Україна поки що не приєдналася до системи CRS (Common Reporting Standard) - системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях. Але ключове слово тут "поки що", оскільки приєднання України до стандарту CRS заплановано на 2023 рік. Коли це станеться, Державна податкова служба зможе в автоматичному режимі отримувати інформацію від юрисдикцій, що співпрацюють із нею, не тільки про рахунки безпосередньо фізичних осіб - резидентів України в іноземних банках, а й також про рахунки компаній, що їм належать, чиї доходи є переважно пасивними (дивіденди, відсотки, роялті), трасти, фонди тощо. Тобто якраз усе те, що може цікавити ДПС з точки зору контролю за виконанням вимог, які стосуються КІК (контрольованих іноземних компаній).
Тим часом європейські країни з великими труднощами і без особливого ентузіазму, дотримуючись 4-ї, 5-ї та 6-ї "антивідмивних" директив ЄС (EU Fourth Anti-Money-Laundering Directives), рухаються до створення відкритих реєстрів кінцевих бенефіціарних власників. За даними Transparency International, станом на 26 травня 2021 року 24 із 27 європейських країн уже створили такі реєстри. Деякі з них не є відкритими для широкого кола осіб. Зокрема, доступ до реєстрів Кіпру, Чехії, Фінляндії, Греції, Румунії та Іспанії закритий для громадськості. Три країни, які поки що не виконали вимоги європейського законодавства в цій частині, - це Угорщина, Італія та Литва. Але і вони рано чи пізно будуть змушені підкоритися цим вимогам.
А якщо додати до викладеного вище періодичні витоки даних про офшорні компанії (відомі як Panama Papers, Paradise Papers, Pandora Papers тощо), і створений на основі цих даних сайт з інформацією про офшорні компанії та їхніх власників, можна говорити про те, що всього за кілька років у будь-кого охочого буде доступ до даних про кінцевого власника майже будь-якої компанії.
Та вже зараз, якщо знати, де шукати, за бажання можна багато чого знайти про компанії в деяких юрисдикціях і про їхніх українських бенефіціарів.
Звичайно, якщо українець знайшов спосіб не світитися як власник іноземної компанії, але при цьому здійснює фактичне управління, виявити це буде складніше. На цьому етапі, мабуть, скоріше, неможливо. Але коли-небудь буде придумано механізм для виявлення і такого "дуже прихованого" володіння.
Потрібно враховувати ще ось що: коли заходить мова про звітність щодо КІКів, найчастіше згадують щорічний звіт про КІКи та пов'язані з неподанням звіту (несвоєчасним поданням, поданням із неповним розкриттям інформації) штрафи. Але не варто забувати, що Податковий кодекс передбачає також подання повідомлень про всі зміни щодо володіння КІКами (набуття або втрати фактичного контролю над ними), і штрафи, пов'язані з неподанням таких повідомлень. До слова, 25 листопада 2021 року Мінфін України опублікував на своєму сайті наказ № 512, яким він затвердив форму таких повідомлень.
Припустімо, бенефіціар не подаватиме звіт, сподіваючись, що все одно цього поки що ніхто не помітить. Але через кілька років такі звіти подавати доведеться, щоб уникнути ризиків, пов'язаних із можливими санкціями через приховування цієї інформації. У цьому разі може виникнути питання про неповідомлення щодо придбання частки іноземної компанії (або про початок фактичного контролю над нею). Адже якщо звітів не було, приміром, у 2023-2025 роках, а у 2026 році його раптово подали, отже, у 2025 році щось змінилося. І тоді виникне ситуація, в якій, як не крути, все одно буде привід для штрафу. Якщо не за неподання або несвоєчасне подання звіту, то в усякому разі за неповідомлення про придбання частки або фактичний контроль.
Розмір штрафів вражає, він зростатиме з року в рік, оскільки прив'язаний до прожиткового мінімуму (ПМ) для працездатних громадян на 1 січня року, за який має бути подано звіт: за неподання звіту - 100 ПМ, за неповідомлення про придбання частки іноземної компанії або про отримання фактичного контролю - 300 ПМ.
Тому раціональніше замість ігнорування звітів і повідомлень позбутися "баласту" - зайвих іноземних компаній, які не потрібні. Провести реструктуризацію, подумати про можливі законні способи зниження оподаткування в частині КІКів, а не намагатися заховати голову в пісок.
