Виконавче провадження в Україні продовжує переходити в цифровий формат. Якщо раніше автоматизована система в основному забезпечувала арешт рахунків боржників, то тепер держава впроваджує повноцінний механізм електронного стягнення коштів, що знаходяться як на банківських рахунках, так і на електронних гаманцях. Про це пише «Судово-юридична газета», повідомляють Dengi.ua.
Такий підхід передбачений наказом Міністерства юстиції № 1837/5 від 9 липня 2026 року, прийнятим на виконання Закону № 4833-IX про цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження. Документ змінює порядок взаємодії між державними та приватними виконавцями, банками, небанківськими постачальниками платіжних послуг та емітентами електронних грошей. Нові правила почнуть діяти з дня офіційного опублікування.
Від арешту рахунків — до цифрового стягнення
Головне нововведення полягає в розширенні можливостей автоматизованої системи. Якщо попередня редакція регулювала переважно арешт грошових коштів, то тепер йдеться про повний цикл стягнення — від отримання інформації про рахунки боржника до примусового списання грошей та їх перерахування стягувачу.
Автоматизація охоплює одразу кілька етапів: пошук рахунків та електронних гаманців, накладення та зняття арешту, підготовку платіжних інструкцій, списання грошових коштів, а також погашення електронних грошей з подальшим переказом на рахунки органів державної виконавчої служби або приватних виконавців. Таким чином, більшість процедур виконуватиметься без паперового документообігу.
Нові учасники системи
Оновлений порядок поширюється не лише на банки. До цифрової взаємодії долучаються також небанківські постачальники платіжних послуг, емітенти електронних грошей та інші фінансові установи, які мають право відкривати рахунки або електронні гаманці.
Виконавці зможуть отримувати відомості не тільки про банківські рахунки, а й про електронні гаманці боржників. За наявності законних підстав стягнення може бути спрямовано й на електронні гроші.
Усі документи — через автоматизовану систему
Центральним елементом нового механізму стає автоматизована система виконавчого провадження (АСВП). Через неї оформлятимуться запити щодо рахунків боржників, постанови про арешт та його зняття, платіжні інструкції та інші документи.
Обмін інформацією між системою та фінансовими установами здійснюватиметься за допомогою API. Усі електронні документи мають передаватися з використанням криптографічного захисту, а їхня автентичність — підтверджуватися кваліфікованими електронними печатками. Це дозволить істотно скоротити участь людини в обробці документів.
Банкам дали годину на відповідь
Однією з ключових змін стали нові терміни обробки електронних запитів. Банки та інші постачальники платіжних послуг зобов’язані щогодини перевіряти надходження нових документів від виконавців.
Після отримання запиту фінансова установа повинна негайно підтвердити його прийняття до виконання, а відповідь з інформацією про наявність рахунків або електронних гаманців, їхні реквізити, тип та залишок коштів необхідно надати не пізніше ніж через одну годину робочого часу.
Очікується, що такий порядок дозволить значно скоротити період між відкриттям виконавчого провадження та застосуванням заходів примусового стягнення.
Автоматизоване списання коштів
Одним із найпомітніших нововведень стане можливість формування через АСВП платіжних інструкцій для примусового списання грошей та електронних коштів боржника.
При цьому для різних видів активів діятимуть окремі правила. Кошти в гривні списуватимуться згідно з Інструкцією НБУ про безготівкові розрахунки, валютні кошти — відповідно до окремого положення Національного банку, а електронні гроші — згідно з нормами Положення НБУ про випуск електронних грошей.
До повного запуску електронного обміну платіжні інструкції щодо операцій у гривні передаватимуться до банку стягувача в електронному вигляді вже наступного робочого дня після їх формування. Документи, що стосуються іноземної валюти та електронних грошей, поки що надсилатимуться поштою у паперовій формі. Після завершення цифровізації цей процес також стане повністю електронним.
Електронні гроші можна буде стягувати
Документ вперше прямо передбачає можливість арешту електронних грошей, їх списання та подальшого погашення з перерахуванням отриманих коштів на рахунки органів державної виконавчої служби або приватних виконавців.
Фактично електронні гроші отримують такий самий статус об’єкта примусового виконання, як і кошти на банківських рахунках. Це означає, що використання електронних гаманців більше не дозволить уникнути виконання судового рішення.
Можливі складнощі
Незважаючи на переваги цифровізації, новий механізм передбачає й певні ризики. Зокрема, фінансові установи повинні забезпечити постійну електронну взаємодію з автоматизованою системою виконавчого провадження.
Будь-які технічні збої, проблеми зі зв’язком або помилки в інформаційних системах можуть вплинути як на швидкість стягнення коштів, так і на своєчасне зняття арештів після повного погашення заборгованості.
Що зміниться
Наказ Мін'юсту № 1837/5 став наступним етапом реалізації Закону № 4833-IX і створює єдиний цифровий механізм пошуку активів боржників, арешту майна, примусового списання грошових коштів та електронних грошей, а також автоматичного зняття арештів після виконання судового рішення.
Для держави та стягувачів це означає швидше виконання судових рішень та скорочення паперового документообігу. Банкам та іншим фінансовим організаціям доведеться працювати в режимі постійного електронного обміну даними та дотримуватися нових вимог.
При цьому законодавство та чинні накази Міністерства юстиції зберігають обмеження щодо застосування примусового стягнення, особливо під час воєнного стану. Не всі грошові кошти та майно можуть бути арештовані або списані.
Крім того, для фізичних осіб продовжує діяти механізм збереження мінімальної суми коштів для повсякденних витрат. Боржник має право користуватися одним поточним рахунком в одному банку та щомісяця витрачати з нього суму, що не перевищує двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня 2026 року. У межах цього ліміту стягнення не застосовується.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що Верховний Суд визнав законним тимчасове обмеження онлайн-банкінгу для повторної ідентифікації.
Крім того, Dengi.ua писали про те, від яких застарілих купюр гривен українцям варто позбутися.
