Прогнози врожаю зернових в Україні цьогоріч варіюються в традиційному діапазоні - від найбільш обережних до максимально обнадійливих - і коливаються між 55 і 65 мільйонами тонн. Для порівняння: у 2024 році обсяг збору зернових склав 56,2 млн тонн. При цьому заробітки від експорту агропродукції можуть перевищити 20 млрд доларів.
Про це пише "Дзеркало тижня", передають Dengi.ua .
Видання дає прогнози щодо врожаю зернових та робить аналіз ринків збуту української сільськогосподарської продукції у 2025 році. Так серед основних експортних позицій, картина розподіляється наступним чином:
- Пшениця. Площа посівів продовжує знижуватися, і очікувані обсяги врожаю коливаються в межах від 18,9 до 23,4 млн тонн (згідно з даними USDA).
- Ячмінь. Потенційний обсяг виробництва варіюється від 4,6 до 5,7 млн тонн.
- Кукурудза. У 2025 році аграрії знову роблять ставку на цю культуру завдяки зростанню світових цін і підвищеному попиту. Прогнозований урожай - від 30,5 до 35 млн тонн.
- Соя. Після рекордного збору в 6,6 млн тонн минулого сезону і різкого падіння цін інтерес до цієї культури знизився. У 2025 році обсяги очікуються на рівні від 5,8 до 7 млн тонн.
- Соняшник. За песимістичними оцінками врожай становитиме 10 млн тонн, тоді як USDA передбачає вищий показник - 14,4 млн тонн.
- Ріпак. Згідно з консолідованою думкою учасників ринку, виробництво цієї культури скоротиться майже на 13% порівняно з минулим роком (до 86,9%).
Зазначається, що для внутрішнього споживання достатньо лише 20% від оброблюваних земель, а отже, продукція, що залишилася, може бути спрямована на експорт, приносячи валютну виручку країні.
Повідомляється, що Україна щорічно поставляє за кордон близько 15-20 млн тонн пшениці і 25-28 млн тонн кукурудзи. У сегменті соняшникової олії країна входить до числа світових лідерів. Попит на ріпак і сою також зберігається, незважаючи на порівняно невеликі обсяги в глобальному контексті.
Водночас, як пише видання, у 2025 році можуть відбутися зміни як у напрямках експорту, так і в переліку експортованої продукції. На ситуацію впливають кілька ключових факторів:
- Позиція Китаю. Можливе загострення торговельних відносин між США і КНР, викликане "тарифними кулями", може торкнутися двох важливих для України культур - кукурудзи та сої. Якщо раніше Китай активно закуповував українську та американську кукурудзу, то зараз його основним постачальником стала Бразилія.
- Політика США. Мінлива позиція колишнього президента США Дональда Трампа щодо тарифів створює невизначеність, перешкоджаючи укладенню стабільних торговельних угод між Україною та сусідніми країнами, в тому числі в рамках співпраці з ЄС.
- Рішення Єврокомісії. З 6 червня змінюються умови торгівлі між Україною та ЄС. Євросоюз не продовжив режим АТМ, що дозволяв безмитно і без квот ввозити продукцію. Це викликає стурбованість серед нових учасників ринку, які 2022 року отримали можливість вийти на європейські ринки без обмежень.
Проте більшість аналітиків вважає, що передумов для суттєвої переорієнтації експортної географії у 2025 році немає і ситуація з реалізацією агропродукції може бути такою:
- Ринок ЄС
ЄС, як і раніше, залишається основним ринком збуту української сільгосппродукції: понад 52% вартості експорту 2024 року припало саме на цей регіон. Очікується, що ця тенденція збережеться.
- Ринок Азії
Азія, яка до повномасштабної війни посідала перше місце за закупівлями, 2024 року забезпечила лише трохи більше ніж 30% експортної виручки (близько 7,5 млрд доларів). Потенціал регіону зберігається, але його реалізація пов'язана з низкою складнощів: вигідно відвантажувати продукцію тільки великими партіями (від 50 тис. тонн), а також враховувати особливості логістики, культури споживання і фінансових розрахунків.
Наприклад, під час поставок до Китаю можуть виникнути затримки з оплатою: незважаючи на прописані в контракті умови, фактичний розрахунок часто відбувається після доставки вантажу в переробний пункт, що може займати до двох тижнів.
З погляду потенційного зростання інтерес до регіону Азії великий, проте він вимагає глибшої залученості та експертизи, ніж робота на ринку ЄС, який, незважаючи на насиченість, вважається фінансово стабільним і безпечним.
- Ринок Африки
Африканський континент, як і раніше, розглядається як перспективний ринок, незважаючи на свою нестабільність. У 2024 році експорт до Африки приніс Україні 2,6 млрд доларів, що склало 10,5% загальної виручки. Регіон вирізняється високим темпом приросту населення, а отже - зростаючим попитом на продовольство.
Однак поставки в Африку пов'язані з традиційними ризиками: нестачею фінансових ресурсів, інфраструктурною відсталістю, нестабільною політичною ситуацією і наявністю військових конфліктів. Саме тому більшість поставок зосереджено на країнах з налагодженими каналами торгівлі, таких як Єгипет і Марокко.
Тоді як держави Північної Африки найчастіше платоспроможні, країни півдня і центру континенту часто нездатні своєчасно оплачувати поставки, навіть за високої потреби.
"Прогнозувати чергові рекорди ніхто не береться. Експорт у 2025-му остаточно залежатиме від стабільної роботи контрольованого Україною морського коридору. Експерти обережно оптимістично розраховують, що експорт продукції АПК (група 1-24) за результатами 2025 року перевищить 20 млрд дол", - резюмує видання.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що Єврокомісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію , які діятимуть з 6 червня по 31 грудня 2025 року.
Також Dengi.ua писали, що російські експортери витісняють українських аграріїв з азійських ринків .
