За даними Всесвітньої метеорологічної організації, липень 2024 року був одним із найтепліших місяців за всю сучасну історію спостережень – з 1850 року. За підтримки ЄС кліматологи розробили стратегію адаптації до змін клімату у Миколаївській, Львівській та Івано-Франківській областях. Зокрема, вчені спрогнозували, яким може бути клімат в Україні до 2100 року, а експерти поділилися, які довгострокові економічні наслідки для країни за цим будуть.
Про це пише "Економічна правда".
Видання зазначає, що 2040 року середньорічна температура повітря в Україні зросте на 1 градус, а до кінця століття – на 2-4 градуси залежно від викидів парникових газів. Це означає, що літо буде дедалі спекотнішим. Так, у Миколаївській області у середині століття кількість днів із екстремальною спекою зросте на 20-26 днів, а максимальна добова температура влітку підвищиться на 1,7-2,4 градуса. Те саме очікує і західні області.
При цьому, зазначається, що кількість морозних днів зменшиться, а мінімальна температура буде вищою, ніж зараз. Опадів узимку стане значно менше. До 2040 року в Миколаївській області випадатиме снігу на 3,4-12,9 мм менше, у західних областях - на 7,8-45,2 мм, а до кінця століття на заході - на 20 см. Проте загалом опадів в Україні випадатиме більше, але вони будуть нерівномірні. Тривалий період, коли дощ може йти протягом кількох днів, буде менше. Почастішають різкі зливи, грози та град. Посушливих періодів буде більше. На Миколаївщині тривалість безперервних посух складе 46-70 днів.
Повідомляється, що за оцінками Світового економічного форуму, погодні аномалії, спричинені глобальним потеплінням, завдають світу в середньому по 16,3 млн дол. збитків щогодини. Однак зміни клімату мають і довгострокові економічні наслідки.
Експерти, опитані виданням, спрогнозували, як вплине зміна клімату в Україні на її економіку, а саме:
Сільське господарство:
- Вегетаційний період (з температурами повітря +5 градусів та вище) до 2040 року триватиме на 10-12 днів більше, а до кінця століття – на три місяці. У перспективі це дозволить збирати кілька врожаїв за сезон.
- Згортання діяльності агрокомпаній на певних територіях через аномальну спеку та посуху та їх передислокацію у північні області.
- Загроза стихійних лих (град більший за тенісний м'яч, зливи, смерчі).
Енергетика
- Виведення з ладу сонячних панелей, наприклад, через град діаметром більше 2,5 см і зниження ефективності їх роботи через аномальну спеку.
- Атомна генерація може постраждати через нагрівання води в ставках-охолоджувачах, що призведе до зменшення потужності реакторів.
- Гідроенергетика страждатиме від малої кількості снігу взимку, що негативно впливає на весняні повені.
Інфраструктура
- Через аномальну спеку на дорогах почне плавитися асфальт.
- Загроза частих повеней та підтоплення доріг.
Туризм
- Тепліша погода продовжить пляжний сезон.
- Загроза для гірськолижного відпочинку через теплі зими та відсутність снігу.
Інші наслідки для економіки
- Зниження ефективності роботи українців через спеку.
- Стимулювання приватного сектора зменшувати викиди парникових газів шляхом встановлення вартості кожної тонни вуглекислого газу, що утворилася. І запровадження квот на обсяги викидів.
- Металургія може зіткнутися з нестачею води для технологічного процесу, а вже з 2026 року ЄС запровадить додаткове мито на експорт українського металу, при виготовленні якого вироблялися значні викиди парникових газів.
Раніше ми писали про те, що через зміну клімату в Україні вже сіють бавовник і придивляються до цукрової тростини, а в центральних областях нікого не дивують два врожаї картоплі.