Площа посівів та врожай: як змінювався збір зернових в Україні за 10 років

До початку повномасштабної війни послідовно збільшувалися площі посівів зернових та зернобобових культур і обсяги їхнього виробництва.
Darla Hueske / unsplash.com
Darla Hueske / unsplash.com

До початку повномасштабної війни Україна послідовно збільшувала як площі посівів зернових і зернобобових культур, так і обсяги їх виробництва. До зернових належать пшениця, кукурудза, жито, ячмінь, просо, рис та овес, а до зернобобових — горох, нут, квасоля, соя та сочевиця. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку «Слово і діло».

На врожайність впливає одразу кілька факторів. Серед них — обрана культура, оскільки середня врожайність пшениці становить 3–5 тонн з гектара, а кукурудзи — 5–7 тонн. Важливу роль також відіграють родючість ґрунту, що визначається вмістом гумусу та мінеральних речовин, а також погодні умови, насамперед температура повітря та кількість опадів.

Читайте також:

У 2016 році площа посівів зернових і зернобобових скоротилася з 14,7 до 14,4 млн гектарів, проте вже в наступні роки знову почала збільшуватися. Зростання тривало аж до 2022 року, а в 2021-му було встановлено рекорд — 16 млн гектарів. З цього обсягу близько 7,1 млн гектарів займала пшениця, ще 5,5 млн — кукурудза.

Протягом 2015–2021 років обсяги врожаю загалом зростали, хоча динаміка залишалася нерівномірною через погодні умови. Так, у 2020 році було зібрано 64,9 млн тонн зернових та зернобобових, тоді як у 2019-му врожай становив 75,1 млн тонн, а у 2021 році досяг 86 млн тонн.

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася. У 2022–2023 роках площі під зерновими та зернобобовими різко скоротилися й досі не повернулися навіть до показників 2015 року.

Основними причинами стали окупація частини сільськогосподарських територій, замінування звільнених і прифронтових земель, удари по аграрній та транспортній інфраструктурі, що ускладнили збирання врожаю та експорт продукції, а також нестача працівників через мобілізацію.

У результаті у 2022 році посівна площа зменшилася до 12,3 млн гектарів, а у 2023-му — до 11 млн. Пізніше цей показник почав поступово відновлюватися завдяки економічній стабілізації, роботі транспортних маршрутів у рамках «зернової угоди» та розмінуванню сільгоспугідь. За підсумками 2025 року площа посівів зернових та зернобобових досягла 11,9 млн гектарів.

Скорочення посівних площ позначилося й на обсягах виробництва. У 2022 році українські аграрії зібрали 54,8 млн тонн зернових та зернобобових — це найнижчий результат за період 2015–2025 років. У наступні роки показники змінювалися, а за підсумками минулого року врожай склав 61 млн тонн.

Незважаючи на те, що площі під пшеницею традиційно перевищують посіви кукурудзи, саме кукурудза частіше забезпечує вищий валовий збір. Винятком стали лише 2015 і 2017 роки, коли врожай пшениці виявився вищим: 26,5 млн тонн проти 23,3 млн тонн у 2015 році та 26,2 млн тонн проти 24,7 млн тонн у 2017-му.

Максимальна різниця між врожаями цих культур була зафіксована у 2018 році, коли кукурудзи зібрали на 11,2 млн тонн більше, ніж пшениці. За підсумками 2025 року перевага кукурудзи становила 7,6 млн тонн.

інфографіка
інфографіка / slovoidilo.ua

Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що Україна суттєво збільшила експорт яблук у сезоні 2025/2026.

Водночас Dengi.ua писали про те, що Росія ризикує втратити п’яту частину експорту зерна.



Слідкуйте за нашими новинами та відео
  • YouTube
  • Facebook
  • Telegram
  • Google News

ТОП-Новини