Майже через чотири роки після початку повномасштабної війни Росії проти України ані українське, ані російське керівництво не користується високим рівнем суспільної підтримки в країнах сусідах. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на дані опитування Gallup у 25 державах Східної та Південної Європи, Кавказу та Центральної Азії.
Згідно з дослідженням, медіанний показник схвалення діяльності українського керівництва у 2025 році становив 24%, знизившись із 27% роком раніше. Рівень підтримки російського керівництва опинився на позначці 22% і порівняно з 2024 роком майже не змінився.
Повідомляється, що Gallup почав оцінювати ставлення до українського керівництва в цих країнах у 2024 році, тоді як рейтинги Росії відстежують із 2007 року. Поточний показник схвалення Москви трохи вищий за рівень 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення він знизився з 31% у 2021 році до 19%. Відтоді підтримка Росії коливається поблизу 20% і залишається значно нижчою за пікове значення 2008 року, коли вона сягала 45%.
Зазначається, що зниження підтримки Києва в регіоні з 2024 року здебільшого пов'язане з різким падінням показників в окремих країнах. Найпомітніше скорочення зафіксовано в Казахстані - на 16 відсоткових пунктів, а також у Румунії та Грузії, де схвалення знизилося на 10 пунктів. У більшості інших держав зміни були менш суттєвими.
При цьому співвідношення симпатій до Києва і Москви помітно різниться від країни до країни. У десяти державах рівень схвалення українського керівництва перевищує російський щонайменше на 10 пунктів, у восьми країнах вищу підтримку отримує Москва, а ще сім не демонструють вираженої переваги. Загалом ця картина близька до результатів 2024 року.
Найбільш виразно проукраїнські настрої спостерігаються в країнах Балтії: розрив на користь Києва становить 66 пунктів у Литві, 52 - у Латвії та 51 - в Естонії. У Центральній Азії, навпаки, домінує підтримка Росії: у Таджикистані різниця сягає 58 пунктів, у Киргизстані - 50. У чотирьох країнах, де лідирує Москва, розрив перевищує 20 пунктів, тоді як усі десять країн з явною перевагою підтримки схиляються в бік Києва. Держави без чіткої переваги, включно з Румунією, Словаччиною, Молдовою, Грецією та Угорщиною, здебільшого розташовані в Південній і Східній Європі.
Такі відмінності пояснюються поєднанням історичних чинників та економічних інтересів. У країнах Балтії конфлікт в Україні часто сприймається як загроза власній безпеці та суверенітету. Водночас держави Центральної Азії зберігають тісні економічні, культурні та інформаційні зв'язки з Росією, а значну роль у їхніх економіках відіграють грошові перекази трудових мігрантів, які працюють у РФ.
При цьому Південна і Східна Європа, де не сформувалася явна перевага жодної зі сторін, історично пов'язані як з Росією, так і з Європейським союзом. Ці країни продовжують зазнавати тиску через економічні наслідки відмови від російської енергетики, водночас залишаючись глибоко інтегрованими в ЄС, де рівень довіри до керівництва союзу вищий, ніж до Москви та Києва.
Незважаючи на порівняно низькі показники схвалення обох сторін, саме Словаччина та Угорщина - члени ЄС - найактивніше виступають проти військової допомоги Україні. Ці позиції пов'язані з курсом прем'єр-міністрів Роберта Фіцо та Віктора Орбана, які вважаються найближчими до Кремля за політичними та економічними поглядами. З огляду на те, що низка рішень ЄС щодо санкцій і підтримки Києва вимагає одностайності, Братислава і Будапешт здатні затягувати або пом'якшувати такі заходи.
Так, усередині цих країн ставлення до Росії та України різко поляризоване за партійною лінією. У Словаччині прихильники партії Фіцо "Напрямок" майже втричі частіше схвалюють Москву (38%), ніж Київ (14%), тоді як електорат опозиційної Прогресивної словацької партії, навпаки, значно частіше підтримує українське керівництво (45% проти 3% у Росії).
В Угорщині розрив ще більш виражений: більшість прихильників правлячої партії "Фідес" Віктора Орбана схвалюють російське керівництво (55%), тоді як підтримку Києву висловлюють лише 3%. Серед прихильників опозиційної партії "TISZA" ситуація зворотна - 41% позитивно оцінюють українське керівництво та 13% російське. Водночас парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року, і опитування вказують на напружену конкуренцію між "Фідес" і TISZA.
Як резюмують соціологи, загалом, у міру затягування війни Київ і Москва отримують у регіоні зіставні рівні суспільного схвалення, при цьому підтримка українського керівництва за останній рік дещо знизилася. Однак розподіл симпатій залишається неоднорідним: країни Балтії в основному орієнтовані на Київ, Центральна Азія - на Москву, а значна частина держав Південної та Східної Європи зберігає нейтральну позицію.
Водночас, як повідомляли Dengi.ua, згідно зі свіжими результатами опитування КМІС, 59% українців заявили про довіру Володимиру Зеленському.
При цьому, як писали Dengi.ua, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді очолює зведений рейтинг світових лідерів з рівнем підтримки в 71%.
