Старт 2021 року виявився для банківської системи не найбадьорішим. Прибуток знизився, а доходи впали. Проте банкіри не втрачають настрою і вважають, що до кінця року все буде йти досить успішно - краще, ніж у попередні 12 місяців. Навіть на пожвавлення кредитування розраховують.
Чистий прибуток банківської системи в першому кварталі 2021 року сягнув майже 11 млрд. грн. Це на 33% менше, ніж фінансовий результат банків за січень-березень 2020 року. Головний фактор, який вплинув на зниження прибутку - переоцінка держоблігацій (ОВДП) у портфелях банків через зниження їхньої прибутковості.
Але зате збитковими за підсумками першого кварталу 2021 року стали лише сім банків. Роком раніше в мінусі було 11 фінустанов. П'ять найбільш рентабельних банків сконцентрували в січні-березні 2021 року 57% прибутку, тоді як за підсумками 2020 року їм дісталося 83% заробітку. Це означає, що конкуренція на ринку стає дедалі жорсткішою, і тому заробітки розподіляються більш рівномірно.
Утім, за підсумками одного лише кварталу рано робити висновки. Адже він був невдалим для всієї економіки через чергову хвилю локдаунів, яка прокотилася країною. Тож ще є час надолужити згаяне і закінчити 2021 рік із результатами, які будуть кращими за підсумки кризового 2020 року.
Збитки - у минулому
П'ятірка найприбутковіших банків за підсумками першого кварталу має такий вигляд (у порядку убування): ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, ПУМБ, Альфа-Банк і Універсал Банк. Якщо порівнювати з результатами 2020 року, то новоприбулий у ТОП-5 тільки один - Універсал Банк, який прийшов на зміну ОТП Банку.
Найбільший збиток отримали (у порядку зростання): Альпарі Банк, АП Банк, Український банк реконструкції та розвитку, БТА Банк і Правекс Банк. Порівняно з минулими часами не виглядає надто гнітюче навіть збиток Правекс Банку, який отримав найбільший від'ємний фінансовий результат - 56 млн. грн.
Чому збитків стало менше? Поступово чистять кредитні портфелі, і тому зменшується обсяг відрахувань у резерви. Ну і підчищають старі хвости - позбавляються занадто дорогих пасивів. Ось приклад: за підсумками 2020 року найбільший збиток зафіксував Укрексімбанк, який проводив масштабні відрахування в резерви. Голова правління Укрексімбанку Євген Мецгер (був призначений рік тому) заявив, що цей результат був прогнозованим, і він сподівається на те, що банк до таких поганих показників більше ніколи не повернеться. І справді, за підсумками 1-го кварталу Укркесімбанк отримав 325 млн грн прибутку, зокрема й за рахунок позбавлення від частини дуже дорогих пасивів.
На другий квартал банки дивляться з більшим оптимізмом. "Ми очікуємо, що за підсумками півріччя фінансовий результат банківського сектору може дещо покращитися у зв'язку із закінченням карантину та послабленням обмежень, пов'язаних із COVID-19. Внаслідок цього банки почнуть активніше кредитувати як корпоративний сектор, так і роздрібний сегмент", - прогнозує Світлана Баша, керівниця головного фінансового управління Правекс Банку.
Це збігається з прогнозами експертів про прискорення темпів зростання ВВП з другого півріччя, що, безумовно, позитивно вплине і на фінансовий сектор.
Серед ризиків, які можуть погіршити рентабельність, - майбутня реструктуризація валютних кредитів. Нагадаємо, що у квітні набули чинності три закони - №№ 1381-IX, 1382-ІХ і 1383-ІХ, які дають право позичальникам-фізособам реструктурувати кредити, номіновані в іноземній валюті (передусім, це - іпотека).
Найбільше втратять банки, у портфелях яких залишилося ще багато таких кредитів. Обсяг їхніх збитків безпосередньо залежатиме від різниці між курсом, за яким проводиться реструктуризація, і поточним ринковим курсом.
