Як казав Сократ, що все таємне стає явним. Коли стануть явними для української податкової інспекції статки громадян України за кордоном? Коли Україна передасть іноземним державним органам відомості про кошти українців, що зараз живуть за кордоном? А як вплине на обмін інформацією, якщо закрити усі рахунки у вітчизняних банках? Ось що про це попереджає податковий консультант.
Ще у серпні 2022 року Державна податкова служба України як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди CRS, яка передбачає забезпечення відповідності національного законодавства та практики вимогам Загального стандарту звітності Common Reporting Standard (CRS). То ж, з 1 липня 2023 року вже запустилися процеси підготовки до обміну фінансовою інформацією податкових резидентів інших країн. Що це означає для громадян?
Працює, поки ти спиш.
Задача процедур CRS – запобігти подвійному неоподаткуванню доходів громадян, які заробляють гроші у різних країнах світу та іноді й проживають у різних країнах, змінюючи своє податкове резидентство.
У чому суть: країна, податковим резидентом якої є той чи інший громадянин, претендує на податки із загальносвітового доходу такого громадянина. Звісно, з урахуванням норм міжурядових угод про уникнення подвійного оподаткування та різних локальних законів.
З цією метою так звані «підзвітні фінансові установи», банки, фінансові компанії, фонди зобов’язані видати податковим органам своїх країн інформацію про фінансові рахунки податкових нерезидентів. Ця інформація, у свою чергу, буде передана податковими органами України до податкових органів інших країн-учасниць угоди CRS. У свою чергу українські податкові органи з нетерпінням чекають вхідних даних про рух по рахунках податкових резидентів України від податкових органів зарубіжних країн.
Яку інформацію про рахунки клієнтів «зіллють» банки?
Банки, фінансові компанії, фонди, які ведуть рахунки клієнтів, формують звіт з наступними відомостями:
Відомості про громадянина:
- Прізвище, ім'я, по-батькові (по-батькові - за наявності),
- Адреса постійного місця проживання,
- Юрисдикція податкового резиденства,
- Індивідуальний податковий номер,
- Дата та місце народження.
Інформація про фінансові рахунки:
- відомості про підзвітну фінансову установу, яка надала інформацію (банк, фінансову, інвестиційну чи страхову компанію),
- залишок грошових коштів на банківському рахунку станом на кінець звітного року,
- загальна сума усіх коштів, сплачена або зарахована по фінансовому рахунку на користь його власника протягом календарного року.
Що буде з тими громадянами, у яких на рахунку - сто доларів? Чи сто тисяч доларів? Найстрашнішим є те, що ніхто не знає, від якого саме порогу залишків чи оборотів коштів будуть передаватися відомості: всі підряд чи понад певну суму? Як саме банк буде приймати рішення про передачу даних? Яким чином він визначить, податковим резидентом якої країни є його клієнт, якщо у громадянина відрізняються місця проживання?
Чинне законодавство у цій сфері виділяє рахунки громадян з високою вартістю - із залишком понад 1 мільйон доларів США станом на 30 червня 2023 року, а також рахунки з низькою вартістю, залишки за якими не перевищують суми 1 мільйон доларів на цю ж дату. Але різниця щодо процедур CRS тільки у строках обробки і передачі даних.
Як банк визначатиме податкове резидентство громадянина України, що виїхав за кордон?
На сьогоднішній день банки надають своїм клієнтам додаткові анкети для CRS, де ставлять прості запитання: чи є у вас податкове резидентство іншої країни? Якої? Вкажіть податковий номер у цій країні, і т.п. Звісно, якщо клієнт не розкриває ці відомості в анкеті, банк може провести власне розслідування, виходячи з типології операцій по рахунку клієнта. Але ми маємо думку, що банк буде діяти «за протоколом» і визначати резидентство клієнта за анкетою.
Чи попередить банк свого клієнта про те, що дані про його рахунки будуть направлені до податкової для передачі в податкові органи іншої країни?
Ні. Тому є ризик неприємного сюрпризу.
Що можна зробити прямо зараз, щоб зменшити страждання у майбутньому?
Для українців у 2024 році буде перший досвід проходження процедур CRS. Гадаю, що податкові органи надсилатимуть запити тим клієнтам, щодо яких вони отримали інформацію про статки на рахунках за кордоном. На такі запити потрібно буде надати відповідь, бажано таку, яка дозволить пояснити, звідки на рахунках ці кошти і в яких країнах з них сплачені податки.
Деякі експерти вважають, що податкові органи одразу пришлють громадянину повідомлення оплатити податок. Але нам здається, що першим кроком буде декларування доходів, другим – відповідь на запит ДПС з поясненнями щодо задекларованих доходів, і лише третій крок – оплата податків, якщо вони дійсно підлягають оплаті в Україні. Отже, починайте боятися прямо зараз.
