Другий рік поспіль у доповіді Всесвітнього економічного форуму в Давосі про глобальні ризики серед найнебезпечніших відзначалися проблеми, пов'язані з навколишнім середовищем, кібератаками і геополітичними загрозами. У компаній є вибір: керувати цими викликами або дозволити викликам керувати бізнесом.
Екологічні ризики
Читай також: Андрій Цимбал: Новий курс Трампа
Згідно з останньою доповіддю IPCC's Special Report on Global Warming про глобальне потепління, є лише 12 років, щоб впоратися з наслідками зміни клімату. У світі майбутнього - екологічні, соціальні та управлінські питання (ESG) тісно переплетені та суттєво вплинуть на ефективність роботи бізнесу.
Яким чином підходи до бізнес-стратегії, що враховує виклики ESG, можуть трансформуватися з абстрактних понять у конкретні кроки з управління цими ризиками? Каталізатором трансформаційних процесів можуть стати два простих кроки. Перший - інтеграція цих процесів у стратегію компанії. Друге - вимірювання очікувань інвесторів, клієнтів і співробітників.
Домогтися успіху в цьому питанні буде простіше, якщо стейкхолдери бізнесу зрозуміють, що йдеться не про те, щоб робити добро для всього світу, а про прагматичний підхід до довгострокової бізнес-стратегії. Впроваджуючи практики ESG, бізнес отримує перевагу під час залучення інвестицій, під час подальшого зростання та управління репутацією.
Читай також: ТОП-10 прогнозів Білла Гейтса, які дійсно збулися
Водночас будь-які зусилля українських компаній будуть не настільки ефективні, доки питання екологічних ризиків не з'явиться на порядку денному керівництва країни, як це вже відбувається в низці європейських держав. Тож Україні, як аграрній житниці Європи, варто взяти приклад з більш розвинених економік, де інвестори поряд із фінансовим звітом аналізують і звіти ESG, а питання екології є пріоритетом урядів.
Кібер-ризики
Згідно зі звітом Global Risks Report, більшість керівників бізнесів очікують, що 2019 року збільшаться ризики кібератак, що призведе до крадіжок грошей і даних (таку думку висловили 82% опитаних) та збою операцій (точка зору 80% опитаних). Підтверджують серйозність цього виклику і результати глобального дослідження KPMG CEO Outlook за 2017 та 2018 роки: ризик кібератаки перемістився з четвертого на друге місце. Тому в багатьох країнах уже сьогодні питання кібербезпеки стають обов'язковою темою і засідань ради директорів компаній, і на нарадах урядів та регулюючих органів. Водночас, коли ми обговорюємо тему кіберзахисту з нашими клієнтами в Україні, ми часто бачимо, що, на жаль, багато компаній і досі не сприймають ці ризики всерйоз. І це навіть попри інцидент із вірусом Petya, який наочно продемонстрував неспроможність більшості українських підприємств протистояти кіберзагрозам.
Геополітичні ризики
Читай також: Куди поділися люди в Україні: АТО і медицина, смертність і народжуваність
Не секрет, що у 2018 році посилилася геоекономічна напруженість через торговельну, інвестиційну та санкційну політику багатьох країн. За оцінками МВФ, темпи глобального зростання в розвинених країнах досягли піку. 91% керівників, які взяли участь в опитуванні про глобальні ризики, очікують у 2019 році підвищення ризику економічної конфронтації та непорозумінь між основними світовими гравцями. З них 88% опитаних прогнозують збільшення кількості розривів багатосторонніх торговельних правил та угод, а 85% вважають, що політичне протистояння та розбіжності між найбільшими державами лише зростатимуть.
Чи можемо ми бути осторонь цих тенденцій? Ні. За даними опитування, проведеного в Україні 2018 року, 64% керівників українських компаній планують вихід на іноземні ринки протягом наступних трьох років. Ще 34% зазначають, що пріоритетними країнами для географічної експансії в найближчі три роки є країни Європи (91%).
В умовах зростання геополітичних ризиків українським компаніям важливо не фокусуватися на одному ринку. Зокрема, не орієнтуватися виключно на ринок країн ЄС, а диверсифікувати присутність компанії на кількох ринках. Під час оцінювання ризиків конкретної країни потрібно враховувати взаємний вплив цих процесів на ланцюги поставок, на співробітників, на корпоративні функції та на зацікавлені сторони. Також, щоб не опинитися в пастці геополітичних рішень, потрібно вчитися діяти на випередження: включати в бізнес-стратегію не тільки геополітичні ризики, а й кроки, що передбачають їх нівелювання.
