За оцінками Dragon Capital, за останні кілька тижнів у Києві та Київській області було пошкоджено або виведено з експлуатації близько 400 тис. кв. м складських приміщень класу А. У масштабах всієї України мова йде приблизно про 500 тис. кв. м, що становить майже 30% наявних складських площ такого класу. За оцінками експертів, ускладнення логістики може призвести до зростання цін на базові товари в магазинах. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію РБК-Україна.
Молочна та м'ясна продукція
Порушення логістичних ланцюгів може призвести до локального зростання цін на молочні та м’ясні продукти приблизно на 5–10%, вважає керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук також очікує подорожчання, однак пов’язує його насамперед не з нестачею продукції, а зі збільшенням витрат виробників і постачальників. За його оцінкою, вартість окремих товарів може зрости до 20%.
«З молочними продуктами у нас може виникнути проблема, наприклад, у тому, що їхня ціна може зрости навіть на 20%. Чому? Тому що ми вступаємо в осінній період, а в осінній період ціни на молочні продукти завжди починають зростати швидше», — вважає Марчук.
Додаткове навантаження на підприємства створюють витрати на зберігання, пакувальні матеріали та електроенергію. У разі перебоїв з електропостачанням виробникам доводиться переходити на генератори, що суттєво збільшує собівартість.
«Електрогенерація на підприємствах – це великий генератор. Щоб його заправити, потрібне дизельне паливо, ціни на яке високі», – пояснює експерт.
Таким чином, основним чинником можливого зростання цін, за його словами, стають додаткові витрати бізнесу, а не фізичний дефіцит товарів.
Разом з тим виконавчий директор Об’єднання «Союз молочних підприємств України» Арсен Дідур вважає прогноз подорожчання молочної продукції на 20 % передчасним. Таке зростання, на його думку, можливе лише в разі знищення переробних підприємств або складської інфраструктури, що призведе до дефіциту. У вересні, вважає експерт, середнє підвищення цін на молочну продукцію може становити близько 3–5%.
Гречка
Міністерство аграрної політики допускає зростання вартості гречки до 15%, однак виникнення дефіциту цієї крупи не прогнозує.
Згідно з даними Держстату, у липні середня вартість гречки становила 75,17 грн за кілограм. При цьому порівняно з червнем ціна знизилася на 1,96%. Моніторинг цін у роздрібних мережах також поки що не показує істотного зростання: зараз середній показник перебуває на рівні близько 74,57 грн/кг.
Максим Гопка зазначає, що при базовій ціні 75,17 грн/кг і максимальному прогнозованому Мінагрополітики зростанні на 15% вартість становитиме приблизно 86,45 грн/кг. Щоб ціна перевищила позначку в 85 грн, достатньо підвищення приблизно на 13,1%. Отже, ціна вище 85 грн за кілограм відповідає верхній межі раніше озвученого міністерством сценарію.
При цьому передумов для фізичного дефіциту гречки немає. Урожай очікується на рівні понад 80 тис. тонн, а наприкінці серпня – на початку вересня триває активне збирання.
Однак після збору зерно необхідно висушити, довести до відповідних кондицій, перебрати на підприємстві та розфасувати. Денис Марчук зазначає, що на кінцеву собівартість впливають вартість пакувальних матеріалів, електроенергії та палива для генераторів. Зокрема, термопак значною мірою закуповується за кордоном.
«Тому не через брак товару, а через додаткові витрати, які несе виробник-постачальник, ціни на гречку можуть зрости в середньому на 10–15%», — розповів Марчук.
Овочі для борщового набору
У найближчі місяці, тобто наприкінці серпня та у вересні, дефіциту основних овочів для борщового набору не очікується. На ринку діє сезонний фактор нового врожаю, тому пропозиція щодо більшості позицій зараз зростає.
У серпні картопля в середньому продається приблизно по 19 грн/кг, причому її ціна знизилася більш ніж на 20% порівняно з липнем. Морква за місяць подешевшала приблизно з 45 до 25,65 грн/кг, а буряк — з 26,50 до приблизно 17,50 грн/кг.
Ріпчаста цибуля, яка на початку серпня коштувала понад 40 грн/кг, до 26 серпня подешевшала приблизно до 29 грн/кг.
Тому в короткостроковій перспективі борщовий набір, на думку Максима Гопки, швидше здешевіє або демонструватиме стабільні ціни. Більш серйозні ризики подорожчання можуть проявитися вже взимку.
Денис Марчук також відзначає хороший урожай овочів і відсутність проблем із їх реалізацією через ринки, магазини та ярмарки.
«Але, знову ж таки, тут теж йдеться про логістику, тому в овочевій групі, фактично, у вересні-жовтні, не буде якогось надвеликого стрибка цін. Ціни можуть зрости на 3–5 %, але, знову ж таки, за рахунок цін на паливо», – прогнозує Марчук.
Восени та взимку структура пропозиції може змінитися. З початку листопада на ринок у більших обсягах почнуть надходити тепличні овочі, оскільки обсяги продукції відкритого ґрунту скорочуватимуться.
«А тепличні овочі – це зовсім інше ціноутворення, ніж у випадку з грядкових овочів. Адже там дуже велике виробництво світла, дуже велике виробництво тепла», – пояснює експерт.
За його оцінкою, перехід на тепличну продукцію може призвести до зростання цін на овочі на 20–30%, а взимку подорожчання може виявитися ще більш істотним.
При цьому експерт вважає довгострокові прогнози не надто надійними, оскільки поки що неможливо точно оцінити ситуацію з електропостачанням восени та взимку.
Хліб
Перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко не вважає, що пошкодження логістичних центрів і складів у результаті російських ударів саме по собі призведе до істотного зростання вартості масових сортів хліба.
Він пояснює це особливостями поставок: повсякденний хліб зазвичай не проходить через розподільчі центри. Як правило, хлібозавод самостійно доставляє продукцію безпосередньо до магазинів.
Так, підприємство середнього розміру в обласному центрі може обслуговувати близько 1,5–2 тис. торгових точок, включаючи супермаркети. Навіть за наявності, наприклад, 50 супермаркетів продукція доставляється безпосередньо до них, без проміжної відправки на розподільний склад.
Більш вразливими є хлібобулочні вироби тривалого зберігання — печиво, сухарики, снеки та аналогічна продукція. Такі товари дійсно проходять через розподільчі центри і тому можуть постраждати в результаті атак.
«Тому тут існує ризик подорожчання на кілька відсотків, адже якщо розвозити товари безпосередньо по магазинах, це змінює логістичні витрати», — підкреслив Тараненко.
Що стосується звичайного хліба, то головним ризиком для його ціни залишається ситуація в енергетиці. Якщо перебої з електроенергією посилиться, підприємства зіткнуться з додатковими витратами. За несприятливого розвитку подій Тараненко допускає зростання цін на хліб на 5–10% до кінця року.
У свою чергу Денис Марчук звертає увагу на тенденцію до подорожчання хліба, яка триває другий рік поспіль.
«Щомісяця це 2–1,5 %, тому до кінця цього осіннього періоду ціна ще зросте, десь, умовно, до 10–12 %», – прогнозує Денис Марчук.
Водночас, як повідомляли Dengi.ua, українцям не варто побоюватися нестачі продовольства в Україні.
Крім того, Dengi.ua писали про те, що АТБ обмежує продаж товарів в одні руки.