"Крім того, можливі зміни в прибутковості можуть бути спричинені конкуренцією у сфері кредитування, збільшенням вартості залучення депозитів або переглядом регулювання банківського сектору", - вважає Себастіан Рубай, заступник голови правління ПУМБу за напрямом роздрібного бізнесу.
Додамо і нагадаємо: ставки, що знизилися за ОВДП, які знову розміщуються, теж зменшать прибутковість.
Заробляють на хвилі
Зрозуміло, що основна причина зниження прибутковості - скорочення загальних банківських доходів. Їхній обсяг (з урахуванням результатів переоцінки та операцій купівлі-продажу) за перший квартал 2021 року становив 55,5 млрд грн, це на 15% менше, ніж роком раніше. Водночас процентні доходи впали на 2%, а комісійні, навпаки, зросли на 21%. Частка процентних доходів у першому кварталі становила 68,8%, комісійних - 35,6%. Варто зауважити, що частка комісійних доходів зростає вже давно. Але за останні роки півтора вона збільшилася особливо відчутно: наприклад, за підсумками 2019 року комісійні доходи займали в структурі заробітку банків 24,1%, а тепер - уже третину.
У цьому немає нічого дивного, оскільки зниження кредитної активності сильно вплинуло на процентні доходи банків. Водночас перехід на дистанційне обслуговування, навпаки, підстьобнув зростання комісійних доходів.
"Ми розраховуємо на подальше збільшення чистого комісійного доходу, оскільки і банки, і їхні клієнти дедалі більше переходять на безготівкові операції", - коментує Янніс Кіріакопулос, соцптгу manager Піреус Банку в Україні.
Витрати банківського сектора теж трохи просіли - на 10% рік до року. Очікувано, знизилися процентні витрати, на 29%, порівняно з першим кварталом 2020 року. Причина - у падінні вартості залучених від клієнтів ресурсів. На початку квітня 2020 року банки пропонували за гривневими депозитами 11-12% річних. У квітні 2021 року було складно знайти вклади вище, ніж під 8-9% річних (зрозуміло, якщо ми говоримо про надійні банки).
Комісійні витрати зросли на цілих 33%. І так зрозуміло, чому: це сталося слідом за зростанням комісійних доходів - банки стали більше платити один одному.
Вкладники нікому не потрібні?
Ставки за депозитами для населення - на дні, в буквальному сенсі. У середині травня Український індекс ставок за депозитами фізосіб (UIRD) для гривневих вкладів становив 6,96-8,21% річних, залежно від їхнього терміну.
Причина в тому, що банківська система буквально сочиться ліквідністю. "Банки не потребують ресурсів, про що красномовно свідчать ставки депозитів, які зафіксувалися в середньому на 8% річних у гривні та наближаються до нуля в іноземній валюті. Надлишок ліквідності виник через зростання заощаджень домогосподарствами на тлі стагнації ділової активності у зв'язку з пандемією", - розповідає Андрій Прусов, заступник голови правління банку "Форвард". З ним погоджується і Світлана Баша - на її думку, у банків поки що немає гострої необхідності підвищувати ставки і боротися за ресурси.
Але нагадаємо, що керівники найбільших банків ще наприкінці 2020 року зізнавалися Dengi.ua , що клієнти розміщують кошти на депозитах вкрай неохоче. Особливо на довгий термін. Тому зростання ставок за вкладами в першій половині 2021 року неминуче.
В унісон зі скепсисом вкладників грає статистика: обсяг строкових депозитів за перший квартал 2021 року скоротився на 0,82%, зросла тільки сума коштів на вимогу, на 2,44%.
Якщо відтік коштів із депозитних рахунків продовжиться, банки будуть змушені підвищувати ставки. До того ж, НБУ у квітні підняв облікову ставку до 7,5% під приводом того, що треба стримувати інфляційні процеси. А зростання облікової ставки впливає на вартість залучених банками ресурсів.
"У частині депозитів підвищення облікової ставки призвело до того, що відсоткові ставки припинили своє зниження, і в деяких банках навіть трохи пішли в ріст", - каже Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку.
