Голуби-дрони і "перепрошиті" українці: чим займається стартап дочки Путіна

Засновник Neiry Олександр Панов заявляє, що стратегічна мета компанії - "захоплення світу за допомогою нейротехнологій".
фото / neiry
фото / neiry

Російська компанія Neiry Group заявляє про розробку технології імплантації чіпів у мозок голубів, що, за твердженням стартапу, дає змогу дистанційно керувати птахами і використовувати їх як біодрони. У прес-релізах ідеться, що такі голуби здатні виконувати функції, аналогічні безпілотним літальним апаратам. Засновник Neiry Олександр Панов залучив до проєкту значне фінансування, а також учених, пов'язаних з інститутом, який очолює Катерина Тихонова - молодша дочка президента РФ Володимира Путіна. Про це пише "Медуза", передають Dengi.ua.

Зазначається, що в публічних виступах і блогах Панов розмірковує про "ніжний стиль проведення СВО на Україні", а на профільних заходах заявляє, що стратегічна мета компанії - "захоплення світу за допомогою нейротехнологій".

Випробування і будова біодронів

Повідомляється, що перші тести біодронів відбулися 25 листопада 2025 року. Тоді голуби з імплантованими нейроінтерфейсами виконали політ із лабораторії і назад. За даними компанії, до теперішнього часу Neiry "виробила" вже кілька десятків таких птахів. Основними сферами застосування декларуються моніторингові завдання - контроль промислових і екологічних об'єктів, а також участь у пошуково-рятувальних операціях. При цьому розробники не виключають і іншого використання, зокрема військового, наприклад для прихованого спостереження.

Модель біодрона PJN-1 візуально помітно відрізняється від звичайного голуба. З голови птаха виходить дріт нейроінтерфейсу, на спині закріплений рюкзак з керуючою електронікою і сонячними батареями, а на грудях встановлена відеокамера.

У мозок птаха імплантуються електроди, розроблені самою Neiry. Вони з'єднані зі стимулятором, розміщеним у рюкзаку, який, своєю чергою, під'єднаний до контролера із завантаженим польотним завданням. Система передає електричні імпульси, що впливають на поведінку птаха, зокрема на вибір напрямку польоту. Для навігації використовуються GPS та інші методи позиціонування. Камери, як стверджує компанія, працюють за стандартами публічного відеоспостереження - з розмиттям облич і видаленням персональних даних.

У Neiry підкреслюють, що біодрони не потребують попереднього дресирування. Серед їхніх переваг перед традиційними безпілотниками називаються тривалий час роботи, велика дальність польоту і менша ймовірність аварій. Вартість одного такого птаха, за заявами стартапу, порівнянна з ціною дронів аналогічного класу. При цьому наукових публікацій з докладним описом технології поки немає, а відеозаписи випробувань демонструють повороти птахів за командою, що, на думку деяких спостерігачів, мало схоже на природний політ.

Читайте також:

Інвестиції та зв'язки з державними структурами

За час роботи Neiry залучила близько 1 млрд рублів інвестицій. Одним із ключових інвесторів стала Національна технологічна ініціатива (НТІ), яка вклала приблизно 360 млн рублів у 2021 році і стала співзасновником щонайменше однієї юридичної особи групи.

НТІ являє собою некомерційну організацію, створену за постановою прем'єр-міністра РФ за дорученням Володимира Путіна. У формуванні ініціативи брало участь Агентство стратегічних ініціатив - ще одна державна НКО, наглядову раду якої очолює президент РФ. Серед інших інвесторів - фонд "Восход", заснований 2021 року структурою "Інтеррос" мільярдера Володимира Потаніна. У 2022 році і компанія, і її основний власник потрапили під санкції США. Згодом фонд продали топменеджерам, 80% перейшли генеральному директору Руслану Саркісову, проте 2023 року санкції було введено і проти нього, і проти фонду. Ще понад 300 млн рублів у проєкт вклали приватні інвестори.

Наукові проєкти та критика

Neiry реалізує спільні ініціативи з Інститутом штучного інтелекту МДУ, який очолює Катерина Тихонова. В інституті працюють чотири лабораторії, включно з підрозділом із розроблення інвазивних нейроінтерфейсів, що спеціалізується на технологіях подвійного призначення. Керівником лабораторії є кандидат біологічних наук Василь Попков, який брав участь в експериментах Neiry на щурах.

У рамках цих експериментів тваринам імплантували нейроінтерфейси, підключені до нейромережі. Під час подання запитання штучний інтелект надсилав сигнали в мозок щура, стимулюючи різні зони залежно від відповіді "так" або "ні". У результаті тварина виконувала потрібну дію. Проєкт дістав назву "Піфія" і, за словами Панова, став етапом масштабнішої програми "Інтуїція".

Панов також неодноразово заявляв у ЗМІ, що довгострокова мета Neiry - створення Homo superior, наступного ступеня еволюції після Homo sapiens. У своєму телеграм-каналі він розмірковує про можливість "перепрошивки" людей під потрібний "культурний код" і продаж таких рішень державі.

"Один із моїх наступних проєктів, про який я давно думаю, пов'язаний із продажем людей державі. Деталями я поділюся після пілота, але одразу попереджаю, що там усе екологічно, соціально, православно і гуманно, без усяких там клонів! Базова теза у цього стартапу проста - у зв'язку з падінням народжуваності будь-якій державі потрібні люди. Нашій особливо. Підійдуть різні, але цінуватимуться більше носії базової культури <...> Зі свого боку, є українці, які, звісно ж, росіяни з точки зору культурного коду, просто обдовбані примхою (як у FarCry5). І навіть нехай їх там потрібних мільйонів 5-7 всього залишилося. Їх можна перепрошити, як і більшість інших людей, і це багаторазово дешевше, ніж створити і виховати людину своєї культури", - заявляв Панов.

Водночас багато фахівців вказують, що сучасний рівень нейротехнологій поки що не дає змоги створювати дійсно ефективних керованих тварин, придатних для практичного застосування. Можливість контролю над поведінкою людини за допомогою імплантів учені вважають ще більш віддаленою і сумнівною.

Частина наукового співтовариства також побоюється, що захоплення інвесторів фантастичними концепціями - на кшталт управління людьми або "завантаження свідомості" в комп'ютер - може загальмувати розвиток нейроінтерфейсів, призначених для лікування захворювань. На думку експертів, надмірне перебільшення можливостей таких технологій здатне призвести до посилення регулювання і негативного ставлення суспільства до нейронауки загалом.

Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, що на війну з Україною не відправлятимуть росіян з чужорідним тілом у мозку.

Крім того, як писали Dengi.ua, у Держдумі Росії запропонували імпортозамістити "Діснейленд", замінивши його парком розваг під назвою "Чебурляндія".



Слідкуйте за нашими новинами та відео
  • YouTube
  • Facebook
  • Telegram
  • Google News

ТОП-Новини