Штучний інтелект продовжує захоплювати бізнес. За даними Hostinger, станом на 2025 рік 78% компаній у світі почали впроваджувати ШІ. В Україні, за даними агенції Top Lead, 93% з 200 опитаних підприємств використовують нейромережі принаймні в частині бізнес-процесів. Попри масову інтеграцію, для українського бізнесу це лише початок: ШІ відкриває великі можливості, але й створює нові виклики.
ШІ як нова нормальність
ШІ перестав бути маркетинговим трюком «заради хайпу» і перетворився на необхідність. У міжнародній готельній групі Ribas Hotels Group зазначають, що нині впровадження автоматизації — це базова умова виживання бізнесу.
«Ми дивимось на це так само, як на перехід бізнесів в онлайн у 2000-х роках: ті, хто інвестував у цей напрям, виграли на ринку», — наголошують у компанії і додають: важливим мотивом інтеграції ШІ є підвищення ефективності людей.
Для компанії «Епіцентр» стимулом до впровадження ШІ стала зміна поведінки клієнтів і стрімке зростання популярності цифрових платформ. На думку компанії, ринок рухається до того, що споживачі все частіше здійснюватимуть покупки через голосовий пошук та зображення. ШІ стане універсальним консультантом, який зможе допомогти покупцю обрати як новий телевізор, так і сформувати персоналізовані рекомендації, спираючись на його інтереси.
Натомість для monobank впровадження ШІ стало не стільки реакцією на зовнішні виклики, скільки природним етапом розвитку. Йому ця технологія потрібна для масштабування швидкості та якості робочих процесів.
Схожу прагматичну мету має «Vodafone Україна». За словами директора з розвитку цифрових продуктів Сергія Бориславського, ШІ дозволяє оптимізувати великий масив рутинних завдань та масштабний блок клієнтського обслуговування. У МХП на запит Dengi.ua зазначили, що використання нейромереж гарно допомагає у системній роботі з даними, моделюванні та підвищенні ефективності бізнес-процесів.
«На ти» з новітніми технологіями також онлайн-сервіс виклику авто Uklon. За словами CTO Олександра Чумака, впровадження ШІ стало логічною еволюцією продукту ще з 2019 року.
«Оскільки сервіс є динамічним маркетплейсом, де необхідно в режимі реального часу балансувати попит і пропозицію, ефективне масштабування без ШІ було б неможливим», — підкреслює він.
Ключовим драйвером трансформації для компанії стали обмеження класичних алгоритмів, які у складному середовищі перестають давати оптимальний результат. Тож Uklon будував експертизу щодо подальшого впровадження ШІ переважно самостійно.
«Vodafone Україна» поєднав консультації зовнішніх експертів зі створенням власного Центру компетенцій ШІ. Гібридний підхід використовує й «Епіцентр», а в monobank першими драйверами ШІ-напряму виступили співзасновники. Нині ж будь-хто з працівників банку може принести ідею та протестувати її на практиці, а найвдаліші рішення стають окремими робочими треками. Схожу внутрішню екосистему вибудували в МХП: компанія фокусується на розвитку спільноти AI Leadership, де команди тестують гіпотези в реальних процесах та масштабують найефективніші рішення.
У свою чергу Ribas Hotels Group свідомо зробила акцент на роботи із зовнішніми консультантами.
«Це дозволяє не витрачати час на хаотичний пошук рішень, а одразу рухатися системно», — переконані в компанії, але додають, що паралельно розвивають і внутрішню експертизу.
Куди компанії активно інтегрують ШІ
Практичний досвід компаній демонструє, що ШІ вийшов за межі стандартних чат-ботів і проник у серцевину бізнес-процесів. Причому кожна індустрія знаходить свої точки для ефективної інтеграції.
Зокрема в Uklon ШІ впроваджують у три основні напрями:
1. Застосунки. А саме: пошук і рекомендації, замовлення та ціноутворення, Dispatching (оптимальний підбір водія і пасажира в реальному часі), Routing & ETA (власні моделі прогнозування часу поїздки і маршрутів), боротьба з шахрайством і безпека.