Важливо враховувати і той факт, що банки мають намір нарощувати обсяги видачі кредитів. А отже, ліквідність їм точно знадобиться, і потрібно буде її підтримувати.
Кредити будуть!
Так-так, банки пророкують пожвавлення в кредитуванні. "Банківська система відзначає підвищення попиту на кредити для домогосподарств і бізнесу, і це хороший показник відновлення економіки", - запевняє Сергій Наумов.
І це незважаючи на те, що кредитоспроможність клієнтів - зовсім не дуже. Та й особливим бажанням брати в борг вони не блищать. Обсяг виданих кредитів фізособам за перший квартал зріс трохи більше ніж на 5,6%. Переважно це - короткі позики, без застави, на всілякі чайники, пральні машинки та холодильники. Портфель корпоративних кредитів зріс за січень-березень на 0,7%.
На динаміку кредитування фізосіб впливатиме державна програма іпотечного кредитування під 7% річних. За березень-квітень за держпідтримки банки видали понад 150 кредитів на загальну суму 124 млн. грн. Зрозуміло, це поки що слізки. Але поява такої програми однозначно йде на користь усьому ринку.
"Розвиток іпотеки позитивно впливає на ринок банківських послуг. І, як це не парадоксально, збільшення інфляції сприятиме зростанню іпотечного кредитування навіть за наявних, порівняно високих ставок. Подальшому збільшенню обсягів іпотеки сприятиме і зростання цін на нерухомість. Перспективи оптимістичні", - міркує Андрій Прусов.
З дешевих кредитів бізнесу поки що доступна програма "5-7-9". Вона наймасштабніша й охоплює різні сфери економіки. За даними Мінекономрозвитку, за весь час існування програми банки видали 15,4 тис. кредитів на суму майже 40 млрд грн. Щоправда, програма не виконала головного свого завдання - не збільшила видачу нових кредитів. Вона лише знизила для старих позичальників вартість обслуговування старих, оскільки переважна більшість кредитів видавалася для рефінансування старих.
Але ось за звичайними "комерційними" кредитами банки не поспішають знижувати ставки. І перспективи досить туманні. Підвищення облікової ставки НБУ може стримати здешевлення кредитів. "Оскільки розрив між ставкою НБУ і ринковою ставкою зменшується, а вимоги до капіталу з боку Нацбанку зростають, банки можуть навіть підвищувати свої ставки за кредитами", - вважає Янніс Кіріакопулос.
При цьому дедалі частіше банки розраховуватимуть кредитні ставки в індивідуальному порядку, виходячи з платоспроможності та кредитної історії конкретного позичальника. Тому сумлінні клієнти цілком можуть розраховувати на знижку в розмірі 2-3 п. п.
Два кроки до продажу
У державних банків - свої турботи. На носі приватизація, тому ключове завдання їхнього керівництва - розчищення проблемних активів (NPL). Взагалі, справа з "поганими" кредитами вже рухається, але повільно. На початок 2021 року частка NPL у портфелях державних банків скоротилася лише на 1 п. п. - до 56,4%. Найбільший обсяг таких кредитів у ПриватБанку - їхня частка в його портфелі перевищує 70%.
Національний банк уточнює, що боротьбу з непрацюючими активами держбанки розпочали тільки 2020 року. Тому вони фізично не встигають швидко впоратися з таким валом "проблемки". Протягом 2020 року держбанки списали заборгованість на суму 31 млрд. у національній валюті та 3,1 млрд. - у доларовому еквіваленті.
Водночас є план роботи з проблемною заборгованістю, який передбачає скорочення NPL у портфелях держбанків на 305 млрд грн протягом трьох років. А ще 2020 року в державних банків з'явилася можливість не просто списувати безнадійні кредити, а й продавати їх. Як це робить, наприклад, Фонд гарантування вкладів фізосіб. За ідеєю, це має прискорити процес розчищення NPL.
