Останніми роками взаємовідносини між владою та бізнесом вибудовувалися в рамках задекларованих зміни їхньої філософії та реформування податкової служби як сервісного відомства.
Президент і правляча партія "Слуга народу" теж неодноразово заявляли, що сповідують лібертаріанську ідеологію і свободу підприємництва.
Але проєкт закону за № 1210 про внесення змін до Податкового кодексу (ПКУ) щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві, який ухвалено в першому читанні та готується до другого читання в парламенті, перекреслює попередні заяви. Цей документ - прямий доказ того, що влада має намір істотно посилити фіскальний тиск на бізнес.
Читай також: Податок на зарплату поки що не зменшать
Аналіз законопроєкту № 1210 свідчить про кардинальну зміну з 2020 року напряму податкової політики, що призведе до порушення балансу інтересів держави та бізнесу, посилить дискрецію (можливість чиновника трактувати ситуацію на власний розсуд. - Ред.) і протистояння контролюючих органів та бізнесу.
За таких умов будуть неможливими: реалізація суспільного договору, партнерські відносини, зростання ділової активності та, зрештою, економічний розвиток.
Серед особливо небезпечних норм - такі:
1. Збільшення дискреції:
- розширено поняття розумної ділової мети, внаслідок чого платникам податків доведеться доводити, що ними створено умови для приросту (збереження) активів у майбутньому та в теперішньому. Від поняття дотримання розумності в діяльності платника залежатиме, чи визнають його винним у податкових правопорушеннях, чи будуть у контрольованих операціях застосовуватися коригування ціни тощо;
Читай також: " Спекуляція": Гетманцев розповів про податок на айкоси
- вводиться поняття фактичних операцій;
- вводиться зіставлення умов договорів і первинних документів із фактичною поведінкою платника податків.
2. Збільшення повноважень контролюючих органів:
- з'являється право на стягнення податкового боргу за рахунок майна платника, зокрема за рахунок продажу цілісних майнових комплексів державних підприємств, що не підлягають приватизації, право на невизнання витрат і податкового кредиту через визнання операцій платника нереальними.
3. Розширення сфери застосування норм трансфертного ціноутворення, що відбудеться внаслідок появи таких визначень, як "пов'язані особи", "постійні представництва", а також запровадження додаткових форм звітності з ТЦУ, збільшення кількості штрафів та їхніх розмірів.
Читай також: Які податки українці платять щомісяця
4. Запровадження оподаткування контрольованих іноземних компаній.
5. Розширення підстав для застосування податкових різниць, які призводять до коригування фінансового результату до оподаткування.
6. Розширення бази оподаткування та збільшення ставок оподаткування.
7. На тлі декриміналізації правопорушень у сфері податкового законодавства впровадження в Податковому кодексі такого поняття, як "діяння, вчинені умисно". Вони вважатимуться такими, якщо контролюючий орган доведе, що платник податків штучно, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, окрім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених ПКУ. При цьому порядок доведення того факту, що платник вчинив якісь діяння навмисне, невідомий. Тобто незрозуміло, чи контролюючий орган сам кваліфікує такі дії як умисні на підставі власних доводів, чи ці факти встановлюватиме суд.
8. Розширення сфери відповідальності платників податків за рахунок введення поняття вини в їхніх діях (діях або бездіяльності).
Читай також: Податкова скоротить кількість перевірок бізнесу на 20%
Саме останні дві новації найсильніше загрожують негативними наслідками для платників податків. Оскільки досудове встановлення вини та умислу - пряма доріжка до кримінальної відповідальності, звісно, за певних вартісних показників оцінки такої вини. На тлі часткової декриміналізації у сфері податкових правопорушень визнання податківцями умислу і вини за результатами податкової перевірки може призвести до вкрай негативної практики кримінального переслідування платників податків. Причому, мабуть, уже з боку Бюро фінансових розслідувань - нового органу, законопроєкт про створення якого Верховна Рада ухвалила в першому читанні.
Наскільки подібні новації поширені у світовій практиці, знають дослідники-юристи. Але можу точно сказати, що запропонована в проєкті № 1210 концепція вини дуже нагадує ст. 110 Податкового кодексу Російської Федерації. Тому питання копіювання саме російського законодавства під виглядом покращення адміністрування податків викликає щонайменше здивування та нерозуміння позиції авторів українських "покращень".
