Чи справді у ДПС зʼявилося “третє око”, яке бачить виручку незареєстрованих підприємців та рух по приватних рахунках – як це можна зрозуміти після повідомлення податкової від 2 квітня? І що буде далі, якщо таких громадян викрила податкова?
2 квітня Пресслужба ДПС на своєму сайті опублікувала новину про передовий інструмент контролю за онлайн-продажами. У новині йдеться про те, що відтепер ДПС на постійній основі ідентифікує громадян та платників податків, які здійснюють продаж товарів через мережу Інтернет та отримують грошові перекази за нього:
«З 1 березня поточного року ДПС отримує із Системи обліку даних РРО інформацію щодо:
- громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації;
- фізичних осіб – підприємців, які також отримують кошти на свої рахунки, при цьому не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, таким чином порушуючи вимоги в частині порядку проведення розрахунків, тощо».
Як заявляє пресслужба ДПС, лише за перші 20 днів березня податківці ідентифікували десятки тисяч платників податків і громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки. В окремих випадках кількість переказів на одну особу досягає сотень транзакцій, при цьому відсутня державна реєстрація підприємницької діяльності або використання РРО чи ПРРО. То чи справді у ДПС зʼявилося “третє око”, яке бачить виручку незареєстрованих підприємців та рух по приватних рахунках? І що буде далі, якщо таких громадян викрила податкова?
Що таке СОД РРО?
Система обліку даних РРО (СОД РРО) - це ІТ-рішення аналітичної обробки даних, яке аналізує дані РРО чи ПРРО. Система збирає, зберігає, аналізує і перевіряє справжність і достовірність розрахункових документів. Її основна задача - аналіз податкових ризиків, тобто виявлення порушень за даними вибитих чеків. Система була впроваджена ще у 2020 році, але можна зробити висновок, що дані СОД РРО інтегрували з інформаційними системами ДПС лише у березні 2025 року.
Але, як видно із опису системи, вона обробляє дані, які фіскалізовані, тобто аналізує пробиті чеки, а не продажі без пробиття чеків. То яким же чином ДПС могла побачити дані, які не потрапили в СОД РРО?
Які можуть бути канали передавання інформації до податкових органів ?
Варіант 1. Банківська система. Найстрашніший сон українського платника податків - що банк передасть у податкові органи дані про рух коштів по рахунках, і за кожне надходження чи переказ потрібно буде відзвітувати. Чи могли банки надати інформацію про поповнення карток, типологія яких відповідає інтернет-торгівлі? В теорії так, але на практиці у банків є своя нормативна база щодо здійснення контролю за операціями по рахунках громадян, зокрема процедури фінансового моніторингу. Інформації про те, що банки направляють до податкових органів дані по операціях по рахунках клієнтів, які можуть бути схожі на інтернет-торгівлю, немає, як і відповідних вимог закону. Тому ні, це не банки.
Варіант 2. Сервіси доставки товарів, що дозволяють приймання платежів, такі як “Нова пошта”, “Укрпошта”. Мова про післяплату, коли покупець оплачує покупку в Інтернет-магазині лише після доставки. При цьому оператор поштового звʼязку чи сервісу доставки приймає кошти від покупця товару і переказує чи видає їх продавцю відповідно до умов договору про приймання платежів. Сервіси, що виконують приймання і переказ коштів, також є субʼєктами первинного фінансового моніторингу. Але вони, звісно, не відповідальні за те, чи сплатив продавець товарів податки і чи фіскалізував продаж. Чи можуть податківці отримати ці дані від сервісів доставки? На сьогодні - лише на запит контролюючого органу, і аж ніяк не в автоматичному режимі з аналітикою про надходження коштів на карти громадян, які не зареєстровані підприємцями.
Варіант 3. Е-комерс платформи OLX, Prom.ua, Розетка, соціальні мережі. Це досить цікавий сценарій для отримання інформації податківцями. Якщо українські платформи і можуть на запит податкового органу надати інформацію, натиснути на зарубіжні платформи не так просто. Крім того, відпадають зі списку сервіси, які не здійснюють перекази на карти чи взагалі не адмініструють оплати. Якщо у певному чаті клієнту відправили номер карти для поповнення, і він поповнив карту продавця через онлайн-банкінг (Р2Р-переказ), платформа взагалі не бачить цієї інформації. Якщо ж говорити про еквайрінг, то Інтернет-еквайри взагалі не обслуговують приймання платежів з виплатою на приватні рахунки, а лише ті, що належать субʼєктам господарювання.
Тоді цей моніторинг правда чи фейк?
Взагалі все досить заплутано. Якщо податківцям видно операції з надходження виручки на карти, потрібно довести, що це саме торгівля, а не приватні поповнення карток. Якщо ці дані від торгових платформ, потрібно довести, що був факт продажу товарів, а не просто замовлення. Факт доставки певних товарів також не говорить про те, що це був продаж. І, окрім цього всього, не факт, що людина, яка продавала товари, не задекларувала ці доходи як приватна особа. Існує ймовірність, що третє око податкової справді побачило певні фрагментарні дані, які не збігаються з даними про фіскалізовані операції. Але блефують фіскали чи ні – наразі не можна сказати точно.
7 квітня податкова розповсюдила повідомлення ось такого змісту (цитується із скороченнями):
«Інформація, поширена низкою медіа про те, що податкова нібито почала штрафувати продавців з OLX, Promua, соцмереж та інших платформ і автоматично відстежує всі грошові перекази на рахунки осіб, навіть якщо вони продають онлайн особисті речі, не відповідає дійсності.
Наголошуємо:
- продаж індивідуального майна (особистих речей) не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства;
- лише систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів має ознаки підприємницької (господарської) діяльності. Це не стосується реалізації індивідуального майна (особистих речей) громадянами за допомогою таких електронних торговельних платформ як OLX, Prom та будь-яких соцмереж;
- посилення контролю за інтернет-продажами здійснюється, щоб запобігти зловживанням та ухиленню від сплати податків саме в сфері підприємницької діяльності.»
Тобто ДПС підтвердила, що «третього ока» в неї немає.
Але ж що робити?
В одному моменті податківці праві. Варто реєструватися в якості ФОП і проводити операції згідно з вимогами законодавства. Тотального моніторингу, звісно, немає, але стрес і наслідки від викриття обʼємів товарообороту через приватні картки можуть серйозно зіпсувати настрій і вдарити по гаманцю.