"У квітні 2020 року Кабінет Міністрів вніс зміни до порядку управління непрацюючими кредитами державними банками, передбачивши для них можливість реалізовувати NPL з дисконтом. Це - важливий крок, оскільки державні фінустанови, здебільшого, списували погані кредити за рахунок резервів. Ніхто з них кейси не продавав у принципі", - пояснює Андрій Волков, керуючий партнер фінансової групи Investohills, яка спеціалізується на роботі з проблемними активами.
Що стосується приватизації держбанків, то, по суті, почався процес входження приватних інвесторів у капітал Укргазбанку. Міжнародна фінансова корпорація (IFC), як очікується, отримає 20% акцій банку в обмін на виданий Укргазбанку кредит у розмірі 30 млн. євро.
Другим у черзі на продаж може стати Ощадбанк. Для цього в його правління ввели Олену Малинську, вона відповідатиме за підготовку банку до приватизації. Також у квітні Кабмін схвалив законопроєкт про приєднання банку до ФГВФО. Це одна з умов приватизації. І хоча точних термінів продажу Ощадбанку досі немає, серед потенційних покупців фігурує Європейський банк реконструкції та розвитку.
Третій кандидат - ПриватБанк. Але з ним найскладніша ситуація, оскільки банк обплутаний незліченними судовими позовами, пов'язаними з його колишніми власниками. Тому голова НБУ Кирило Шевченко в одному з інтерв'ю розлого повідомив, що ПриватБанк буде "...скоро виставлено на продаж". Але коли це "скоро" станеться, невідомо. Ми не бачимо можливості продати банк за адекватну ціну раніше 2023 року.
І протилежний тренд: 17 травня голова Укрпошти Ігор Смілянський оприлюднив інформацію про те, що держкомпанія готує купівлю невеликого банку без філій і відділень, читай - хоче купити банківську ліцензію. І що вже почала шукати оцінювачів, щоб потім її не звинуватили в купівлі банку за завищеною ціною. Так Смілянський хоче обійти проблему з провалом законопроєкту про отримання Укрпоштою банківської ліцензії - шляхом купівлі маленького банку, який буде представлений у всіх відділеннях держкомпанії.
Чекають на "зелене світло"
Банкам із російським капіталом не позаздриш. Їх в Україні залишилося всього два - Промінвестбанк і Сбербанк. З одного боку, українська влада тисне на росбанки санкціями, декларуючи, що хоче підштовхнути до продажу цих фінустанов новим власникам, які не пов'язані з Російською Федерацією. У березні Володимир Зеленський схвалив рішення РНБО, яке продовжує ще на три роки санкції проти Промінвестбанку та Сбербанку. Рішення РНБО передбачає заборону на будь-які фінансові операції з переказу коштів або виведення капіталу за межі України на користь пов'язаних із банками осіб. Це означає, що банки не можуть проводити жодних операцій зі своїми материнськими структурами в РФ. Тобто не зможуть повертати кредити рефінансування, наприклад.
З іншого боку, спроби продати обидва банки поки що не увінчалися успіхом. Ще в березні 2020 року відбувся аукціон, у рамках якого на біржі ПФТС було продано 99,77% акцій Промінвестбанку структурам, пов'язаним із бізнесменом і ексвіцепрем'єр-міністром Сергієм Тігіпком. Продаж Промінвестбанку відбувся в рамках виконавчого провадження щодо стягнення компенсації пов'язаними з групою "Приват" компаніями. Це сума в 169,8 млн. дол. за нерухомість, якої група позбулася в Криму після його анексії. Але НБУ цю угоду не погодив, а Зовнішекономбанк намагається в українських судах домогтися визнання її незаконною.
Промінвестбанк, тим часом, втрачає клієнтів і списує кредити. У 2019-2020 роках він відрахував у резерви майже 20 млрд грн. При цьому обсяг кредитного портфеля банку з 1 січня 2020 року по 4 квітня 2021 року скоротився на півмільярда гривень, а депозитний портфель "схуд" удвічі.
