З червня Європейський Союз припиняє дію автономних торговельних преференцій, раніше наданих Україні. Це рішення особливо торкнеться аграрного експорту, і Україна повернеться до умов торгівлі, аналогічних тим, що існували до 2022 року. Водночас пріоритетна держпідтримка агросектору залишає нашу економіку сировинною, що негативно впливає на український експорт, в якому відсутні продукти з високою доданою вартістю.
Про це пише "Дзеркало тижня", передають Dengi.ua.
Повідомляється, що за даними за 2024 рік, наявність торговельних преференцій для України супроводжувалася зростанням імпорту з ЄС на 9%, у той час як український експорт до Європи знизився на 5%. У підсумку від'ємне сальдо торговельного балансу з ЄС склало майже 11 мільярдів доларів, при загальному обсязі імпорту з ЄС у розмірі 35,6 мільярда доларів.
Зазначається, що хоча теоретично Україна здатна збільшити обсяги експорту, без значних структурних змін в економіці цього буде недостатньо. Попри те, що країна поки що не досягла рівня, який передує повномасштабній війні, логістичні проблеми значно зменшилися - обсяг морських перевезень торік майже зрівнявся з показниками 2018 року. Ба більше, доступ до зовнішніх ринків поступово розширюється.
На думку торгового представника України Тараса Качки, можливості для нарощування експорту зберігаються, однак цього недостатньо без зростання внутрішнього виробництва. При цьому, з огляду на поточний стан торговельного балансу, особливий акцент має бути зроблено на несировинні галузі.
"Хоч би як нам хотілося перекласти відповідальність за нинішні економічні проблеми на когось, їхня справжня причина тут - це відсутність переробки та технологій, низька продуктивність і сировинний характер, що й роблять близьконульове зростання ВВП для нас нормою. Ці проблеми значно старші за війну і повномасштабну, але їх вперто ігнорує кожен новий уряд, включно з нинішнім", - йдеться у статті.
Також наголошується, що промислова стратегія поки що перебуває на етапі формування, і залишається незрозумілим, коли вона буде завершена - і чи буде взагалі. Водночас Міністерство економіки вказує на наявність програм підтримки розвитку промисловості.
Дійсно, існують державні програми "Доступні кредити 5-7-9%" та "Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%", проте значна частина ресурсів спрямовується в агросектор: 46% кредитів і 84,5% лізингу припадають на сільське господарство. Фактично, підприємства поза аграрною сферою стикаються з обмеженими можливостями отримання фінансування.
Також надаються дотації на різні сільгоспнапрямки - від садів і теплиць до систем меліорації, тваринництва, насінництва та зберігання зерна. Існує й одна програма з підтримки агропереробки, що пропонує до 8 млн грн на купівлю обладнання за умови співфінансування. Однак масштаби цієї допомоги вельми обмежені - таких коштів вистачить хіба що на встановлення невеликого млина.
Фонд розвитку підприємництва, який офіційно не публікує звіти з 2021 року, наразі займається впровадженням аграрних нот - фінансового інструменту для підтримки сільського господарства.
Тим часом експортно-кредитне агентство застрахувало експортні угоди лише 20 компаній у першому кварталі поточного року на суму 3 млрд грн (приблизно 73 млн доларів), що, попри зростання порівняно з минулим роком, залишається незначним показником. Основні клієнти тут також - агровиробники.
"Дивно виходить, уряд роками декларує розвиток переробки та технологічних виробництв, але виходить все одно агросировина", - зазначає ДТ.
З усіх інструментів, які не пов'язані з агросектором і мають потенціал для стимулювання промисловості, реальну активність демонструють тільки індустріальні парки. За минулий рік було зареєстровано 31 новий простір, а загальна кількість таких об'єктів перевищила сотню. Однак функціонують повною мірою лише близько 30% із них, і лише близько десяти парків можуть похвалитися більш ніж двома резидентами. У підсумку: 12 підприємств уже побудовано, ще 13 перебувають у стадії будівництва. Проте, поки що перехід від кількісного зростання до якісних змін не відбувся.
На тлі зростаючого торговельного дефіциту і відсутності стійкого економічного зростання, країна стикається із загрозою підриву своєї економічної стабільності. Це вже не питання бар'єрів або обмежень на зовнішніх ринках - можливість скоротити обсяги дорогого імпорту в найближчі роки відсутня. Ба більше, Україні необхідно відновлюватися, конкурувати за робочу силу і забезпечувати сталий розвиток. Єдиним виходом з поточного становища може стати масштабне оновлення промислової бази і перехід до нових технологічних укладів.
"На жаль, мова поки що не про Індустрію 4.0 або 5.0, нам би в 3.0 увірватися хоча б половиною реального сектора. Для цього щонайменше держава має перестати підтримувати те, що й так непогано почувається, а зосередити обмежені ресурси на розвитку справді необхідних технологічних виробництв. В іншому разі нам ніякого експорту не вистачить, щоб зводити кінці з кінцями. Навіть якщо ми з усім світом підпишемо ЗВТ", - резюмує видання.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що Польща з 5 червня скасовує безмитне ввезення українських товарів .
Також Dengi.ua опублікували ТОП-5 найбільших торговельних партнерів України.