У компанії зазначили, що завдяки ШІ є сервіс «Затори + ЕТА (орієнтовний час прибуття)», який надсилає інформацію про стан доріг, точно прогнозує затори на основі масивів даних координат водіїв. Окремо наявний ШІ-аналіз коментарів користувачів: якщо пасажир пише про багаж чи тварину, алгоритм розпізнає потребу і пропонує додати відповідну послугу. У результаті вдалося скоротити час на замовлення авто, рівень прийняття замовлень водіями зріс на 5%, а частка використання додаткових послуг збільшилася вдвічі.
2. Процес розробки програмного забезпечення. Спеціальні ШІ-агенти допомагають команді писати код та автоматично перевіряти його на помилки.
3. Корпоративні системи та служба турботи. У службі підтримки компанія використовує ШІ для транскрибування та аналізу дзвінків. Алгоритми автоматично відхиляють 70% нерелевантних чи помилкових скарг і миттєво підсвічують критичні запити. Це зменшує навантаження на команду, економлячи 350 годин робочого часу щомісяця. Щодо внутрішньої рутини, то для співробітників розробили розумного Slack-бота Uklon AI, який знає все про компанію — від інструкцій до залишку відпусток.
«Власні моделі маршрутизації та ETA дозволяють нам економити мільйони доларів щорічно, а автоматизація підтримки суттєво знижує операційні витрати», — підкреслює Чумак.
Значні фінансові результати фіксують також у телекомі. Зокрема, для «Vodafone Україна» економічний ефект від впровадження ШІ вже вимірюється десятками мільйонів гривень.
«Ми бачимо чітку окупність інвестицій — особливо в частині клієнтського обслуговування», — зазначає Бориславський і додає, що компанія інтегрує алгоритми в щоденну роботу кожного співробітника.
Фокус на клієнтському сервісі робить «Епіцентр»: ШІ-асистент вже обробляє близько 30% звернень. Ще мережа використовує алгоритми у маркетингу — для генерації креативів, персоналізації рекламних кампаній, створення контенту, а також розвитку голосових і рекомендаційних сервісів.
Тим часом у monobank працює ШІ-агент для генерації текстів оголошень за фото на monoбазарі. Крім того, автоматично створюються IBAN-платежі зі скріншотів і файлів (понад 600 000 розпізнавань, а конверсія платежів без правок становить 90%).
МХП інтегрує ШІ, зокрема, у виробництво та агро. Один із флагманських проєктів — система управління м’ясопереробкою Data Model Meat Processing (DMMP). Вона аналізує масиви виробничих даних і дає рекомендації щодо налаштування обладнання.
Ще одне ШІ-рішення МХП — Smart Technology Assistant (SMART TA), автоматизує процеси вирощування птиці: алгоритми контролюють показники життєзабезпечення та самостійно керують параметрами утримання. А внутрішні ШІ-асистенти вже стали частиною щоденної роботи фінансистів, HR-фахівців та проєктних менеджерів.
Фокус на автоматизації даних робить також Ribas Hotels Group. У компанії ШІ взяв на себе формування регулярної звітності, сортування бази потенційних клієнтів та оцінку ефективності менеджерів. Окремий напрям — операційна діяльність у самих готелях. Там ШІ допомагає контролювати дотримання стандартів через аналіз фото, відео, чат-боти, а також аналізує комунікацію, працюючи в системі управління клієнтами (CRM).
Проблеми та виклики
Впровадження ШІ супроводжується викликів. Наприклад, для «Епіцентру» та «Vodafone Україна» ключовим викликом стала інтеграція ШІ в наявну IT-інфраструктуру. Оскільки системи від початку не проєктувалися під такі завдання, нині доводиться активно перебудовувати архітектуру даних.
Критично важливим викликом є безпека. Щоб не передавати чутливу інформацію назовні, Vodafone розгортає більшість ШІ-рішень локально, використовуючи власний GPU-кластер, а monobank відмовляється віддавати дані навіть великим провайдерам, розвиваючи власні моделі та платформу.
Технологічні перепони довелося долати також Uklon. За словами Чумака, першою проблемою став міф про «універсального бота»: оскільки ШІ-моделі мають обмеження щодо обсягу контексту, один агент просто губився між темами. Тому розробники перейшли до мультиагентної архітектури з вузькоспеціалізованими ботами. А для боротьби з галюцинаціями впровадили обов'язкове посилання на джерела та щоденний автоконтроль якості відповідей. Згодом компанія відмовилася від гнучких локальних моделей на користь дешевших і точніших готових ентерпрайз-рішень. Окремим викликом став моніторинг витрат на токени.