На Сбербанк взагалі поки що немає нових претендентів - після того, як Яків Смолій демонстративно відмовляв тим, хто був готовий купити. Щоправда, керівництво Сбербанку Росії, якому належить українська дочка, заявляє, що постійно веде переговори з потенційними покупцями. Але найімовірніше, спільної мови не можуть знайти з регулятором. Хоча це неточно.
Стрес-тести і трохи нормативки
Без стрес-тестування банків 2021 року не обійдеться. Нацбанк для цього на початку травня затвердив методику проведення стрес-тестів. Початок "випробування" заплановано на травень, його мають пройти 30 банків, сукупні активи яких перевищують 93% активів усього банківського сектору. По суті, це всі великі банки, які увійшли до рейтингу стійкості Dengi.ua . Результати стрес-тестів НБУ оприлюднить до кінця 2021 року. Кому вони на той момент ще будуть потрібні, якщо умови зміняться і показники банків - теж?
Стрес-тестування традиційно враховуватиме базовий і несприятливий сценарії. Прогнозний горизонт - три роки. "З огляду на те, що 2020 року банки пройшли через кризові явища, ймовірність несприятливого сценарію для стрес-тестування - помірно негативна, але достатня для того, щоб оцінити стійкість банківського сектору до глибоких і затяжних криз", - ідеться в повідомленні Нацбанку.
Стрес-тест передбачає реалізацію кредитного та ринкового (відсоткового та валютного) ризиків. Оцінка кредитного ризику враховує, що до 10-15% гривневих кредитів можуть стати непрацюючими. Процентний ризик ґрунтується на зростанні депозитних ставок і ринкових ставок прибутковості за ОВДП і муніципальними цінними паперами. Валютний ризик враховує незбалансованість валютної позиції банків і можливу девальвацію гривні. До того ж НБУ оцінить вплив на банки регуляторних змін, які заплановані на найближчі три роки.
За результатами стрес-тестів Нацбанк визначить необхідний рівень достатності капіталу. Банки, у яких цей індикатор не дотягне до нормативу, будуть змушені скласти програму докапіталізації. Нагадаємо, що вимоги докапіталізації під надуманими приводами були одним з основних інструментів тиску на банківську систему за часів правління Гонтаревої-Смолія. Ринком ходили чутки навіть про "обілечування" акціонерів під цими приводами, але ми, звичайно, в таке не віримо.
Нові регуляції: що там
Серед найсвіжіших регуляцій - нові правила складання договорів між банками і клієнтами. Вони набули чинності 27 квітня. При оформленні споживчих кредитів, депозитів, при відкритті рахунків, банк зобов'язаний надавати повну інформацію про послуги (зокрема дані про додаткові платежі, умови зміни відсоткових ставок тощо), викладати тексти договорів шрифтом, що буде легко читабельний. Крім того, банк не має права вимагати від клієнта оплати тих послуг, які він ще не отримав.
Друге нововведення - зміна вимог до учасників системи ідентифікації BankID. НБУ посилив умови передачі даних користувачів BankID, посилив контроль за дотриманням умов укладених договорів і відповідальності абонентів системи BankID.
Серед інших нововведень, які мають відбутися 2021 року, впровадження нормативу довгострокової ліквідності NSFR, він замінить чинний норматив Н6 (НБУ повною мірою застосовуватиме NSFR з 1 квітня 2022 року), а також початок імплементації механізмів оцінювання достатності внутрішнього капіталу та внутрішньої ліквідності банків ICAAP/ILAAP. З їхньою появою повністю перетворяться системи управління ризиками в банках, завдяки чому банківська система має стати більш надійною та витривалою.
* Рейтинг складено на основі звітності банків, опублікованої НБУ в травні-2021 (дані на 1 квітня 2021 року). У таблиці середніх і невеликих - банки з активами менше ніж 15 млрд. грн. і депозитним портфелем понад 1 млрд. грн. на 01.04.2021. Зміна в таблицях - за 1-й квартал 2021 року.
