Три тижні минуло з моменту підвищення облікової ставки – що з умовами депозитів – розбираємось.
Почнемо з того, що на 1 лютого загалом коштів фізичних осіб було у банках 713 542 млн грн (в еквіваленті), тоді як власне термінових депозитів – 314 576 млн грн. Тобто частка фактично депозитів становила 44,08%.
На 1 травня (найсвіжіша доступна інформація щодо балансів банків) загалом коштів фізичних осіб було в банках 772 657 млн грн (в еквіваленті), тоді як власне термінових депозитів – 276 971 млн грн. Тобто частка власне депозитів скоротилася до 35,85% усієї суми, яку фізособи тримають у банках.
Отже, немає ніякого зростання коштів на депозитах, вони стрімко скорочуються. Більше того наші дані враховують збільшення «ваги» валютних депозитів – оскільки вони враховуються у гривневому еквіваленті. Погляньмо на динаміку власне гривневих вкладів?
Загальна сума строкових вкладів у гривні зменшилася з 1 лютого по 1 травня зі 194 908 млн грн до 176 400 млн грн, тоді як залишки на карткових рахунках зросли з 243 094 млн грн до 336 826 млн грн. З цієї причини частка гривневих депозитів скоротилася у загальній сумі гривневих коштів із 44,50% до 34,37%.
Легко порахувати динаміку валютних депо: вони становили на 1 лютого 4 206 млн доларів (в еквіваленті, оскільки є не тільки доларові вклади, а й, наприклад, у євро і навіть злотих), а на 1 травня – 3 438 млн доларів (розрахунок вівся, звісно, за курсом НБУ – 29,25, оскільки саме цей курс використовується при розрахунку балансів).
Тобто з 1.02.2022 по 1.05.2022:
Скорочення валютних строкових вкладів становило 18,3% під час розрахунку у валюті.
Скорочення власне гривневих строкових вкладів становило 9,5%.
Збільшення було лише за залишками на карткових рахунках.
Далі дивимося на вклади щодо окремих банків та ситуацію навколо ставок після 2,5-кратного збільшення облікової ставки, яке сталося з 3 червня.
Є така штука, як UIRD – індекс ставок за депозитами, який щоденно оприлюднює Нацбанк. Його не дуже люблять, але кращого показника для оцінки доходності депозитів у середньому – нема. Тому що його розраховують за ставками, які пропонують великі, найбільші банки.
Що він нам каже? Після початку агресії (кінець лютого) великі банки зменшили ставки, оскільки не дуже розуміли, кого кредитувати. Та й НБУ рефінансування надавав активно на самому початку. Але після 2 червня, коли було збільшено облікова ставка – картина змінилася. Хоча ставки, як видно з таблиці UIRD, не повернулися на довоєнні рівні.
А що відбувається у банках? Насамперед відкрийте очі на реальні обсяги термінових вкладів у банках. Звичайно, я прибрав з таблиці всіх, крім одного великого іноземного банку, у кого обсяг таких вкладів не досягає 1 млрд грн. Той великий банк залишив тільки тому, що він реально роздрібний і багато хто користується ним.
Але наводитиму дані за ставками тільки для банків, у яких депозити перевищують 2 млрд грн – їх у нас 15. Це приблизно кожний п'ятий банк. Цього достатньо, щоби побачити картину.
ВАЖЛИВО: максимальні та мінімальні ставки вказані для всієї системи, не тільки для великих депозитних банків. Там враховано й невеликі банки із високими відсотками.
Коли дивіться на ставки, слід розуміти, що за рахунок деяких додаткових умов ці ставки у різних банків не рівнозначні за змістом та доступністю більшості вкладників. Наприклад, деякі банки пропонують виключно вклади із забороною дострокового розірвання договору або з дуже великою мінімальною сумою вкладу. І тому в таких банках ставки можуть бути вищими, але самі вклади менш цікаві переважній більшості потенційних вкладників.
Важливо дивитися, як співвідносяться сума рефінансування від НБУ із сумою термінових депозитів. Якщо сума рефінансування завелика, для банку це дуже боляче – оскільки з початку червня, коли НБУ підняв облікову ставку, банки платять за кредитами рефінансування 27% річних. І це в середньому по лікарні майже вдвічі дорожче, ніж коштують банкам гроші, які ті залучають у населення термінові вклади.
Багато банків ще не реагували на підвищення облікової ставки – не піднімали ставки за депозитами. Це видно з таблиць. Зазвичай банки пасивні тому тому, що не надто активно кредитують, тому зайві дорогі кошти їм і не потрібні.
Деякі банки пропонують за короткими депозитами ставки вищими, ніж за річними – це ознака того, що банки хочуть за кілька місяців повернути дороге рефінансування, а тим часом планують поступово згортати кредитний портфель. Або вважають, що надто довго ставка не буде високою. Або ще щось.
Деякі банки навіть знизили ставки порівняно із початком травня – чому? Бо не хочуть залучати дорогих грошей за вкладами, а кредитувати не поспішають.
Загалом банки намагаються зараз заробляти на розрахунковому обслуговуванні та на короткостроковому кредитуванні бізнесу (живого) та фізосіб (які на неокупованій території). А для цього дуже багато нових засобів їм і не потрібно.
ДИСКЛЕЙМЕР: цей текст не є інвестиційною чи іншою рекомендацією, якісь дії чи бездіяльність читач цього тексту здійснює на свій розсуд, на свій власний страх та ризик. Якщо хтось побачить у цьому матеріалі неточність – напишіть, помилки я радий виправити, якщо такі виявляться.