«Були випадки, коли автоматизований скрипт надсилав зайву інформацію, за яку ми платили непотрібні гроші», — зауважує Чумак.
Для Ribas Hotels Group викликом є не технології, а мислення. У компанії зауважують, що не всі співробітники та навіть керівники одразу розуміють вплив ШІ на їхню роботу, і цей природний скепсис уповільнює впровадження інновацій.
У МХП зазначили, що будь-яке впровадження ШІ завжди впирається у фундаментальний виклик — зрілість даних компанії. Без вибудованої data-інфраструктури, чіткої логіки процесів та «дисципліни даних» ШІ-інновації не працюватимуть ефективно.
Чи залишиться місце для людей
Цікаво, що жодна з опитаних компаній не розглядає технологію як заміну людям. ШІ не зменшує штат, а трансформує ролі.
«Ми нікого не скоротили і не плануємо цього робити, — категоричний Сергій Бориславський з “Vodafone Україна". — Співробітник, який вміє працювати зі ШІ, значно ефективніший за того, хто цього не вміє».
В «Епіцентрі» наголошують, що повністю автономних рішень поки небагато, тому на критичних етапах зберігається обов'язковий людський контроль.
Схожу думку поділяють в Uklon та Ribas Hotels Group: автоматизація просто вивільняє ресурс. Менше часу витрачається на щоденну операційку, більше — на ухвалення рішень, креатив, перевірку гіпотез та роботу з клієнтами.
Замість скорочень великий бізнес почав системно інвестувати у навчання своїх команд. Так, МХП формує внутрішню спільноту AI Leadership, яка об’єднує фахівців навколо практичного застосування алгоритмів, а monobank створив внутрішній ШІ-клуб.
У банку також прогнозують, що ринок потребуватиме лише більше спеціалістів — зокрема ШІ-інженерів та MLOps-фахівців. Щоб залучати таланти, monobank запустив оплачувану «ШІнтернатуру», яка демонструє значний попит на ринку праці: якщо на перший набір у 2025 році надійшло 1254 заявки, то навесні 2026-го — понад 3,5 тис, через що програму довелося розширити.
ШІ як частина ДНК бізнесу
Оцінюючи перспективи, українські компанії переконані, що етап точкових експериментів завершується. Як зауважують у Ribas Hotels Group, у довгостроковій перспективі виграють ті, хто зробить технологію частиною ДНК бізнесу. Тому там запровадили принцип, що кожен відділ має реалізувати власний ШІ-проєкт. У Ribas Hotels Group переконані, що весь бек-офіс (маркетинг, продажі, фінанси) буде автоматизовано насамперед.
На практиці все це означає появу цілих екосистем цифрових помічників. Наприклад, в Uklon планують розвивати ШІ-асистентів, які пришвидшать обробку інформації для аналітиків, продакт-оунерів та служби підтримки.
«Епіцентр» бачить потенціал у прогнозній аналітиці, управлінні асортиментом та ціноутворенням. Окремий тренд — автоматизація самої IT-розробки. В «Епіцентрі» та monobank ШІ вже стає повноцінним напарником інженерів. У банку зазначають, що його активно використовують для написання коду за техзавданням, створення тестового покриття та проходження quality gates (етапів контролю якості).
Амбітний погляд на майбутнє озвучують і в телекомі. «Vodafone Україна» планує перейти до створення повноцінних автономних процесів, що працюватимуть взагалі без участі людини. Крім того, оператор планує монетизувати власну експертизу і пропонувати ШІ-рішення зовнішнім B2B-клієнтам.
Зрештою, попри повномасштабну війну і значні фінансові ризики, український бізнес рухається вперед за сучасними технологічними трендами. Наразі ШІ став критичним елементом виживання бізнесу в умовах нейроконкуренції майбутнього. Досвід компаній-лідерів, опитаних Dengi.ua, доводить: хто не боїться робити ШІ-алгоритми частиною бізнес-процесів сьогодні, диктуватимуть правила гри на ринку завтра.
Як ми писали раніше, штучний інтелект може кардинально змінити уявлення суспільства про роботу, звільнивши працівників від виконання рутинних офісних завдань.
Також ми вже писали, що міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, з 10 березня 2026 року розпочав прийом заяв за новою категорією - А3.5 "Втрата приватного підприємництва".