** Якщо зміна +100%, це означає, що на 01.01.2021 сума коштів НБУ на рахунках банку становила 0.
* Рейтинг складено на основі звітності банків, опублікованої НБУ в травні-2021 (дані на 1 квітня 2021 року). У таблиці середніх і невеликих - банки з активами понад 15 млрд. грн. і депозитним портфелем понад 1 млрд. грн. на 01.04.2021. Зміна в таблицях - за 1-й квартал 2021 року.
** Якщо зміна +100%, це означає, що на 01.01.2021 сума коштів НБУ на рахунках банку становила 0.
Як ми рахували?
Для рейтингу використано звітність банків станом на 01.04.2021, яка опублікована Нацбанком у розділі "Статистика". До рейтингу великих роздрібних банків увійшли банки з активами понад 15 млрд. грн. і депозитами фізосіб понад 1 млрд. грн. До рейтингу надійності середніх і невеликих роздрібних банків увійшли банки з активами менше ніж 15 млрд. грн. і портфелем депозитів фізосіб понад 1 млрд. грн.
До рейтингу вже традиційно не потрапив Промінвестбанк, у якого продовжує стрімко скорочуватися портфель депозитів. За період із січня 2020 року по квітень 2021-го обсяг вкладів фізосіб у цьому банку зменшився більш ніж на 40%. Крім цього, у Промінвестбанку є репутаційні проблеми - це зірвана угода з продажу фінустанови бізнесменові Сергію Тігіпку. З цієї ж причини ми не включаємо в рейтинг і Сбербанк: його акціонери досі під санкціями, що негативно відбивається на клієнтах банку.
У категорії великих банків новачків за підсумками першого кварталу немає. Нагадаємо, що з 2021 року до цієї групи потрапили Кредит Дніпро і банк "Восток". Новим учасником рейтингу середніх і невеликих банків став КІБ (Комерційний індустріальний банк), за перший квартал 2021 року він наростив портфель депозитів фізосіб на 13% і зміг акумулювати 1 млрд. грн. коштів населення.
Банківська звітність не завжди не відображає повну реальну ситуацію "фінансового здоров'я" банку, тому кількість фінансових показників у нашому рейтингу скорочено до мінімуму. Ми прибрали з розрахунків фінансовий результат, скоригований на відрахування в резерви, віднесений до пасивів. Також не враховувалися приріст/скорочення регулятивного капіталу і норматив адекватності регулятивного капіталу. На нашу думку, всі ці показники сьогодні не відображають реальний фінансовий стан банку. Тому ми приділили увагу таким параметрам:
Відношення коштів фізосіб до власного капіталу. Що більше це співвідношення, то менше шансів, що банк зможе самостійно розрахуватися з вкладниками в разі виникнення проблем. Ваговий коефіцієнт 0,2.
Надійність (репутація) акціонера. Практика показує, що найтурботливішими власниками банків є європейські банківські групи та держава. Саме вони готові в потрібний момент підтримати свій банк, вливши додаткову порцію капіталу. Наявність в акціонерах фінансових груп і/або фізосіб, що піддаються санкціям і/або кримінальним переслідуванням - негативний фактор. Банки, у бенефіціарів яких є прогалини в діловій репутації, апріорі отримують оцінку нижче. Ваговий коефіцієнт 0,4.
Проблеми з виплатою вкладів. Наявність скарг на складнощі з виплатою вкладів є хоч і дещо суб'єктивною, але цілком виразною ознакою фінансових проблем у банку. Хоча варто зауважити, що за останні кілька років практично ні в кого з надійних банків не виникало складнощів із поверненням депозитів. Ваговий коефіцієнт 0,2.
Ставка залучення вкладів у гривні на три місяці. Показник оцінювався у зв'язці з Українським індексом ставок за вкладами фізосіб (UIRD). Банки, що залучають короткі гривні за ціною, нижчою і рівною тримісячній ставці UIRD у гривні, отримали вищий бал (1), решту оцінювали за принципом: що вища ставка, то менший бал. Завищена прибутковість за короткими вкладами свідчить про проблеми з ліквідністю у фінустанови та суттєво впливає на її стійкість. Ваговий коефіцієнт 0,2.
