінансових питань Данило Гетманцев.
Він додав, що перед можливим переглядом ПДВ варто насамперед використати потенціал детінізації економіки, включно з реформою митниці та БЕБ, а також ліквідацію неефективних видатків і використання внутрішніх запозичень. Також він нагадав, що в разі закінчення воєнного стану ставка військового збору автоматично знизиться до 1,5% відповідно до чинного законодавства.
Міністр фінансів Сергій Марченко також підтвердив, що уряд не планує підвищувати податки до кінця 2025 року.
"У нас достатньо запасів, заходів, які ми зробили і робимо протягом року, що дають нам змогу не звертатися до парламенту щодо додаткового підвищення податків. Тому цього року в нас немає планів щодо підвищення податків", - підкреслив міністр.
За його словами, перегляд податкової політики не планується і під час підготовки бюджету на 2026 рік.
Раніше ми писали про те, що українська делегація обговорила з МВФ джерела наповнення бюджету в 2026 році, серед яких розглядалося підвищення ставки ПДВ і введення прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб.
