За 35 років незалежності пенсійна система України зазнала кількох масштабних реформ. Змінювалися вік виходу на пенсію, вимоги до стажу, формули розрахунку та правила індексації. Деякі рішення згодом визнавали неконституційними. При цьому частина українців через нові вимоги та несвоєчасно подані документи могла недоотримати значні суми. Про ключові зміни в пенсійній системі пише видання «На пенсії», повідомляють Dengi.ua.
Як з’явилася сучасна пенсійна система
Історію нинішньої пенсійної системи можна відлічувати від 21 грудня 1990 року, коли було створено Українське республіканське відділення Пенсійного фонду СРСР. З січня 1992 року воно стало Пенсійним фондом України.
Першим пенсійним законом незалежної України став документ № 1788 «Про пенсійне забезпечення», ухвалений 5 листопада 1991 року. Він діяв до 2004 року і передбачав набагато простіший порядок розрахунку виплат.
Чоловіки могли виходити на пенсію у 60 років за умови наявності щонайменше 25 років стажу, жінки — у 55 років за умови стажу від 20 років.
Розмір пенсії за віком становив 55 % заробітку, але не міг бути нижчим за встановлений мінімум. За кожен рік стажу понад встановлену норму додавався ще 1 % заробітку.
Закон також регулював пенсії по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, за вислугу років, виплати військовослужбовцям та їхнім сім’ям, а також соціальні пенсії.
У 1999 році у Львівській області провели експеримент із персоніфікованим обліком страхових внесків. Саме він став одним із кроків до подальшої пенсійної реформи.
2004 рік: з’явився страховий стаж
З 1 січня 2004 року почав діяти закон № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Замість колишньої відносно простої системи з’явилася формула, що враховує страховий стаж і заробіток людини.
Тепер розмір пенсії залежав від середньої зарплати по Україні, індивідуального коефіцієнта заробітку та коефіцієнта страхового стажу, а також передбачених законом доплат.
Формула набула такого вигляду:
П = Зс × Кз × Кс + Дпс + Др,
де П — розмір пенсії, Зс — середня зарплата по Україні, Кз — індивідуальний коефіцієнт зарплати, Кс — коефіцієнт стажу, Дпс — доплата за наднормативний стаж, Др — інші доплати.
Де пенсіонери могли втратити гроші
Після реформи для розрахунку заробітку враховувалися всі періоди роботи після липня 2000 року, а також будь-які 60 місяців поспіль до цієї дати.
Тому майбутнім пенсіонерам рекомендувалося надати довідки про заробітну плату за найбільш вигідні п’ять років до 2000 року. Однак багато хто цього не зробив.
У результаті частина людей довгі роки отримувала менше, ніж могла б за наявності підтверджуючих документів. Після звернення до фахівців та надання додаткових довідок деякі пенсіонери домоглися перерахунку та збільшення виплат на кілька сотень гривень. При цьому недоотримані за попередні роки суми повернути вже було неможливо.
При цьому обидва закони — 1991 та 2004 років — продовжують застосовуватися залежно від обставин призначення конкретної пенсії.
2011 рік: спроба скоротити дефіцит Пенсійного фонду
Наступний серйозний етап реформи розпочався в жовтні 2011 року після ухвалення закону № 3668. Його головним завданням було збалансувати доходи та видатки Пенсійного фонду.
На систему одночасно тиснули кілька факторів: значна частка зарплат виплачувалася в конвертах, кількість пенсіонерів була дуже великою порівняно з працездатним населенням, а економічний спад негативно впливав на надходження.
Після змін право на пенсію за віком пов’язувалося з досягненням 60 років та наявністю щонайменше 15 років страхового стажу.
Крім того, при призначенні пенсії почали використовувати середню зарплату по країні за три попередні роки замість одного. Розширили можливості виключення окремих періодів заробітку з розрахунку, що в деяких випадках дозволяло підвищити підсумковий коефіцієнт.
Зміни торкнулися й переходу між різними видами пенсій. Для людей, які після призначення пенсії по інвалідності продовжували працювати й набирали щонайменше 24 місяці страхового стажу, перехід на пенсію за віком міг бути вигіднішим завдяки застосуванню нового показника середньої зарплати.
Одночасно посилили перевірку довідок про заробіток за період до 2000 року. Були змінені правила виплати спеціальних пенсій, а максимальну величину зарплати, з якої розраховувалися страхові внески, збільшили з 15 до 17 прожиткових мінімумів.
