Ціни на квартири в українських новобудовах продовжують зростати. У другому кварталі 2026 року вартість житла на первинному ринку зросла на 20,5% у річному вимірі — це максимальний показник за останні п’ять років. На динаміку впливають подорожчання будівельних матеріалів, нестача працівників, витрати на логістику, військові ризики та підвищення тарифів «Укрзалізниці». Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію РБК-Україна.
Зростання вартості будівництва
При цьому зростання собівартості будівництва почалося значно раніше. У першому кварталі квартири на первинному ринку подорожчали на 17,3% порівняно з тим самим періодом 2025 року. Водночас, згідно з даними Держстату, у червні будівельні роботи подорожчали на 1,5% за місяць і на 23,1% за рік.
Ще сильніше зросли ціни виробників промислової продукції, до якої входять і будівельні матеріали. За рік вони зросли на 39,1%. У червні показник знизився на 4,1% порівняно з травнем, однак уже в липні промислова продукція знову подорожчала на 3% на тлі зростання вартості електроенергії, газу та пари.
Однією з причин прискорення інфляції в будівельній сфері з лютого 2026 року могла стати криза в Ормузькій протоці. Обмеження судноплавства призвело до суттєвого зростання цін на бензин і дизельне паливо, які використовуються для роботи будівельної техніки.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин також вказує на валютні ризики. Ослаблення гривні підвищує вартість імпортних інженерних систем, ліфтів та фасадних рішень. Додатковим фактором залишається нестача робітників на будівельних майданчиках, пов’язана з недосконалими механізмами бронювання.
Попит на новобудови при цьому значною мірою підтримується вимушеними факторами. Серед них аналітик називає перерозподіл бюджетних коштів, державну програму «єОселя», а також придбання житла переселенцями зі східних областей, які через валютні обмеження НБУ не можуть вивести капітал за кордон.
Будівельні матеріали: дефіциту поки що немає
За інформацією ПСГ «Ковальська», з початку 2026 року собівартість будівельних матеріалів зросла на 30–50% залежно від категорії продукції і продовжує збільшуватися.
У компанії пов’язують це насамперед із зростанням вартості палива, цементу, щебеню та піску. Додатковий тиск чинять підвищення тарифів на вантажні перевезення «Укрзалізниці» та збільшення витрат на оплату праці.
Артем Гордійчук, керівник служби замовника девелоперської компанії Standard One, відзначає найбільш помітне зростання цін на цеглу, розчини, бетон, арматуру та кабельно-провідникову продукцію. При цьому практично не залишилося матеріалів, які б не подорожчали через збільшення витрат на доставку.
«До кінця 2026 року ми очікуємо подальшого зростання вартості матеріалів та інженерного обладнання. За нашими оцінками, залежно від конкретної категорії, подорожчання може становити в середньому близько 10–20 % від поточного рівня», — прогнозує Гордійчук.
На ринку арматури ситуація поки що стабільніша. Українські підприємства виробляють достатньо металу, щоб задовольняти потреби первинного ринку.
«Ціна на арматуру була скоригована скоріше через зміну курсу гривні до долара. З огляду на високу конкуренцію серед виробників металопродукції, ціна на арматуру протягом останніх місяців не зазнала істотних коливань для кінцевого споживача, навіть незважаючи на значне зростання собівартості», – повідомили в Департаменті комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» на початку серпня.
Однак для виробників зберігаються серйозні військові ризики. У середині серпня підприємство зазнало ракетного удару з боку РФ, внаслідок якого було пошкоджено доменні та енергетичні потужності, а виробництво частково зупинено.
Разом із високою вартістю електроенергії для промисловості це створює невизначеність щодо майбутнього обсягу пропозиції та собівартості арматури.
На ринку світлопрозорих конструкцій ситуація відрізняється залежно від виду продукції. Виконавчий директор Асоціації «Українські виробники світлопрозорих конструкцій» Михайло Орленко зазначає, що розраховувати єдиний показник зростання собівартості для всієї галузі некоректно.
Як приклад він наводить 4-міліметрове флоат-скло — один з основних матеріалів для виробництва склопакетів. З початку року його закупівельна вартість у євро зросла приблизно на 13,2%: з 3,8 євро за квадратний метр без ПДВ у січні до 4,3 євро на початку липня.
Українські компанії посідають провідні позиції на внутрішньому ринку виробництва віконних профілів та фурнітури. Сам склопакет є українським продуктом, проте базове скло та скло з енергоефективними покриттями імпортуються. Тому залежність від іноземної сировини в цій сфері сягає 100%.
Загалом вітчизняні підприємства поки що здатні повністю задовольняти поточний попит девелоперів. Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій пов’язує це з відносно стриманим попитом.
