Голова Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця", член парламентського комітету з питань податкової та митної політики - про те, як врятувати бізнес від зловживань трудових інспекторів і драконівських штрафів.
В Україні чиновник, якщо навіть порушує закон, часто виявляється правий, бо має набагато більше можливостей, ніж звичайний платник податків. На жаль. А оскільки мораторій на перевірки бізнесу з 2019 року остаточно ліквідовано, можливостей у контролюючих органів "нагинати" підприємців стало набагато більше. Насамперед ідеться про перевірки з боку Держслужби праці. У її інспекторів практично безмежні можливості, які надав Кабінет Міністрів своєю постановою № 295.
Читай також: Оксана Продан: Система попалася на хабарі
Наприклад, інспектор має право безперешкодно проводити позапланову перевірку без попереднього попередження в будь-який час доби, якщо вважатиме, що це допоможе виявити нелегальних працівників. Причому ревізор формально зобов'язаний попередити підприємця про свій прихід не пізніше ніж за 10 днів. Але може цього і не робити, якщо вважатиме, що попередження спотворить результати перевірки.
Також у постанові Кабміну № 295 зазначено, що вимога інспектора про надання доступу до приміщень підприємства для ознайомлення з документами та спілкування зі співробітниками є обов'язковою до виконання.
Питань, які можуть перевіряти інспектори праці, теж цілий список. Це і можливі порушення законодавства про працю щодо найманого працівника, і правила оформлення трудових відносин, і виявлення неоформлених працівників, і заборгованість із виплати заробітної плати.
При цьому вплинути на дії перевіряльників бізнес не здатен. Де-факто, підприємців позбавили прав, щодо них діє презумпція винуватості.
Роботодавець може хіба що не пустити інспектора на поріг, якщо той не має службового посвідчення або направлення на проведення перевірки, підписаного його керівником або заступником із зазначенням підприємства, на якому проводиться перевірка. Крім того, перевірка має проводитися в присутності керівника суб'єкта господарювання або його уповноваженого представника. Згідно з процедурою, інспектор зобов'язаний зробити запис у журналі реєстрації заходів державного нагляду. Тривалість перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а суб'єктів малого та мікробізнесу - двох робочих днів. Також інспекторам забороняється вилучати оригінали фінансових документів, комп'ютери та перевіряти питання, які є предметом розгляду в суді.
Читай також: Оксана Продан: Гільйотина для чиновників
Але, повторюся, що у співробітників Держпраці зараз майже необмежені повноваження. Тому підготуватися до їхніх візитів можна тільки заздалегідь. У момент перевірки роботодавець не має можливості щось виправити. Хіба що за підсумками в акті написати свої зауваження. І то, особливого сенсу в цьому немає. Адже навіть якщо оскаржити припис, скаргу підприємця розглядає - увага! - безпосередній керівник інспектора. І всі ми прекрасно розуміємо, які шанси, що він визнає дії свого співробітника неправомірними. Вони майже нульові. Ще Держпраці можна подавати до суду. Але це - і час, і гроші. Більшість підприємців не мають коштів на те, щоб боротися з чиновниками.
Жити і нормально працювати за правилами цієї системи неможливо, тому потрібно повністю змінювати підходи до перевірок, скасовувати дискримінаційні норми і зменшувати штрафи, розмір яких у 2019 році ще зріс і становить 417 тис. грн.
Першочергове завдання - ухвалити законопроєкт № 5711. Він передбачає зменшення трудових штрафів у десятки разів, скасовує подвійну відповідальність за одні й ті самі порушення, встановлює розмір санкцій на економічно обґрунтованому та юридично зумовленому рівні, що враховуватиме характер і тяжкість правопорушення. Водночас законопроєкт зберігає загальний принцип відповідальності та додатково запроваджує відповідальність роботодавця перед працівником.
Що важливо, законопроєкт № 5177 підтримали понад 60 народних депутатів, низка місцевих рад, зокрема п'ять рад обласних центрів, Рада підприємців при Кабінеті Міністрів, Федерація роботодавців та багато інших громадських організацій та об'єднань по всій Україні. Загалом було понад 40 колективних звернень. Його підтримав і профільний парламентський комітет. Але законопроєкт до сесійної зали досі не потрапив. Адже чиновники побоюються, що Верховна Рада його підтримає, і контролери залишаться без можливостей для "заробітку".