Однак реформа не вирішила проблему дефіциту Пенсійного фонду. У наступні шість років законодавство змінювали ще близько 50 разів, причому окремі положення двох рішень згодом визнав неконституційними Конституційний суд.
2017 рік: пенсії перерахували мільйонам українців
Черговий великий етап розпочався в жовтні 2017 року після ухвалення закону № 2148.
Тоді близько 10 мільйонів пенсіонерів отримали перерахунок. Для цього застосували єдиний показник середньої зарплати в Україні — 3764,40 грн замість колишніх значень, які могли становити від 1198,91 грн. Для багатьох пенсіонерів це означало надбавку в кілька сотень гривень.
Але водночас вартість одного року страхового стажу у формулі знизили з 1,35 % до 1 %.
Крім того, почали поступово підвищувати вимоги до страхового стажу. З 2018 по 2028 рік необхідний стаж для виходу на пенсію у 60 років має збільшитися з 25 до 35 років. Для виходу на пенсію у 63 роки вимоги підвищуються до 25–35 років, а для пенсії у 65 років — до 15–25 років.
До страхового стажу також дозволили зараховувати деякі періоди, які раніше враховувалися інакше. Зокрема, підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування за період з 1998 року до кінця 2017 року, декретну відпустку з 2004 року та окремі періоди догляду за дитиною.
Ще одним нововведенням стала можливість офіційно докупити до п’яти років страхового стажу.
Що змінилося після 2017 року
З 2021 року діє щорічна індексація пенсій за формулою, яка враховує 50% зростання середньої зарплати за три роки та 50% інфляції за попередній рік.
Для працюючих пенсіонерів скасували обмеження виплати на рівні 85% і передбачили автоматичний перерахунок стажу з 1 квітня.
Для мешканців гірських районів Закарпаття встановлено надбавку в розмірі 20%. Одночасно було скасовано деякі додаткові пенсійні виплати для окремих категорій, зокрема для чорнобильців 4-ї категорії, вчених та державних службовців, які виходять на пенсію після жовтня 2017 року.
Також встановлено максимальний розмір пенсії — не більше десяти прожиткових мінімумів.
Після жовтня 2017 року пенсійне законодавство змінювали ще близько 60 разів. Окремі положення трьох рішень згодом були визнані неконституційними.
Які проблеми залишаються сьогодні
За 35 років українське пенсійне законодавство коригували понад 130 разів. При цьому частина змін була спрямована не стільки на збільшення виплат, скільки на стримування витрат Пенсійного фонду.
Серед проблем, які зберігаються зараз, — обмеження при розрахунку та перерахунку пенсій. Зокрема, коефіцієнт стажу обмежений значенням 0,75 для звичайних пенсіонерів і 0,85 для пільговиків. Коефіцієнт заробітку також має обмеження: зарплата, що використовується для розрахунку пенсії, не може перевищувати середню по країні більш ніж у 5,6 раза.
Існує також різниця у виплатах залежно від дати народження. За однакових показників стажу та зарплати пенсіонери, які народилися в різні місяці року, можуть отримати різні суми через використання різних показників середньої зарплати.
Окремі питання виникають і у працюючих пенсіонерів. Під час перерахунку після звільнення можуть не враховувати заробіток за період менше двох років, а оптимізація зарплати проводиться не завжди у найвигіднішому для людини варіанті.
Ще одна проблема — істотний розрив між розмірами пенсій. Більшість пенсіонерів отримують виплати, нижчі за середню пенсію, яка за даними, що розглядаються, становить 7236 грн. При цьому приблизно кожен четвертий пенсіонер отримує близько 3500 грн на місяць. Водночас у окремих категорій пенсіонерів виплати сягають десятків і навіть сотень тисяч гривень.
Таким чином, головна проблема солідарної пенсійної системи залишається колишньою: необхідно забезпечити гідні виплати великій кількості пенсіонерів за умов обмежених фінансових можливостей Пенсійного фонду. Додатковий тиск створюють демографічні зміни та скорочення кількості працюючих, за рахунок внесків яких фінансується система.
Тому Україні потрібна нова комплексна пенсійна реформа, яка не тільки дозволить контролювати витрати, а й усуне накопичені суперечності, обмеження та розбіжності у пенсійному забезпеченні.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, в Україні готують масштабне оновлення пенсійної системи, яке може змінити підхід до розрахунку виплат.
Водночас, як писали Dengi.ua, робота після призначення пенсії дає відразу дві переваги: можливість одночасно отримувати заробітну плату та пенсію, а також претендувати на збільшення виплати з урахуванням додаткового страхового стажу.