«Зараз у нас розпал сезону. Наш рівень продажів становить 42–48%. Тому є куди зростати. Ми, навпаки, хочемо, щоб попит на продукцію наших українських виробників був більшим», — зазначає Костянтин Салій.
За його словами, справжній дефіцит будівельних матеріалів може виникнути вже в період відновлення країни, коли одночасно на ринок вийде велика кількість споживачів. Наразі ж в Україні достатньо щебеню, піску, бетону, газоблоків, плитки та цегли.
Втім, наявність продукції на заводах не означає, що вона без затримок потрапить на будівельні майданчики. Істотну роль тут відіграє транспортна логістика.
Зростання залізничних тарифів
З 1 серпня 2026 року АТ «Укрзалізниця» підвищило тарифи на вантажні перевезення на 30%. Для будівництва це означає додаткове подорожчання: доводиться платити більше за доставку кожної тонни сировини на завод або безпосередньо на об’єкт.
Крім того, у ПСГ «Ковальська» повідомляють, що атаки на залізничну інфраструктуру у квітні–червні призвели до уповільнення руху вагонів. У результаті в окремі періоди виникав дефіцит щебеню та цементу.
Щоб мінімізувати наслідки перебоїв, компаніям доводиться працювати з кількома постачальниками та залучати альтернативні маршрути. Але така схема збільшує кінцеві витрати на матеріали.
Як забудовники змінюють ціни
Близько третини зростання собівартості будівництва припадає на будівельні матеріали та коливання курсу валют, зазначає комерційний директор «Інтергал-Буд» Олена Рижова. Решта зростання пов’язана переважно з оплатою праці, логістикою та забезпеченням енергонезалежності.
При цьому вартість квадратного метра для покупця підвищується не одночасно. Девелопери не можуть одразу перекласти весь ріст витрат на клієнта, тому між збільшенням собівартості та зміною роздрібної ціни існує певна часова затримка.
Ще одна проблема пов’язана з безпекою. Через регулярні напади на складську нерухомість забудовники уникають створення великих запасів матеріалів безпосередньо на будівельних майданчиках.
У «Креатор Буд» також повідомляють, що будівельні матеріали намагаються закуповувати заздалегідь. Це дозволяє частково зафіксувати ціни та зменшити вплив різких змін собівартості.
Перегляд вартості квартир у компанії проводять приблизно раз на квартал. При цьому рішення залежить не тільки від зміни витрат, а й від ступеня готовності конкретного об’єкта.
Розстрочка залишається поширеним інструментом серед більшості девелоперів. У «Креатор Буд» зазначають, що її умови розраховуються окремо для кожного проєкту з урахуванням терміну виплат, початкового внеску та стадії будівництва.
У «Інтергал-Буд» початковий внесок становить 30–50%, а термін розстрочки може варіюватися від трьох місяців до чотирьох–п’яти років. Вартість квадратного метра та графік платежів фіксуються в договорі.
Хто купує квартири в новобудовах
За оцінкою Андрія Шевчишина, прив’язка цін на житло до доларового еквіваленту допомагає зберігати привабливість нерухомості як інвестиційного інструменту.
У результаті первинний ринок залишається одним із інструментів, які покупці можуть використовувати для захисту заощаджень від інфляції та ослаблення гривні.
Експерт з нерухомості Олена Бондарук поділяє покупців новобудов на дві основні групи: людей, які купують житло для власного проживання, та приватних інвесторів.
Перші частіше обирають будинки, що вже введені в експлуатацію, прагнучи знизити ризики. Інвестори, навпаки, можуть долучатися до проєкту ще на початковій стадії будівництва, оскільки саме тоді потенційна прибутковість є найвищою і може сягати 40–50%.
При цьому перед вкладенням коштів в об’єкт на ранній стадії необхідно враховувати ймовірність затримок будівництва та перенесення термінів введення будинку в експлуатацію.
Що буде з цінами восени
Восени 2026 року вартість квадратного метра, ймовірно, продовжить зростати. Причина — накопичений розрив між фактичним зростанням витрат на матеріали, логістику, оплату праці та енергозабезпечення й темпами підвищення цін для покупців.
Купівля квартири на етапі будівництва в таких умовах може розглядатися не лише як спосіб отримати спекулятивний прибуток, а й як інструмент збереження вартості коштів на тлі подальшої девальвації. Однак перед такою інвестицією необхідно уважно вивчити конкретний об’єкт та оцінити пов’язані з ним ризики.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що в Україні дозволять приватизувати зруйноване та пошкоджене житло для отримання компенсацій.
Також Dengi.ua писали, що Київ став одним із небагатьох міст, де вартість оренди знизилася за рік, тоді як у більшості обласних центрів оренда житла подорожчала.
